Як Степанов та одеські клани розставляють своїх "смотрящих" за фармацевтичним ринком
Сьогодні наказом, який ще не оприлюднено, виконувачем обов’язків директора "Державного експертного центру МОЗ України" таємно призначили Михайла Бабенка.
Це людина міністра Степанова та народного депутата від партії "За майбутнє" Анатолія Урбанського. Зробили це в обхід конкурсу та процедур, адже через COVID-19 конкурси тимчасово можна не проводити.
Цим і скористалися колишні соратники-одесити Максим Степанов — ексгубернатор Одещини та ексголова Одеської обласної ради — Анатолій Урбанський, щоб поставити свою людину керувати одним із ключових фармрегуляторів країни.
Отже — "Державний експертний центр МОЗ" (скорочено ДЕЦ) є одним із двох головних фармацевтичних регуляторів на ринку ліків України.
Без "експертного висновку", а фактично — дозволу цієї установи, на український фармацевтичний ринок не зможуть зайти жодні препарати. По суті, ДЕЦ визначає, які ліки яких виробників отримають дозвіл на використання в лікарнях та продаж в аптеках.
Тобто все, чим ми з вами щоденно користуємося: від парацетамолу до ліків від онкології, від вітамінів до вакцин — усе це або дозволяє, або не дозволяє для використання ДЕЦ.
Хто стоїть за новим керівником "ДЕЦ" Михайлом Бабенком?
Новий керівник "Державного експертного центру МОЗ", Михайло Бабенко раніше очолював ПРАТ "Медфарком-Центр". Також він володіє 10% цієї компанії.
На сайті компанії зазначено, що "Медфарком-Центр" є правонаступницею іншої компанії — ТОВ "Медфарком", якою теж керував Михайло Бабенко.
Свого часу стару компанію просто перереєстрували, змінивши трохи назву і додавши слово "Центр".
Компанія попередниця — "Медфарком" перебувала у володінні швейцарської фірми "Палма Груп С. А.", а також одеситів Михайла Даварашвілі, Павла Порвана та Бориса Колісниченка.
Колісниченко ж відомий як бізнес-партнер ексзамміністра транспорту Ігоря Урбанського. Ігор Урбанський та одесит Олег Колісниченко є засновниками компанії ТОВ "Судноремонтне підприємство" "Дунайсудносервіс" та ще низки компаній.
Син же Ігоря Урбанського — Анатолій Ігоревич Урбанський — нині народний депутат від партії "За майбутнє" та соратник Степанова.
Одеські зв'язки нового очільника фармрегулятора
У той час, як Анатолій Урбанський був головою Одеської обласної ради, з січня 2017 року по квітень 2019, Максим Степанов керував Одеською обласною державною адміністрацією.
Поки Урбанський та Степанов керували Одесою, компанія "Медфарком", наприклад, продавала препарати одеським лікарням за завищеними цінами.
Так, у травні 2017 року "Медфарком-Центр" продала Одеському обласному ендокринологічному диспансеру ліки, ціна яких була значно вищою за ринкову.
Цікаво, що Одеська область за часів Степанова і Урбанського була найбільшим замовником ліків у компанії "Медфарком-Центр", правонаступниці компанії батька Урбанського, якою керував уже новий очільник ДЕЦ Бабенко.
Тут компанія вигравала найбільші тендери на 119 млн грн за раз, на порушення всіх процедур. Загалом в області компанія виграла тендерів на 230 млн грн.
Міністерство охорони здоров'я стало квотою "За майбутнє", і його очолив Максим Степанов, кум керівника партії — Ігоря Палиці та одеський колега народного депутата Ігоря Урбанського.
Нині ми перебуваємо у розпалі пандемії, коли в Україні все більше інфікованих на коронавірус, при цьому все менше тестів, ліжок у лікарнях, засобів індивідуального захисту та медикаментів.
Однак замість боротьби з COVID-19, міністр охорони здоров’я спочатку балотується назад до Одеської обласної ради і, схоже, не збирається складати мандат, щоб мати свій "запасний" аеродром.
А тепер замість екстреної закупівлі кисневих концентраторів та допомоги лікарням і медперсоналу — розставляє своїх "смотрящих" на фармацевтичному ринку.
Жодних прозорих конкурсів та відкритих пропозицій — тільки таємні махінації з розробки нових схем у медицині.
Олександра Устінова, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
