Як партії оминають гендерні квоти на місцевих виборах-2020
Одним зі здобутків Виборчого кодексу України вважали гендерні квоти. Проте законотворці гарантують їх на етапі висунення кандидатів, а не реєстрації.
Отже, не всі кандидати, яких партії подали у списку до ТВК, потрапляють до бюлетеня – хтось не подав необхідних документів, хтось написав заяву про відмову балотуватися. Це впливає на гендерну квоту списку та мінімальну кількість кандидатів.
У кодексі передбачено, що список партії не реєструють, якщо в ньому немає 40% осіб іншої статі, щонайменше по двоє в кожній п’ятірці. Політсили перед виборами почали активно шукати жінок. Були й такі, котрі шукали кандидаток у сториз в Instagram чи навіть на сайтах з пошуку роботи.
Парламентарі запровадили ще одне нововведення: у кожному окрузі слід висувати не менш ніж 5 кандидатів плюс перший номер у списку. Це істотно збільшило мінімальну кількість кандидатів, яку потрібно мати, щоб висунути список, і, відповідно, кількість жінок, котрих треба поставити у список.
Наприклад, якщо партія хоче змагатися за мандати в Київраді, де 120 депутатів, то повинна висунути щонайменше 66 кандидатів (13 округів по 5 осіб + 1-й номер у списку). З них має бути не менш ніж 26 жінок. У Тернополі, де в міській раді 42 депутати, щонайменше потрібно висунути 26 осіб, з них не менш як 10 жінок.
Через слабкий розвиток партбудівництва до такого були готові не всі партії навіть в обласних центрах, не кажучи вже про громади. Тому питання залучення достатньої кількості жінок на рівні ОТГ постало ще гостріше.
Проте парламентарі залишили в законі можливість оминути гендерну квоту. І це показала юридична практика. Гендерні квоти важливі лише на етапі висування кандидатів на з’їзді та подання списку до ТВК. А потім можна подати "збалансований список", прибравши з нього непотрібних кандидатів, зокрема й жінок. Причому кількість тих, кого можна зняти, не обмежена.
Читайте також: Хто фінансує жінок у політиці?
Маємо кілька прикладів на підтвердження озвучених тез.
На Полтавщині територіальна організація партії "Європейська солідарність" під час висування кандидатів дотримала вимоги щодо гендерної квоти та мінімальної кількості кандидатів у виборчих округах. Проте після подання документів на реєстрацію до ТВК 13 кандидатів у депутати подали заяви про відмову від балотування. З них п’ятеро – жінки.
Що це означає? Те, що внаслідок вибуття кандидатів не дотримано гендерної квоти у списку, а також те, що в деяких округах буде менше за необхідні 5 кандидатів. ТВК відмовила в реєстрації, але партія виграла суд саме через огріхи Виборчого кодексу.
Схожий випадок трапився в Києві, де до судового розгляду навіть не дійшло, бо ТВК таки зареєструвала список. Партія "Слуга народу" подала до ТВК список з дотриманням гендерної квоти та необхідної кількості кандидатів, проте 8 зазначених у списку осіб не подали документів (троє чоловіків і п’ятеро жінок).
Тобто ми бачимо, що громадян могли висунути в депутати навіть без їхньої заяви про згоду на балотування й це не є підставою для зняття партії з реєстрації.
Не подадуть кандидати документів чи напишуть заяви, що передумали балотуватися, – це вже неважливо, бо ТВК реєструє партію й можна розпочинати агітацію.
Поки що зарано робити висновки, у скількох списках різниться кількість кандидатів на момент висування та під час реєстрації. Але вже очевидно, що це непоодинокі випадки.
Маємо ситуацію, коли деякі партії доброчесно поставилися до гендерної квоти, якісно оформляли документи й готували кандидатів, а є й такі, які зробили процес квотування штучним, як і процес кандидування. І для них у Виборчому кодексі немає жодних запобіжників.
Віта Думанська, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
