Фальсифікації під Києвом: Борщагівка, Ірпінь та Білогородка зареєстрували тисячі нових виборців

Вівторок, 13 жовтня 2020, 16:00

Одна із ймовірних технологій, до якої готуються на виборах 25 жовтня, – це старі добрі "каруселі". Тільки людей тепер підвозять не автобусами. Вони масово змінювали виборчу адресу протягом кількох тижнів перед виборами, реєструючись по 10-15 осіб на одну квартиру. Цифри приросту виборців по Київській області вражають.

Зокрема, в лідерах опинилися Гатне, Борщагівка, Ірпінь та Білогородка. Тамтешні цифри прямо вказують на можливі фальсифікації, до яких явно готуються і цього разу. 

Адже за рахунок зміни передвиборчої адреси окремі політики зможуть провести в місцеві ради навколо Києва 2-3 "невідомі" досі партії або вдвічі збільшити рейтинг відомих. Логіка "вписування" виборців така: де активніше будують багатоповерхівки – там більший ажіотаж.

Про масове "переселення" мешканців в Бучанський район напередодні виборів на вулицях і в місцевих чатах говорять вже кілька тижнів. 

Сьогодні занепокоєння можна підтвердити даними з Державного реєстру виборців, де ведеться облік громадян, що подали заяви про зміну виборчої адреси. Київська область є явним лідером за цими зверненнями. 

Із усіх 148 тисяч заяв 25% були подані саме в передмісті столиці. А найпершим серед районів області за цим показником став Бучанський, який об’єднав у собі колишній Києвосвят та міста-супутники Києва. В його громадах подана майже половина всіх заяв про зміну виборчої адреси в області – аж 46%. 

Якщо брати до уваги "чистий приріст", тобто різницю між тими, хто побажав голосувати в громаді і вибути з неї на час виборів, то частка Бучанського району зросте до 55% від такого приросту виборців в області. 

Читайте також: Як змінити виборчу адресу на місцевих виборах-2020

Для зміни місця голосування на виборах 2020 лишився тиждень: як це зробити

Аналіз цифр показує, що в сусідніх населених пунктах може бути абсолютно різна ситуація: в один виборці біжать тисячами, а в іншому – все спокійно. 

Найбільше людей забажали змінити свою адресу в Борщагівській сільській громаді – +3087 або 8% виборців, в місті Ірпінь  – +2294 або 4% та Білогородській сільській громаді – +1085 або 5%. Щоб зрозуміти, наскільки значними є ці цифри, слід обрахувати, яким може бути вплив "прибульців" на фінальний результат голосування? 

Припустимо, що зі 100% виборців, які зареєстровані і станом на кінець вересня мають виборчою адресою відповідні громади Бучанського району, на вибори прийде 50%. Це дуже оптимістичний сценарій з огляду на коронавірус і той факт, що мова йде про місцеві вибори. Від цієї цифри порахуємо 5% – прохідний бар’єр для політичної партії, яка хоче пройти до місцевої ради, де мешкає понад 10 тисяч виборців. 

 

Для Борщагівської громади 5% становитиме 953 виборця, для Білогородки – 519, для Ірпеня – 1334 виборця. Тобто саме стільки голосів, а насправді ще менше, повинна набрати партія для заходу в місцеву раду хоча б у мінімальному складі. 

Неозброєним оком видно, що ці цифри менші за кількість "новоприбулих" в ці громади виборців. 

У Борщагівській ОТГ "гастарбайтери" можуть потенційно завести в місцеву раду три нові нікому невідомі партії або створити потужну підтримку для когось одного із великою претензією на "золоту акцію". 

В Білогородці та Ірпені при бажанні таких "партій" може бути по дві. Те, як ці голоси можуть вплинути на вибори місцевого голови або на вибори до обласної ради, кожен здатен додумати самостійно. 

На цей "розрахунок на серветці" можна заперечити: передмістя Києва динамічно зростає за рахунок забудови. Тож цілком логічно, що люди, які раніше мешкали в інших містах і селах, тепер "переселяються" як виборці до свого реального місця проживання. Проте навіть у межах Бучанського району, який весь нашпигований новобудовами, вказані громади виглядають аномаліями.

Реклама:
В Бучі і Вишневому, які також приймають багато молодих сімей, рівень прибуття нових виборців не перевищує 1% від базового. У Білогородці – 5%, Ірпені – 4%, Борщагівці – 8%. 

В пристоличному регіоні також обганяє наших лідерів Гатненська сільська громада Фастівського району, де за рахунок "новоприбулих" станом на зараз додалось вже 16% нових виборців. Для порівняння, в сусідніх Чабанах такого стрибка і близько не видно!

Уже найближчим часом місцеві виборчі комісії отримають списки виборців і побачать, скільки людей було зареєстровано в одній квартирі під час "великого переселення" і звідки вони прибули, зокрема, і в Бучанський район. Уже сьогодні у нас є дані з Білогородки, де на одну адресу подають заяви по 12–17 людей, тобто виборці вписані централізовано на "правильну" адресу. 

Очевидно, що потрібна реакція Центральної виборчої комісії, проте ще більш важливою є перевірка від правоохоронних органів – Національної поліції та Служби безпеки України, адже йдеться фактично про пряме втручання у виборчий процес і спробу грубої фальсифікації результатів перегонів, які і без того обіцяють бути далекими від кришталевої чистоти. 

Михайлина Скорик-Шкарівська, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  





Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Доброчесність під питанням: як Вища рада правосуддя намагається нашкодити судовій реформі?

Скільки ще крові має пролитися, Європо? Есей режисерки

Інфополе України та Росії у дзеркалі соцмереж 2024 року

Війна – це не завжди про економічний занепад: приклад Ізраїлю

Як зміцнити лісову галузь України та підтримати економіку. Конкретні кроки

Енергетичні рослини чи екологічний виклик: що не так із законопроєктом про відновлення деградованих земель