Як працює Антикорсуд: цифри, факти й трохи висновків

5 вересня наймолодшому суду України виповниться рік. Він створювався фактично з нуля, саме восени минулого року почав отримувати перші справи. І вже зараз можна резюмувати, що ВАКС працює та виконує  своє основне завдання – відправляти правосуддя.

Як саме Антикорсуду це вдається?

Оскільки ми в Transparency International Ukraine ще до запуску були дуже зацікавлені в ефективності роботи ВАКС, питання аналізу його діяльності залишалося для нас дуже важливим. 

А виходячи з того, що будь-яка оцінка повинна бути виваженою та обґрунтованою, з 6 липня наша організація розпочала проєкт моніторингу роботи ВАКС. І основна мета цього дослідження – проаналізувати процесуальні та процедурні аспекти роботи суду та визначити певні закономірності його діяльності.

В основі моніторингу закладено принцип охоплення процесом всіх суддів ВАКС, а за одиницю дослідження ми обрали  кримінальне провадження. Це дозволило зменшити кількість справ, які охоплює моніторинг, та зосередитись на самому процесі.

Дослідження ще триває, але за неповні два місяці молодші юристи команди ТІ Україна вже взяли в моніторинг 43 кримінальні провадження, у яких було відвідано 64 судових засідання. І цього достатньо, щоб робити перші висновки.

1. Низький відсоток процесуальних та процедурних порушень.

В середньому відсоток процесуальних і процедурних порушень в роботі ВАКС є невеликим та складає десь 10%.

Якщо говорити про процесуальні порушення, то  серед "популярних" маємо такі:

- проведення судового розгляду із дотриманням розумності строків (швидкість переходу до дослідження доказів, швидкість прийняття рішень, тощо): у 85% справ, де цей показник був актуальний, 16% відбулися з порушенням;

- розгляд із залученням всіх учасників справ: цей показник був актуальний у 94% засідань, і 14% випадків спостерігалися порушення;

- застосування заходів щодо порушення процесуальних норм (чи були застосовані такі заходи за необхідності): цей показник був актуальним лише для 13% відвіданих засідань, проте фактично в половині цих випадків були порушення.

Найчастіше ми фіксували саме процедурні порушення. Наприклад, у 23% випадків зі 100% зовнішній вигляд суддів був невідповідним (відсутність мантії, нагрудного знаку), були порушення процедури входу\виходу суду (наприклад, учасники не завжди вставали). Такі порушення не мають процесуальних наслідків, проте є вимогою чинного законодавства. 

Окремо варто згадати про факт недоукомплектованості суду судовими розпорядниками. У 31% з 85% зафіксованих нами випадків документи передавались не через судового розпорядника, а через секретаря судового засідання.

Таким чином, спираючись на первісний зріз моніторингу, можна зробити висновок, що Вищий антикорупційний суд дотримується процесуальних та процедурних вимог під час відправлення правосуддя у кримінальному судочинстві. 

Відсоток порушень є приємно низьким і вказує на високий рівень професійності суддів та інших учасників процесу. 

Оскільки до створення цього спеціалізованого суду неодноразово звучала інформація про значний рівень порушень в судах загальної юрисдикції, приємно спостерігати покращення цієї ситуації на прикладі ВАКС.

1. Перенесення засідань.

Серед усіх відвіданих засідань 83% відбулися, 17% засідань були перенесені з низки причин. 

Наприклад, ідеться про неявку захисників, відпустки\лікарняні суддів (без зазначення інформації про перенесення судового засідання на порталі "Судова влада"), неявку сторони обвинувачення, а також інші причини  – розгляд справи в апеляційній палаті, перебування колегії суддів на іншому засіданні тощо.

Неявка на засідання захисника є "лідером" причин перенесення. Такі випадки можна пояснити сукупністю причин – починаючи від участі адвоката в іншому судовому процесі і закінчуючи спробами штучно затягнути судовий розгляд. 

Саме навмисне затягування судового процесу через зловживання своїми процесуальними правами прямо впливає на ефективність та швидкість здійснення правосуддя.

1. Інформування суспільства про факт перенесення судового засідання.

Окремою проблемою, яка прямо виходить з вищенаведеного, є відсутність інформування суспільства про факт перенесення судового засідання. Стаття 27 Кримінального процесуального кодексу України унормовує, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

І якщо у процесі повідомлення сторін про перенесення засідання є процесуально необхідною дією, то на вільних слухачів таке зобов'язання не поширюється. 

Тобто коли вільний слухач приходить на засідання, позначене на інтернет-порталі "Судова влада", цілком може виявитися, що таке засідання або вже відбулося раніше у той же день, або було перенесене.

Інтернет-портал "Судова влада" не адмініструється Вищим антикорупційним судом – цю функцію здійснює ДП "Інформаційні судові системи". 

Взагалі внесення  інформації на цьому порталі є складним у реалізації заходом, проте рішення ситуації все одно шукати потрібно. Для цього, наприклад, можна залучати соціальні мережі як можливий інструмент оперативного інформування.

Які ж справи розглядає Антикорсуд?

Ми знаємо, що ВАКС займається кримінальними провадженнями, що стосуються корупційних правопорушень. Однак і в цьому переліку теж є "популярні" й не дуже, і в рамках моніторингу нам вдалося виявити, що найчастіше доводиться розглядати Антикорсуду.

Отже, першу трійку складають:

• привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ст. 191 Кримінального кодексу України);
• зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ);
• прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ).

У той час серед кримінальних правопорушень, які не користуються "попитом", маємо викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357), протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2), видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211) тощо.

Цей "рейтинг" досить легко пояснити, проаналізувавши кримінальні правопорушення. Розглянемо, наприклад, такий злочин, як привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Оскільки держава через органи влади здійснює прямий та опосередкований контроль над сотнями підприємств та тисячами об'єктів рухомого та нерухомого майна, відчуження такого майна на власну користь – процес досить простий для реалізації. 

А через те, що такі представники влади ще й мають доступ до розподілу бюджетних коштів, тобто часто контролюють весь процес управління, перешкод для вчинення подібних злочинів для них дуже небагато.

Класичний "відкат" спокійно попадає в цю категорію. Коли послуги, товари або роботи за попередньою змовою закуповуються за завищеною ціною. Після отримання грошових коштів, цей надлишок і становить ту саму неправомірну винагороду, яка і є результатом злочинної діяльності.

Стаття 368 Кримінального кодексу України – це взагалі "корупційна класика", саме те, що ми уявляємо, коли чуємо терміни "корупція" та "хабар". 

"Популярність" цього кримінального правопорушення полягає у його простій реалізації. Є посадова особа, яка має певний обсяг повноважень та компетенцію реалізовувати функції держави чи місцевого самоврядування у певній площині. І є особа, яка прагне використати такі повноваження на свою користь. А через надання неправомірної вигоди обидві сторони залишаються "у виграші". Якщо про цю історію, звісно, не дізналися правоохоронці.

Водночас корупційні правопорушення, які технічно є складнішими, вчиняються не так часто. Перевагу завжди нададуть саме "простішим" неправомірним діям, особливо, якщо вони принесуть більше незаконної вигоди.

Все це – висновки, які ми змогли зробити, просто спостерігаючи за діяльністю Вищого антикорупційного суду. І ми певні, що подальше дослідження лише додасть цікавої інформації. Адже далі – ще більше рішень і вироків, а саме їх так чекають люди.

Можна по-різному ставитися до створення Антикорсуду. Комусь така інституція муляє, дехто сприймає її як чарівну панацею від корупції. 

Але нагальність створення цього суду чітко продиктована часом та суспільним запитом. І що більше суд винесе справедливих рішень, то більшим буде і запит на таку справедливість.

Звичайно, ми навели лише перші отримані результати. Проте і вони дозволяють сприймати роботу інституції з обачливим оптимізмом. Далі буде.

Колонка підготовлена у співавторстві з Сергієм Курінним, юридичним радником Transparency International Ukraine.

Катерина Риженко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.