Безпеку дає лише сила, або Чи відбудеться реформа СБУ?
За 6 років гібридної війни, здається, кожен український громадянин зрозумів, що "національна безпека" – це не просто красиві слова, а те, що треба реально захищати. І не лише на кордонах зі зброєю, а й на стратегічних об'єктах і в інформаційному полі.
Очевидно, що реформа Служби безпеки залишається однією з найбільш актуальних. Вона потрібна не для "галочки" чи заради процесу, а щоб отримати справді надсучасну структуру – з найкращими фахівцями, технічними можливостями, новими інструментами та механізмами, які допоможуть ефективно нейтралізувати загрози.
Принаймні такий сенс вкладає в цю реформу сама Служба. Натомість інший сенс, мабуть, вкладають у неї окремі політики, партії, громадські активісти та навіть окремі іноземні експерти.
Це питання стало занадто політизованим. Нав'язується думка – якщо реформа не буде відповідати чиїмось уявленням, побажанням чи вимогам, то значить вона "неправильна". Та хіба критика заради критики є маркером ефективності?
Дискусія про реформу чомусь зводиться до риторики про однозначне зловживання Службою своїм майбутнім функціоналом, вигадуються якісь теорії. Панове, давайте обговорювати цю надважливу реформу у конструктивному руслі. Бо з таким підходом можна і з реанімацій дефібрилятори забрати, а з кухонь ножі та виделки – ними ж також можна вбити!
Так, ми розуміємо, що критика потрібна. Але не варто забувати, що йде реформа спеціальної служби, яка відповідає за державну безпеку. І проти неї теж відбуваються атаки та вкиди, щоб підірвати довіру і до всього сектору нацбезпеки та оборони, і боєздатність наших військових.
Читайте також: Як слід реформувати СБУ
Псевдореформа СБУ: законопроєкт Зеленського цементує "совок" у спецслужбі
Реформа СБУ як індикатор для Зеленського на відстоювання національних інтересів
Чи думаєте, що наш противник спокійно сидить, чекає і не втручається, поки в нас реформа закінчиться? Чи зацікавлений він в ефективній українській спецслужбі? Однозначно, що це не в його інтересах. Тому він робитиме все можливе, щоб дискредитувати цю реформу, зокрема інформаційно.
Ми дуже вдячні за постійний діалог Консультативній місії ЄС в Україні, Представництвам ЄС і НАТО, дипломатам. І наголошуємо – більшість ключових зауважень Міжнародної дорадчої групи (МДГ) враховано і відображено у змінах до законопроєкту №3196, який зараз розглядає профільний комітет парламенту.
По-перше, статус СБУ. Він узгоджений із законом "Про нацбезпеку" – "державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями". До речі, цей закон 2 роки тому підтримала МДГ як такий, що відповідає ключовим європейським та євроатлантичним принципам.
По-друге, повністю врахована пропозиція, що повноваження СБУ з протидії оргзлочинності, економічним і корупційним злочинам – лише в межах контррозвідувальної діяльності. Є запобіжники, щоб Служба займалася тільки справами державної безпеки. Все інше – не наш функціонал.
І не потрібно маніпулювати фантомним "кошмаренням" бізнесу – такі слова не підкріплені фактами.
Варто подивитися на річний звіт бізнесомбудсмена за 2019 рік. Цитую: "Кількість звернень щодо Служби безпеки України зменшилась найбільше (-45% проти 2018 року та -59% проти 2017 року) – у 2019 році ми отримали лише 17 скарг на цей держорган".
Нагадаю, що в цей же час на ДФС скаржились – 1073 рази, а на Нацпол – 107. Тож хіба можна дійсно говорити про тиск на бізнес з боку спецслужби? Аж ніяк.
По-третє, оптимальна чисельність штату, до якої ми йдемо, – 20 тис. осіб до 2027 року, – ґрунтується на аналітиці та розрахунках. Адже з Російської Федерації на українському напрямі працює близько 6,5 тисяч осіб. І це тільки адміністративний персонал! Хтось з нашого боку має ефективно їм протидіяти? Та й плавне скорочення балансує збереження обороноздатності та навантаження на держбюджет при виплаті передбачених законом компенсацій.
По-четверте, за діяльністю Служби впроваджується 6 видів контролю. Шість. Президентський, парламентський, фінансовий, судовий, внутрішній, громадський та ще й прокурорський нагляд буде.
Тобто всі ключові меседжі реформи реалізовані. Єдине, що неможливо врахувати в повний мірі, – негайне перетворення СБУ на цивільну структуру і позбавлення правоохоронної функції. Цьому є законодавчі обмеження.
Конституція чітко говорить: "забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави". Але ми вже, до речі, пропонуємо збільшити цивільний компонент у штаті – вводимо категорії співробітників, яким буде присвоєно спеціальні звання.
Зараз законопроєкт набуває кінцевих рис. І наше спільне завдання – не нашкодити Службі, позбавивши необхідних повноважень, а модернізувати її, враховуючи зокрема і унікальний український досвід, і кращі міжнародні зразки.
Так, європейські практики та підходи однозначно важливі. Але ж вони не реалізовані в повній мірі у жодній країні Європи. І чи варто втілювати їх в українських безпекових умовах – теж питання. Чи, можливо, доцільно використати релевантний досвід країн Балтії, Польщі чи Ізраїлю, які наразі стикаються зі схожими викликами і загрозами?
Зрозуміло, що думок відносно реформи може бути багато. Але для більш фахової оцінки експертам слід дочекатися фінального варіанту проєкту закону, що буде винесений на розгляд парламенту.
Та головне – розуміння, що світ рухається, а безпекові реалії змінюються. І спецслужба зобов'язана надати людям той рівень безпеки, який від неї очікують. А безпеку дає лише сила.
Сьогодні Україна не може собі дозволити бути слабкою. З такими сусідами і гібридними загрозами у нас просто немає іншого вибору. Отже, сильною має бути і Служба безпеки України.
Сергій Пунь, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
