Чи можливий мир на Донбасі до кінця цього року?
Минуло уже більше року від того часу, коли Зеленський і "cлуги народу" отримали майже необмежені можливості втілювати у країні те, що вони вважали за потрібне. Як результат, станом на зараз зрозуміло, що уже навіть теоретично вони не зможуть втілити в життя жоден зі своїх передвиборчих лозунгів.
"Кінець епохи бідності" завершився падінням економіки. Справи проти попереднього президента Порошенка розвалюються в суді і все більше перетворюються на театр абсурду.
"Нові обличчя" змінюються добре забутими "старими". На противагу красиво змальованій казці, за що б не бралися Зеленський і його команда, все було бездарно розтрачено і зруйновано.
І люди це розуміють. Як рейтинг Зеленського, так і рейтинг "слуг народу" невпинно і невблаганно падає.
Єдиною рятівною паличкою для цієї влади залишається питання миру. І тому вони готові втілювати його за будь-яку ціну.
Проте ключ від "миру" в значенні припинення бойових дій лежить в Кремлі. Це був змушений визнати навіть Зеленський, який свого часу розповідав мантри про "попередників, які наживалися на війні".
І є лише два способи змусити Путіна остудити свій войовничий запал щодо України. Перший – бути достатньо сильним, щоб мати можливість дати агресору відсіч. Другий – іти на односторонні поступки щодо ключових питань переговорів.
Росіяни на поступки ніколи не йдуть принципово. Це їхня дипломатична стратегія.
З першим у Зеленського очевидні світоглядні проблеми. Тому втілюється друге, як ми вже встигли пересвідчитися в питаннях трактування сумнозвісної "формули Штайнмаєра". Але що далі в ліс, то більше дров встигають наламати "слуги".
Те, що буквально на днях озвучив заступник голови української делегації в ТКГ Вітольд Фокін, є реалізацією бажаного для Росії сценарію і навіть більше: провести вибори в ОРДЛО, амністію всіх бойовиків та надати "особливий статус" для всього Донбасу (включаючи підконтрольні райони Донецької та Луганської областей).
Те, чому він озвучує ці тези саме зараз, є також не випадковим. Зеленський говорить, що сподівається на "мир до кінця уже цього року". Вибори на території ОРДЛО, на думку Кремля, мають пройти разом з усією Україною – уже цієї осені. Часу лишається не так багато як для одного, так і для іншого.
Путін – досвідчений політик і добре вміє гратися із послабленням ланцюга, на якому тримає жертв своєї агресії. У разі наших поступок Україна дійсно може отримати тимчасове припинення бойових дій, продовження обмінів полоненими тощо.
Але замість цього ми будемо змушені легітимізувати абсолютно непідконтрольний центральній владі бандитський анклав, що буде диктувати свої умови цілій країні.
Це і буде той момент, коли ланцюг Кремля перетвориться на наш зашморг. Це і буде капітуляція.
Ймовірний план Путіна по Донбасу розсекретили американські спецслужби. Вони опублікували дані про діяльність в 2016 році в Україні політтехнологів Костянтина Килимника і Сема Паттена. Ці двоє пов'язані як з російськими спецслужбами, так і з добре відомим главою виборчого штабу Трампа Полом Манафортом.
Політтехнологи розробляли стратегію врегулювання конфлікту на Донбасі і хотіли запропонувати її президенту Дональду Трампу якраз в той час, коли він просував свій образ світового миротворця. У чому суть їхньої стратегії?
План Килимника і Паттена передбачав об'єднання так званих "ДНР" і "ЛНР" в Автономну республіку Донбас, запрошення туди в якості прем'єра Віктора Януковича, ухвалення реформи децентралізації в контексті зменшення ролі Києва в управлінні територіями.
Росія вміє грати в довгу, тому навіть якщо план з 2016 року відклали у довгу шухляду, це не означає, що вони припинили його просувати. Просто уже іншими способами.
І от зараз, наприкінці серпня 2020 року, Вітольд Фокін фактично повторює ті ключові умови, які необхідні для втілення плану Росії. Якщо ми погодимося на них, то Україна сама може перетворитися на Республіку Донбас під контролем Кремля.
Безперечно, план Килимника-Паттена змальовує найпесимістичніший для нас сценарій. Однак, враховуючи неодноразово засвідчену некомпетентність Зеленського вкупі з порадами від "потрібних людей", влада може на нього погодитись, не розуміючи справжніх наслідків. Все заради "миру". І збереження власних рейтингів.
Таким чином, будь-які розмови про "вибори на Донбасі вже цієї осені" та "особливий статус" Донбасу зараз є частиною реалізації плану тихого захоплення нашої держави.
Не можна допустити того, щоб навіть найбільш "оптимістичний" з можливих сценаріїв мав змогу реалізуватись.
Ми як відповідальні громадяни і патріоти повинні про це говорити та боротися на всіх рівнях. Починаючи з того, що Вітольд Фокін повинен піти з переговорної групи. А разом з ним і Кравчук.
Це засвідчить принаймні те, що Зеленський ще не повністю втратив зв'язок з реальністю в надії повернути собі популярність.
Олексій Гончаренко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
