Досить спроб судити, хто "правильно" вшановує пам'ять наших предків, а хто – ні

Відкритий лист до громадськості від команди Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр"

У вересні – чергові роковини жахливої трагедії у Бабиному Яру. Трагедії, яка сталася в Києві, але яка досі змушує здригатися  увесь світ. 

Для всіх людей, які мислять у категоріях гуманізму, це час пам'ятування жертв трагедії Бабиного Яру, Голокосту та тоталітаризму.

Для команди Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" це теж особливий період. Готуючись до роковин, ми знаходимося не лише в часі активної роботи, але також у роздумах щодо тих суспільних процесів, які відбуваються навколо проєкту.

Як проєкт, покликаний гідно вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру та сприяти гуманізації людства через збереження та вивчення історії Голокосту, ми вже зробили помітну роботу.

Напрацьовано історичний наратив, який визнаний світовою науковою спільнотою. Проводяться дослідження, які дозволили зробити цілу низку важливих наукових відкриттів. 

На часі колосальна робота з діджиталізації та оприлюднення величезного масиву історичних архівів періоду Другої світової, які дотепер були закриті.

Але не дивно, що попри всю важливість такої роботи, навколо Бабиного Яру та Меморіального Центру точаться дискусії та висловлюються різні думки. Адже Бабин Яр, Голокост і тоталітаризм як такий – це дуже болючі і дуже важливі суспільні теми. 

Ми з розумінням ставимося до цього. Для нас головне, аби причиною спротиву не були суто конкурентні мотиви, саме це викликає тривогу.

Коли відбувається протиставлення одних людей іншим.

Коли відбувається розмежування людей за певними ознаками.

Коли відбуваються спроби приниження та дискредитації.

Читайте також: Хржановський про скандал з "ДАУ": Серія з немовлятами має прокатний сертифікат, причому навіть не 18+, а 15+

Ця зверхність, ці спроби судити, хто "правильно" вшановує пам'ять наших предків, а хто – ні, фактично є знаковою ситуацією, є тією непомітною точкою, з якої і починаються усі подібні трагедії, що базуються на сегрегації за ознаками національності, віри, кольору шкіри, мови тощо.  Або ж ґрунтуються на модній нині "теорії змови".

Однак аби подібні трагедії ніколи не повторювалися, кожен з нас може щось робити. 

Щонайменше – це вивчати, що сталося у Бабиному Яру у 1941-1943 роки і чому так сталося. Відслідковувати паростки подібних проявів на самому їх початку і боротися з ними. Розказувати про це дітям, зберігати пам'ять для наступних поколінь. 

І ми закликаємо до цього усіх. "Ніколи знову" – це європейське гасло  щодо Другої світової війни є гаслом і Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр".

На превеликий жаль, навколо трагедії Бабиного Яру і самого цього місця сьогодні відбуваються спроби створити протистояння там, де його немає.

На наш проєкт навішують багато ярликів. Але ми ні на кого не будемо навішувати ярлики.

Нашу роботу намагаються спаплюжити і принизити. Але ми не будемо нікого паплюжити і принижувати.

Читайте також: Меморіальний Центр Голокосту "Бабин Яр": що не так із критикою майбутнього меморіалу?
Бабин Яр: шоу на кістках у театрі абсурду

Мета Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" – перетворити Бабин Яр з місця забуття трагедії на місце гідної пам'яті кожного, хто там загинув – євреїв, українців, ромів, людей різних національностей. 

Ми прагнемо, аби всі ці люди нарешті отримали імена, а не були, як зараз, просто складовою цифри. 

Ми хочемо створити Меморіальний Центр, який стане помітним в світі центром дослідження Голокосту. Який буде Меморіалом для відвідувачів 21 сторіччя, до якого будуть приходити та приїздити однолітки наших дітей, онуків та правнуків.

Ми розуміємо, що робимо надзвичайно складний проєкт у надзвичайно чутливій темі. Ба більше, ми робимо його у надзвичайно складний час, коли фактично йде війна проти нашої країни, коли черговий тоталітаризм, цього разу кремлівській, намагається знищити незалежну Україну. При цьому ми твердо стоїмо на наших принципах і цінностях.

Це – цінність кожної людини.

Це – несприйняття  тоталітаризму в будь-яких його проявах.

Це – пам'ять про кожного, хто загинув.

Це – любов до людей.

І нарешті, це – відкритість.

Меморіал – надзвичайно важливий проєкт, і ми хочемо зробити його якнайкраще. А для цього його варто робити всім разом. 

Читайте також: Йосиф Зісельс про проєкт Бабиного Яру: Це "троянський кінь", якого Путін "дарує" Україні
Натан Щаранський про Бабин Яр: Проект, який демонструє неповагу до України, не пройде

Тому, незважаючи на всю критику на нашу адресу, попри будь-які нападки, ми залишаємося відкритими для того, щоби об'єднуватися з іншими людьми, яким ця трагедія болить так само, як і нам, і які хочуть гідно вшанувати пам'ять жертв. 

Такий підхід підтримується й всім міжнародним складом Наглядової Ради Меморіалу. Вже восени запрацює Громадська Рада, до складу якої увійдуть кілька десятків лідерів різних середовищ. Громадська Рада має стати ефективним органом, який забезпечить якість та глибину необхідної дискусії та громадський контроль за реалізацією проєкту. 

Ми також готові створювати інші платформи та входити до складу інших ініціатив щодо тематики, над якою ми працюємо.

Ми відкриті.

Ми будемо залишатися відкритими.

Приєднуйтесь.

Максим Яковер та команда Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр"

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.