Відстрочення імплементації екологічних норм ЄС – чверть мільйону обірваних життів українців
57 258 українців у 2017 році передчасно пішли з життя через забруднення навколишнього середовища. Такі страшні цифри оприлюднив Глобальний альянс з питань здоров'я та забруднення (GAHP).
Висновки дослідження аж надто невтішні: Україна на четвертому місці серед європейських країн із смертності через поганий стан довкілля.
Потрібно змінити цей страшний сценарій.
Не слід вигадувати велосипед, а варто лише скористатися успішним європейським досвідом.
Імплементація директиви 2010/75/ЄС "Про промислові викиди" (інтегроване запобігання та контроль забруднення) – крок до системного захисту українських громадян від наслідків забруднення довкілля промисловістю.
До того ж впровадження правил цієї директиви є одним із зобов'язань України згідно з Угодою про асоціацію з ЄС. Новостворене Міндовкілля ретельно підготувалося до запровадження європейських норм.
Тому вже 23 вересня на засідання уряду буде винесено законопроєкт "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення", який імплементує більшість положень директиви 2010/75/ЄC.
Сама директива – ємний, складний документ з більш ніж 20-річною історією ефективного застосування в країнах ЄС. Фактично вона має на меті запровадити оптимізований, прозорий і прогресивний підхід до контролю та скорочення промислового забруднення.
Інтегровані дозволи – крок до зменшення промислового забруднення.
На заміну низці дозволів буде запроваджено інтегрований дозвіл. Суть такого дозволу полягає в тому, що викиди в атмосферу, скиди у водні об'єкти та утворення відходів оцінюватимуться не окремо, а разом. Тобто при видачі інтегрованого дозволу до уваги буде братися вплив підприємства на довкілля в цілому.
Гранично допустимі викиди будуть визначатися на основі висновків найкращих доступних технологій та методів управління або ж BATC (Best Available Techniques Conclusions).
Реальний ефект від впровадження директиви "Про промислові викиди" – збережене здоров'я мільйонів українців. Ми не маємо права переносити імплементацію екологічних норм ЄС, ефективність яких бачимо в країнах Європи.
Також на виконання зобов'язань України в рамках "Договору про заснування Енергетичного Співтовариства" в частині обмеження викидів забруднюючих речовин діє Національний план скорочення викидів (НПСВ) від великих спалювальних установок.
Цей план передбачає, поступове скорочення викидів від роботи великих ТЕС та ТЕЦ. До 2028 року маємо у 40 разів скоротити викиди пилу, у 20 разів – викиди оксидів сірки, а до 2033 року у 4 рази мають зменшитися викиди токсичних оксидів азоту.
З 223 існуючих енергоблоків ТЕС в Україні до Нацплану включено 90. До 2033 року вони зобов'язані пройти екологічну реконструкцію, а частина – виведена з експлуатації.
На сьогодні виконання Національного плану скорочення викидів – під загрозою!
Гостро постає питання реалізації НПСВ, координатором виконання якого є Міністерство енергетики України. Міненерго вже звернулося до Енергетичного Співтовариства з проханням підтримати відтермінування реалізації НПСВ на 5 років. Робоча група при вищезгаданому Міністерстві також розпочала перегляд строків реалізації плану.
Відтермінування імплементації плану фактично означає, що ще мінімум п‘ять років українці будуть дихати повітрям, яке отруєне шкідливими речовинами.
Позиція Міндовкілля ґрунтується на конституційному праві кожного українця на чисте та безпечне для здоров'я довкілля. Чергове перенесення строків реалізації Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок є неприпустимим.
Україна взяла курс на системне реформування і впровадження європейських екологічних стандартів. Ми повинні дотримуватися цього курсу: впроваджувати нові технології, зменшувати рівень забруднення атмосферного повітря, мінімізувати викиди у водні об'єкти та зменшувати утворення відходів.
П'ять років – це ще чверть мільйону передчасно обірваних життів українців. Які ще потрібні аргументи?
Роман Абрамовський, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
