Пів року боротьби з COVID-19: що вдалося Житомирщині
Вже пів року, як наша країна живе в умовах пандемії коронавірусу. За цей час вся держава, кожна область, кожне місто стикнулися з безліччю викликів, до яких ніхто не був готовий заздалегідь.
Але кожний правильний крок, кожне рішення, що врятувало життя, варті того, щоб ділитися ними, переймати досвід інших і надалі робити усе, щоб найскоріше та з найменшими втратами подолати епідемію.
Тож чого навчилася Житомирщина за ці пів року?
Вже далеко не всі пам'ятають, з чого для України розпочалася епідемія COVID-19, і ще менше знають, що у нас були усі шанси втратити ще місяць спокійного життя.
Так склалися обставини, що Житомирська область раніше за інших опинилася на передовій протистояння коронавірусу. Кільцеву дорогу навколо Житомира будував китайський підрядник Sinohydro Corporation Limited. Його працівники саме повернулися з Китаю з того самого міста Ухань після новорічних свят. Але ми відстежували, що відбувається поза межами країни, і вимушені були приймати рішення.
Тоді навіть мови про ПЛР-тестування ще не було. Тому ми вирішили ізолювати робітників підрядника на 2 тижні. Це було у лютому, коли більшість областей майже не замислювалась над карантинними заходами.
Це, мабуть, була перша обсервація в Україні. Маю відзначити, що підрядник з розумінням поставився до такого заходу, адже представникам Китаю краще за будь-кого на той момент було зрозуміло, про що йдеться.
Разом з Міністерством охорони здоров'я ми розробили перший в нашій країні алгоритм дій, за яким проводилась обсервація. Як мінімізувати контакти з потенційними носіями вірусу під час їхньої зустрічі в аеропорту та транспортування до місця обсервації, як організувати харчування, необхідний медичний нагляд та не допустити поширення вірусу?
Відповідь на усі ці питання ми шукали вперше. Зазначу, що згодом алгоритм, опрацьований на Житомирщині, використали і в інших областях України. На щастя, тоді ніхто не захворів, і робітники через 15 діб повернулися на робочі місця.
На жаль, наша область стала також першим регіоном, де 13 березня зафіксували смерть від COVID-19.
І так само, як і решта областей, Житомирська область зіткнулася з неготовністю медичної системи, тож нам довелося бути "першопрохідцем" у багатьох аспектах.
На той час заходи протидії поширенню інфекції в Україні лише розроблялись. Коли лікарні не були готові до прийому пацієнтів з коронавірусом, а медики не мали необхідних протоколів лікування, нам довелося взяти на себе велику відповідальність. І проявляти ініціативу, щодня виявляючи якісь критичні зони, набуваючи новий досвід.
На жаль, нам при підтримці експертів МОЗу довелося першими розробляти протоколи поховання осіб, померлих від цього небезпечного вірусу. Адже їх просто не існувало в країні.
Перша карантинна зона в Україні також з'явилася у нас, в Радомишлі. І як наслідок нам довелося на власному досвіді вчитися, як це – встановлювати карантинні пости із температурним скринінгом, вводити обмеження й заборону руху громадського транспорту, зупиняти роботу закладів дозвілля й продовольчих ринків, а також скасовувати будь-які масові заходи.
Звичайно, потім ми подбали про те, аби всі ці базові напрацювання були використані в решті областей України. Команда фахівців-епідеміологів управління охорони здоров'я Житомирської ОДА отримувала постійну підтримку від експертів МОЗ та спиралася на досвід інших країн, які вже постраждали від наслідків епідемії.
Звісно, говорячи про боротьбу з COVID-19, необхідно уточнити, що для Житомирщини це стало форс-мажором, тож відповідно, у бюджеті області не були передбачені такі витрати.
Тому нам довелося прийняти зважене, хоч і важке рішення: перерозподілити бюджетні кошти та залучити 111 млн грн на боротьбу з коронавірусом. І ще майже 57 млн грн надали представники житомирського бізнесу. Все завдяки переговорам та максимальній прозорості з нашого боку.
Ми визначили пріоритети та неухильно їх дотримувалися, можливо, саме тому люди нам повірили та долучилися до фінансування наших ініціатив. Зокрема, нам критично важливо було захистити медичних працівників, які опинилися "на першій лінії фронту". І ми не лише щодня дякуємо їм за понаднормову роботу, але й виплачуємо надбавку.
Житомирська ОДА сьогодні виплатила 300% надбавки та застрахувала вже 95% медпрацівників, що лікують коронавірус. Зараз вирішуємо питання, щоб довести цю цифру до 100%. Це найменше, чим ми можемо віддячити за їхню надважку роботу.
Я вважаю, нам вдалося зробити дуже багато для того, аби організувати з нуля роботу лікарень "першої" та "другої" хвилі та забезпечити їх необхідними засобами.
В першу чергу йдеться про засоби індивідуального захисту для лікарів, закуплені за кошти бізнесу: захисні біокостюми, маски, окуляри та щитки, респіратори. Крім того, за ці кошти придбали 19 апаратів штучної вентиляції легень, 98 оксигенераторів, а також матеріали для їхнього обслуговування.
Говорячи про підтримку з боку бізнесу, не можу не подякувати новоград-волинській швейній фабриці "LESYA only better", керівництво якої прийняло рішення тимчасово перепрофілювати потужності підприємства на пошиття захисних костюмів.
Завдяки їм ми маємо додатково 45 тис одиниць цих вкрай необхідних товарів, що роблять роботу наших медиків безпечнішою. Також хочу подякувати мережі супермаркетів "АТБ", які теж не лишилися осторонь та долучилися до практичних дій.
І таких прикладів безліч: держава, бізнес та громада об'єднали зусилля у критичний період. Так, за кошти громади була відремонтована лабораторія ПЛР-діагностики в обласній лікарні, що значно пришвидшило і спростило вчасне виявлення нових випадків коронавірусної хвороби.
Співробітники нашої обласної адміністрації також не залишились осторонь: спільним рішенням вони відмовилися від заробітної плати за декілька днів та зібрали таким чином більш ніж 150 тис грн. Ці кошти пішли на додаткове забезпечення лікарень.
Ми зробили та кожен день продовжуємо робити висновки з епідемії COVID-19. Наприклад, переглянули бачення розвитку інфекційних лікарень.
Зараз плануємо створення відділення інфекційного стаціонару на базі протитуберкульозного диспансеру у Житомирі. Там є необхідні умови з точки зору ізольованості, наявності приміщень та іншої інфраструктури. Цю епідемію ми так чи інакше подолаємо, але потрібно бути готовими до інших несподіванок.
Хочу зауважити, що той настрій та підтримка, з якою різні люди на Житомирщині долучилися до боротьби з епідемією, надихає. Усвідомлення того, що навколо однодумці, сильна команда додає сил.
Ми тримаємось тільки завдяки спільним зусиллям, дотриманню карантинних заходів, єдиному баченню ситуації та неухильній дисципліні. Я дуже вдячний усім, і які б випробування не чекали на нас цієї осені та зими, я переконаний: Житомирщина вистоїть.
Віталій Бунечко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
