Захист екології без "сомалійських піратів": як уберегти морські води від забруднення?
На початку 2020 року уряд ліквідував морські екологічні інспекції – Азовську та Кримсько-Чорноморську, які здійснювали контроль безпосередньо на території портів цих регіонів.
Наразі функціонал перевірок морських суден розподілений між п'ятьма областями, але інспектори вже безпосередньо не працюють в прибережно-захисній смузі.
Причиною таких змін стали численні скарги судновласників на безпідставні перевірки й нарахування збитків за забруднення. Кліше "сомалійських піратів" міцно закріпилося за деякими співробітниками ДЕІ, що боляче вдарило по репутації всієї інспекції.
Наслідком рішення про ліквідацію морських інспекцій стала цілковита перебудова нашої діяльності в портових зонах. Якщо раніше інспектори там перебували постійно, то тепер перевірки відбуваються у відповідності з Порядком взаємодії ДЕІ та Адміністрації морських портів України (АМПУ).
Алгоритм простий. У разі виявлення представниками АМПУ слідів нафти чи інших шкідливих речовин негайно повідомляється інспекція, яка спрямовує туди свого співробітника. Він обстежує акваторію, здійснює відбір проб води, складає акт за власним підписом та підписом уповноваженого від адміністрації порту.
Якщо результати аналізів вказують на забруднення, адміністрація порту невідкладно повідомляє про це капітана судна, яке є потенційним джерелом витоку шкідливих речовин.
У строк не більше ніж за дві години відбувається перевірка на самому судні силами ДЕІ та адміністрації порту. Здійснюється повторний відбір води, і якщо лабораторне дослідження знову вказує на забруднення, інспекція обчислює суму збитків, які порушник наніс екології.
Читайте також: Що вбиває головну річку України і як цьому запобігти
Саме так сьогодні відбуваються перевірки в портах Чорного та Азовського морів. Усі чутки про нібито наміри Держекоінспекції відновити свою постійну присутність в портових зонах безпідставні. Практика показала, що це може призвести до зростання корупційних ризиків. І тому формат реакцій та попередження загроз за підтримки і сприяння адміністрації портів наразі є більш прийнятним.
Завдання ДЕІ – так відпрацювати взаємодію з АМПУ, щоб у разі надзвичайних екологічних ситуацій між нами не виникало жодних непорозумінь.
Екологічний контроль в тому чи іншому вигляді повинен бути присутнім, бо порти – території підвищеної небезпеки для вразливої морської екосистеми. Приклад із сумнозвісним затонулим танкером "Делфі" це наглядно демонструє.
Досі не врегульованим залишаються переміщення внутрішніми водними шляхами. Для цього слід ухвалити відповідний закон і сформувати чіткий механізм контролю за річковими судами, особливо за паливом, яке вони використовують. Бо уражені нафтовими витоками річки можуть завдати непоправної шкоди здоров'ю людей, адже звідти черпають воду мешканці багатьох міст.
У світлі глобальних змін клімату значення водних ресурсів України неймовірно зростає. Як зростає і наша спільна відповідальність за їх належне використання та захист.
Тому завдання ДЕІ – мінімізувати кількість інцидентів, коли морські та річкові води стають епіцентром екологічних катастроф різного масштабу. І ми впевнені, що зможемо це зробити.
Андрій Мальований, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
