Чому порядні люди зобов'язані саме зараз йти в депутати

Кожен з нас хоче мати якісну медицину, гідну освіту для наших дітей. Ми хочемо, аби з країну текла нормальна питна вода. Наші машини мають їздити по рівних дорогах. Це все залежить не від президента, не від уряду, не від парламенту. 

Це все у наших громадах залежить тільки від нас. Саме тому ми з вами будемо восени формувати місцеве САМОврядування. Тобто будемо вчитися самі своїми силами управляти майном громади. Для цього ми обиратимемо депутатів.

А що у нас є? У нас є бюджет – це відновлювальний ресурс. І у нас є земля, ліси, озера – невідновлювальний ресурс. Чомусь ніхто не бере і не віддає свій сімейний бюджет в управління чужим людям? Навіть на думку таке не спадало, правда? 

А тут ми віддаємо своє майбутнє і навіть не хочемо за нього поборотися. Так от ті, кого обирають, мають напрацювати стратегію, як ми будемо розвиватися, маючи свій ресурс і потенціал.

Типові відмазки громадян для того, щоб не йти в депутати:

• у мене немає часу;
• я маю працювати для своєї родини;
• я не маю компетенцій й достатнього досвіду;
• це не для моїх нервів, здоров’я уже не те.

Так от, якщо чесні і порядні люди прикриються такими візмазками і не візьмуться за місцеве самоврядування, то в місцеві ради підуть ті, хто хоче нажитися на нашому бюджеті і за рахунок наших лісів, озер, землі й комунальних приміщень.

Читайте також: За якими правилами відбуватимуться місцеві вибори. Пояснюємо

Партії в пошуках членів ТВК: чому громадяни мають контролювати підрахунок голосів

Як наслідок – ті, хто казав, що у "нього немає часу", будуть шукати десь якісну медицину і освіту й витратять значно більше того ж таки часу. Ті, хто казали, що їм треба працювати для своєї родини задля її кращого майбутнього, змушені будуть працювати ще більше і якісніше, бо з їхньої кишені почнуть красти те, що їм належить і так. 

Ви боїтеся, що у вас бракує компетенцій? По-перше, ті, хто підуть допомагати комусь красти, – це просто сірі виконавці, яким стає розуму тільки по команді підняти руку "за" потрібне рішення. Ви точно розумніше їх і принесете громаді більше користі. Та й зараз пройти безкоштовні й цікаві тренінги щодо того, як працювати в місцевій раді, це не така вже й велика проблема.  

Вам бракує здоров’я, аби зайнятися місцевим самоврядуванням? Ви згадаєте про це, коли не приїде швидка чи везтиме вас чи вашу дитину через кілька населених пунктів.

Зараз почалося полювання партій на людей в регіонах. Тепер вибори за партійною системою відбудуться в громадах, де більше 10 000 виборців. Це стосується і селища Коцюбинське, де я мешкаю.

Я точно знаю, що партії будуть шукати тих, хто готовий йти в депутати. І саме від вас залежить, хто буде представляти громаду в наступній раді. 

Якщо диванна сотня не встане, то жменя гречкосіїв з низькими моральними якостями знову прийде до влади у кожній громаді.

Кожен активний громадянин має розуміти, що парламентські партії, які мають державне фінансування і отримують з наших податків гроші, зацікавлені у створенні осередків. І саме на ці осередки мають надходити кошти з центрального офісу. Якщо ви ведете боротьбу за збереження зелених зон і шукаєте постійно юриста-волонтера, то з партійним осередком ви можете лобіювати виділення коштів з центрального офісу й таким чином допомогти громаді.

Якщо партії будуть готові до співпраці із здоровим крилом громади, а не з феодалами і місцевими князьками, й розвиватимуть осередки, то навіть не через 5 років, а вже на парламентських та президентських виборах вони матимуть сильні регіональні партійні осередки.

Наразі ж маємо таке явище, як перейменовування партій й неспроможність займатися партбудівництвом. Для того, щоб система запрацювала, треба, щоб свідомі громадяни встали з дивану, мали потужне "навіщо", а партії погодили кандидувати таких громадян від себе. 

Ірина Федорів, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.