"Жыве Беларусь без Лукашенка!": чому Білорусь стає проблемою номер один для Європи і що з цим робити?
В ніч з 9 на 10 серпня білоруський диктатор перетворився на тирана. За попередніми результатами, які оголосила ЦВК Білорусі, Олександр Лукашенко переміг з результатом 80,23%, а його головна суперниця Світлана Тихановська набирає 9,90%.
В багатьох містах країни уже вночі розпочалися мирні протести. На жаль, Лукашенко одразу пішов шляхом репресій. Влада Білорусі застосувала проти протестувальників необґрунтовану силу, арешти, блокувала доступ до інтернету та опозиційних новинних порталів. На ранок понеділка з’явилась інформація про першого загиблого, сотні арештованих та постраждалих.
Ще на етапі передвиборчої кампанії було зрозуміло, що на фоні падіння народної довіри і "втоми" Лукашенко не націлений проводити чесне волевиявлення громадян на цих виборах.
Арешти, погрози, переслідування журналістів, незалежних спостерігачів та опозиційних кандидатів, недопуск міжнародних спостерігачів від ОБСЄ, численні правопорушення в день самих виборів, серед яких штучні черги, недопуск людей до голосування, дострокове голосування майже половини виборців (41,7%) та багато інших.
Зважаючи на всі численні факти правопорушень під час виборів, їх не можна назвати прозорими, чесними і справедливими та такими, що відображають реальне волевиявлення громадян Білорусі. Подальші дії режиму Олександра Лукашенка, особливо застосування насильства проти мирних мітингувальників, взагалі містить ознаки узурпації влади.
Якщо ситуація продовжить розвиватися в такому ж руслі, Білорусь стане проблемою номер один для Європи. Лукашенко загрався в диктатора і зайшов задалеко. З таким підходом йому не буде місця в демократичному світі. Відповідно його дрейф до Росії неминучий. Кремль буде тиснути і маніпулювати Лукашенком, все більше поглинаючи суверенітет Білорусі.
Остаточне ж утворення так званої "союзної держави" вносить значний дисбаланс в геополітичну стабільність Східної Європи та порушує архітектуру її безпеки.
Читайте також: Між поганим та найгіршим: які наслідки для України можуть мати вибори у Білорусі
Майдан для Лукашенка: як вибори-2020 розбудили Білорусь та на що варто зважати Україні
Росія фактично отримує вихід до кордонів Польщі не лише через анклав Калінінградської області. Таким чином, Польща та країни Балтії опиняються в першій групі ризику щодо потенційної російської агресії. Країни Центральної та Західної Європи також змушені будуть посилювати східні кордони для стримування Росії.
Для України такий варіант взагалі катастрофічний. Статус-кво з балансуючим Лукашенком минулих років уже не можливий. Ми отримаємо на півночі тисячу кілометрів кордону з країною, що або де-юре, або де-факто перебуває в управлінні Кремля. Відповідно потрапляємо в оточення. Захистити білоруську демократію зараз – це захистити Україну також.
Важливо згадати, що президента Лукашенка за 26 років перебування при владі неодноразово критикували за порушення фундаментального права громадян на вибори та свободу зібрань.
Систематичне порушення прав людини, демократичних свобод і суверенітету в Білорусі – це наслідок відмови режиму Лукашенка від європейської і євроатлантичної інтеграції. Тільки курс на європейську інтеграцію забезпечить білорусам можливість участі у вільних і чесних виборах. І зараз якраз настав момент, коли потрібно допомогти білорусам повернути демократію у свою країну.
Україна, маючи необхідний досвід боротьби за свободу та демократичні трансформації, зобов’язана з цим допомогти.
Зважаючи на ці фактори, якими мають бути дії України в цій ситуації?
- Не визнавати легітимність виборів, що пройшли 9 серпня 2020 року, і засудити застосування насильства проти мирних протестуючих зі сторони режиму Лукашенка. Міжфракційне об’єднання "За демократичну Білорусь" вже виступило з відповідною заявою і буде працювати над тим, щоб український парламент підтримав її.
- За необхідності надати майданчик для переговорів у Києві між білоруською владою та опозицією та виступити модератором переговорів.
Очевидно, що режим Лукашенка, навіть якщо він буде продовжувати утримувати оголошену "перемогу", не буде мати підтримки від громадян, а отже, легітимності та стабільності. Діалог – найефективніший інструмент владнати ситуацію на даному етапі, щоб не допустити ескалацію протистояння, а також втручання зовнішніх сил, передусім Росії.
Читайте також: Білорусь між Лукашенком і Путіним: що робити Україні?
Балто-Чорноморський союз та більше зброї: як захиститися Східній Європі
3. Проводити активні консультації з Польщею, Литвою, Латвією та Естонією щодо інструментів політичного та економічного тиску на владу Білорусі.
Показово, що саме президент Польщі Анджей Дуда та президент Литви Гітанас Науседа першими серед усіх лідерів країни засудили силовий розгін мітингів тих, хто не згоден з перемогою Лукашенка, та закликали сторони до діалогу. Як зазначалося вище, саме ці країни найбільше постраждають від того безпекового дисбалансу, який принесе в регіоні збереження при владі нелегітимного режиму Лукашенка.
4. Збирати міжнародну коаліцію на захист демократії в Білорусі в ПАРЄ та на інших міжнародних майданчиках.
Саме через диктатора Лукашенка Білорусь – єдина країна в Європі, що знаходиться поза межами Ради Європи взагалі. Таким чином, українській делегації варто ініціювати розгляд питання порушення прав і свобод в країні та приймати відповідні резолюції.
5. Залучити дипломатичні інструменти для того, щоб США зайняли більш активну позицію по Білорусі.
6. Розробити і просувати серед міжнародних демократичних партнерів пакет персональних санкцій проти Олександра Лукашенка та ключових фігур його режиму.
Якщо Лукашенко відмовлятиметься йти на діалог, продовжить силове протистояння з громадянами Білорусі та не буде проводити чесні вибори, ми можемо з упевненістю заявити про постання в Європі авторитарного антидемократичного режиму.
І перший інструмент для боротьби з ним, який уже показав свою ефективність у ситуації з Росією, – це санкції. Спочатку персональні. Далі все залежатиме від здатності вести діалог та діяти в рамках демократичних принципів та правил.
Ситуація в Білорусі – це велике випробування на міцність для вільного світу. Глобально ми стоїмо на початку етапу значних потрясінь для демократії. Узурпація влади Лукашенком за мовчазної згоди Заходу може спричинити не лише дисбаланс в безпековій архітектурі Європи, але й ефект доміно на фоні зростаючих антидемократичних настроїв в часи світової економічної кризи.
Перефразовуючи Ренана, демократія – це щоденний плебісцит. Якщо почали відстоювати демократичні принципи одного разу, необхідно робити це завжди, не пропускаючи жодної ситуації. Інакше Європу чекають значні випробування. Нам не можна допустити цього.
Олексій Гончаренко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
