Чи покарають Зеленського за невчасне повідомлення про майнові зміни в декларації
Повідомляти про суттєві зміни у майновому стані – один із обов'язків українських чиновників. Наприклад, при отриманні дороговартісного подарунку або купівлі майна. Це допомагає правоохоронцям виявляти ознаки незаконного збагачення або конфлікту інтересів.
Якщо посадовець цей обов'язок не виконує або виконує невчасно, то йому загрожує адміністративна відповідальність. Національне агентство з питань запобігання корупції або поліція має скласти протокол про адміністративне правопорушення і спрямувати його до суду. Якщо порушення таки були, то суд вирішує питання про винуватість особи та визначає стягнення.
Оскільки неподання або несвоєчасне подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані є пов'язаними з корупцією правопорушеннями, то притягнені за це до відповідальності особи мають бути зазначені у спеціальному публічному реєстрі.
7 липня Офіс президента, а згодом НАЗК опублікували новини про те, що президент Володимир Зеленський минулого року допустив порушення законодавства і не подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані після операцій з Облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП).
Чи це означає, що до Зеленського притянуть до відповідальності? Далеко не факт.
З будь-яким іншим чиновником, що вчинив аналогічне правопорушення, все було б простіше.
Зовсім нещодавно схожа ситуація зі спробою притягнути Зеленського до адміністративної відповідальності мала місце на Хмельниччині. Тоді президент порушив карантин, на нього склали протокол, але суд кінцевого рішення так і не прийняв.
Перепоною для штрафу Зеленському стала ст. 105 Конституції України, у якій вказано: "Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень".
Суддя Хмельницького міськрайонного суду не оштрафував Зеленського за порушення карантину, посилаючись на цю статтю Конституції. Він звернувся до Голови Верховного суду, попросивши її скористатися правом звернення до Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення ст. 105 Конституції України стосовно можливості притягнення президента до адміністративної відповідальності. Саме провадження щодо президента суддя зупинив і кінцевого рішення не ухвалив.
Це означає, що після розгляду протоколів від НАЗК щодо порушення антикорупційного законодавства Зеленським вже інший суд, з високою вірогідністю, так само ухвалить проміжне рішення і чекатиме роз'яснень.
Однак є ризик, що поки Верховний суд вирішуватиме питання про звернення до Конституційного суду, а той визначатиметься з офіційним тлумаченням вказаної статті, президент уникне адміністративної відповідальності. Причина цьому – строки накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
За порушення, яке допустив Зеленський, стягнення можна накласти протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення правопорушення. При цьому Кодекс про адмінправопорушення не дозволяє зупиняти відлік строків накладення стягнення, поки розгляд справи зупинено. А суди по-різному тлумачать, що слід вважати моментом виявлення правопорушення.
Якщо президента не зможуть притягнути до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства, то і згадки про нього в реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, не буде.
На нашу думку, президент має підлягати адміністративній відповідальності за те правопорушення, про яке він сам і повідомив, у загальному порядку. У рішенні КСУ 2003 року зазначалось, що "право недоторканності Президента України треба розуміти як органічну складову його конституційного статусу, що має на меті забезпечення умов для реалізації покладених на нього повноважень". Накладення стягнення у вигляді штрафу не може перешкоджати реалізації покладених на президента повноважень, а законодавство не встановлює будь-якої особливої процедури притягнення президента до адміністративної відповідальності.
Антон Марчук, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
