Чи будуть українці жити на сміттєзвалищі?
Будь-які, навіть наймасштабніші та страшні проблеми відходять на другий план, коли немає чим дихати. Коли немає питної води.
Зважаючи на екологічну політику (а точніше її відсутність) української влади, саме брак чистого повітря, забруднені землі та водойми чекають на нас з вами вже у найближчому майбутньому.
Але на останній позачерговій сесії Верховна Рада нарешті зробила перший крок із середньовіччя у 21 століття – із чистим та безпечним довкіллям. Ми ухвалили у першому читанні Закон 2207-1-д про управління відходами. І це насправді історична для нас подія!
Цей закон, участь у розробці якого взяв "Голос", є рамковим, тобто визначає стратегію та політику в управлінні відходами. Чому це важливо? Найкраще на це питання можуть відповісти цифри.
94% усього нашого сміття не утилізують, не переробляють, а просто скидають на сміттєзвалища. Де воно отруює землю, воду і повітря, проникаючи всюди.
Щороку у нас утворюється близько 400 млн тонн відходів. Ми споживаємо все більше і продовжуємо накопичувати сотні тонн сміття на своїй землі, полишаючи себе та наших дітей жити на одному великому сміттєзвалищі.
До речі, в Україні наразі офіційно лише 6 тисяч сміттєзвалищ. А от несанкціонованих – 33 тисячі! Їхня загальна площа складає близько 9 тис гектарів. Це співмірно із розміром площі міста Суми.
Читайте також: Звідки гроші на переробку сміття беруть в Європі?
І 99% діючих в Україні сміттєзвалищ не відповідають нормам екологічної безпеки. Тобто говорити про екологічну катастрофу в Україні у майбутньому недоречно. Катастрофа насправді вже сталася. І відповідна реакція держави необхідна була вже давно.
До того ж не треба забувати про те, що українці сплачують нині надто високу ціну за невирішену проблему зі сміттям. Тисячі українських громадян віддають останнє, аби оплатити лікування різних хронічних захворювань, зокрема інфекційних та онкологічних. Саме такими є наслідки безвідповідального ставлення до сміття.
Та з прийняттям нового закону про управління відходами ми отримали надію на те, що вдасться нарешті виправити ситуацію.
Наш новий закон формує ключові принципи і систему поводження зі сміттям. Забруднювач повинен зрозуміти чотири прості принципи:
- створюй менше сміття через свідоме споживання;
- повторно використай все, що можна;
- якщо вже створив – перероби;
- і тільки якщо не можеш переробити, то захорони так, щоб це було безпечно для здоров’я людей і довкілля.
Попереду наступні дуже важливі кроки. Спочатку ми маємо зменшити кількість нових відходів за рахунок ощадливого і усвідомленого споживання, коли ми не купуємо зайвого, не змінюємо щороку телефон тощо. А також зменшити утворення нового сміття потрібно за рахунок багаторазового використання. Ми обмежуємо виробництво і використання пластикових пакетів.
По-друге, ми маємо відразу думати, як переробити ті відходи, що вже з’явились, щоб у нас було, як в країнах ЄС, де переробляється до 75% відходів різними способами (переробка для вторсировини, компостування, спалення).
Цей закон допоможе створити умови для зміни звичок та поведінки. Кожен, хто продукує сміття, неважливо, бізнес чи ми з вами, повинен розуміти свою відповідальність. Це питання усвідомлення проблеми, зміни правил життя і впровадження європейського, сучасного, екологічного мислення.
Також закон про управління відходами забезпечить умови для появи в Україні переробних підприємств. Це необхідно для того, щоб ми, як і країни Євросоюзу, заробляли на утилізації та переробці відходів, використовуючи їх для виробництва нових продуктів, упаковки товарів, матеріалів, добрив і навіть отримання електроенергії з біогазу.
Наш закон закладає принципи управління всією галуззю відходів, встановлює загальні правила для ринку, як в країнах Євросоюзу.
Ми поки зробили тільки перший крок. Далі парламенту, Кабміну, муніципалітетам, об’єднаним територіальним громадам потрібно ще багато зробити і ухвалити, щоб все це належно запрацювало.
Тож ми продовжуємо працювати, аби не опинитися одного дня просто посеред одного величезного сміттєзвалища. Далі буде!
Леся Василенко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
