Поки Бахматюк готує яйця до апеляції ВАКС, його чекає судовий "привіт" зі Швейцарії
В Україні стало звичкою для фігурантів справ топкорупції захищатися передусім публічно, ллючи бруд на антикорупційні органи. Замість якісної юридичної роботи в судах ми бачимо мітинги з яйцями під антикорупційними органами, погрози зупинити роботу підприємств на знак протесту і навіть цілі хори блогерів, які в унісон обурилися "тиском" на аграрія.
Усе це протягом останніх тижнів використовує олігарх Олег Бахматюк для тиску на НАБУ, САП, а тепер і Вищий антикорупційний суд.
Читайте також: Справу VAB сфальсифікували. Ситник це знає і тому боїться прямої дискусії зі мною
У понеділок 20 липня Апеляційна палата Антикорупційного суду розгляне скаргу на скандальне рішення Печерського суду. Саме це відверто незаконне рішення використала генпрокурорка Ірина Венедіктова для того, щоб фактично і так само незаконно закрити справу про розкрадання 1,2 мільярдів гривень Бахматюком зі спільниками.
Саме через це олігарх активізувався та розпочав атакувати ще й Антикорупційний суд.
Наступного кроку, очевидно, варто очікувати в понеділок, коли під судом можуть вишикуватися працівники агрохолдингу з яйцями, щоб вимагати від суду потрібних їхньому вождю рішень.
Чому Бахматюк боїться Антикорупційного суду і тисне на колегію
У травні цього року колегія суддів, на яку випав перегляд рішення Печерського суду 20 липня, обрала для Бахматюка заочний запобіжний захід — тримання під вартою.
Тоді судді Сергій Боднар, Віктор Панкулич та Сергій Панаїд ухвалили цілком законне рішення, адже яєчний магнат давно переховується від НАБУ в Австрії. Це рішення змусило Бахматюка волати на всю країну, вигадуючи детективні історії.
Зараз же олігарх звинувачує суд в упередженості. Нібито справа потрапила до цієї колегії не випадково. Але це відверта маніпуляція, адже в Апеляційній палаті ВАКС всього 11 суддів, тож сформувати багато колегій по 3 судді просто неможливо.
Система навпаки розподіляє справи так, аби одна і та ж колегія розглядала скарги і клопотання в одній і тій же кримінальній справі на етапі розслідування. Це робиться для того, щоб у майбутньому, коли в цій же Апеляційній палаті будуть по суті розглядати цю справу, її розгляд не потрапив на цю колегію, бо одні і ті ж судді не можуть слухати справу по суті, якщо ухвалювали певні рішення на етапі розслідування.
Важливо також розуміти, що генпрокурорка Венедіктова вже підтвердила листом до Антикорупційного комітету, що скасує свою постанову про закриття справи, якщо рішення Печерського суду буде скасоване Антикорупційним судом. Тому у цій війні олігарх застосовуватиме всі методи, аби залишити це рішення чинним.
Як Бахматюку загрожують справи НАБУ і САП за кордоном
Незаконне рішення Печерського суду щодо закриття справи Бахматюка — зручний спосіб закривати будь-які проблеми поза новоствореними антикорупційними органами. Якщо рішення Печерського суду залишають чинним, вже завтра судді цього ж суду або й інших зможуть ухвалити рішення, які ляжуть в основу закриття й інших справ.
А інші справи, зокрема й щодо Бахматюка, є в НАБУ, щоправда, поки без підозр. Детективи ще з 2017 року розслідують факти ймовірного зловживання колишнім скандальним керівником Державної фіскальної служби Романом Насіровим. Справа пов'язана з Бахматюком.
У поле зору НАБУ ці транзакції потрапили через те, що гроші ULF Trade AG перераховували кошти ніби "за пшеницю". Утім, слідство має підстави вважати, що ніякої пшениці не було і це банальний відкат за "сприяння" у відшкодуванні ПДВ з боку Насірова.
Підозрілими транзакціями вже зацікавилися правоохоронці Швейцарії.
Варто згадати нещодавний вирок швейцарського суду екснародному депутату Миколі Мартиненку. За версією слідства, Мартиненко та його спільник Павло Скаленко відкривали у швейцарських банках рахунки, з яких купували нерухоме майно та активи у Швейцарії та інших країнах, відмиваючи кошти, отримані незаконним шляхом в Україні та Чехії.
Швейцарці довели цю справу до кінця, співпрацюючи з НАБУ і САП, попри шалений тиск і постійні атаки. Вони публічно дякували українській стороні за сприяння.
Подібна перспектива може спітакти й Олега Бахматюка та його "партнера" Романа Насірова. Адже не дивно, чому ще раніше Венедіктова у порушення закону вимагала у САП надати всі справи, де фігурує Бахматюк. Передувало цьому неймовірне бажання голови СБУ Івана Баканова забрати ці справи задля "ефективного" розслідування. Бо забрати собі цю справу означало б заблокувати будь-яку міжнародну співпрацю з іноземними правоохоронцями.
Брехня Бахматюка
Сам Бахматюк продовжує розповідати, що нібито є жертвою "політичних репресій", а справа щодо банку VAB ведеться заради того, щоб хтось "поживився" його агробізнесом.
Найчастіше Бахматюк твердить про те, що поверне Україні не 1,2 млрд грн, а цілих 8 млрд кредитів. Та й сама Венедіктова натякала на те, що інтерес до цієї справи пов’язаний з "наповненням бюджету". Проте є два суттєвих "але", про які ні Бахматюк, ні Венедіктова, звісно ж, не кажуть.
По-перше, неважливо, що обіцяє особа, підозрювана в особливо тяжкому економічному злочині. Слова про повернення грошей не знімають кримінальної відповідальності, а гроші можуть (а то й мають) бути конфісковані судом, якщо буде доведена вина.
По-друге, Бахматюк винен державі аж ніяк не 8 млрд грн. За даними Національного банку України, загальний борг олігарха сягає 29,3 млрд грн, з яких 11 млрд — Фонду гарантування вкладів, 10,6 млрд — Нацбанку, а 7,7 млрд — трьом державним банкам.
Найбільший цинізм у тому, що Бахматюк добровільно поручився перед Нацбанком за кредитами своїх банків VAB і "Фінансова Ініціатива" (тобто взяв відповідальність за них). І хоча зараз він обіцяє віддати борги, за 6 років він навіть частково добровільно не заплатив по кредитах, хоча гроші для цього мав. А це не просто гроші, це заощадження родин українців, які зберігали їх в банках Бахматюка. Зате "купити" закриття кримінальної справи за 8 млрд він пропонує.
Тому Бахматюк бреше, коли вдає благородство і "безпрецедентну" готовність заплатити державі гроші (насправді ж відкупитися).
По-третє, Бахматюк закликає нас і керівництво НАБУ до публічних дискусій. Ми звичайно готові. Проте вважаємо, що правильніше почати юридичну дискусію в суді. Тому засідання 20 липня може стати гарною нагодою, щоб припинити переховуватися, з’явитися до суду і особисто навести свої аргументи.
Віталій Шабунін, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
