Легалізація грального бізнесу: українці у виграші

Вівторок, 14 липня 2020, 17:00
народний депутат від партії "Слуга Народу", голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики

Вже понад 10 років в Україні нібито заборонено гральний бізнес. Ключове слово – нібито. Адже насправді ринок азартних ігор весь цей час функціонував у "сірому", якщо не "чорному" вигляді.

Під вивісками лотерей нелегальні гральні зали існували на кожному кроці. Там були раді всім гравцям, без будь-яких обмежень, контролю чи ідентифікації. З українців, зокрема і неповнолітніх, витягали гроші. Про таку хворобу, як лудоманія (ігрова залежність), ніхто не думав. За багатьма гральними закладами стояв кримінал, а держбюджет тим часом щороку недоотримував мільярди гривень. "Плюсів" безліч.

Усе це – ніщо інше, як наслідок неправильного державного рішення. 

У 2009 році влада зробила популярний, але водночас шкідливий для суспільства крок. Гральний бізнес був заборонений, але ж не можна щось повністю заборонити, не створивши легальної альтернативи. 

Тож до сьогодні ми мали той самий бізнес, але "в тіні". А це стимулювало корупцію, обкрадало державний бюджет  і породжувало лудоманію, бо нема обмежувачів і державного контролю.

Нелегальний гральний бізнес також породжував розвиток організованої злочинності, оскільки перебував "під контролем" кримінального світу, який і фінансував, на відміну від легального, що завжди контролюється державою і фінансує державний бюджет.

Цікаво, що сьогодні повна заборона грального бізнесу існує лише в мусульманських країнах, де це обумовлено насамперед релігійними, а не політичними мотивами. Тим не менше, наприклад, в Єгипті діє 25 казино в курортних містах, грати в яких дозволено лише туристам.

Насправді гральний бізнес в обмежених масштабах існує майже в усіх країнах. Але не знаю жодної держави, де б повна його заборона призвела до припинення цього виду діяльності взагалі. Навпаки – вона призводила до гірших наслідків для суспільства, ніж його існування в обмеженому вигляді.

В Україні про легалізацію грального бізнесу говорили давно, але лише фракція "Слуга народу" підійшла до питання серйозно. Адже ми чітко розуміємо, що це рішення потрібно країні.

По-перше, нам потрібно відкрити очі на нібито "заборонений" гральний бізнес. Ми назавжди маємо прибрати ігрові автомати з вулиць, від наших дітей.  Відтепер казино і зали ігрових автоматів розміщуються лише в готелях. Зокрема казино – в готелях категорії 4 та 5 зірок, зали гральних автоматів – в готелях категорій 3, 4 та 5 зірок.

Те ж саме з букмекерськими пунктами – у готелях 3−5 зірок з номерним фондом не менше 25 номерів (для Києва – не менше 50 номерів), а також на іподромах. Навряд чи школяр піде грати в автомати до 4-х чи 5-зіркового готелю, де буде охорона та контроль.

Ліцензія на казино видається на 5 років і її вартість складає 283,4 млн грн, для інших населених пунктів та за межами населених пунктів – 141,7 млн грн. Додатково організатори сплачуватимуть вартість ліцензії за кожну одиницю грального обладнання – гральні столи та гральні автомати.

Ліцензію на діяльність онлайн-казино також видають на п’ять років (щороку треба буде сплачувати 30,7 млн грн).

Матимуть переваги нові готелі. Якщо у Києві будують готель від 200 номерів, його власники отримують безкоштовно ліцензію терміном до 10 років. У регіонах, якщо будується готель на 150 номерів, теж безкоштовна ліцензія на казино. Тобто інвестори, які вкладатимуть кошти в готельну інфраструктуру, отримають переваги. А ми таким чином стимулюватимемо розвиток готельної інфраструктури.

Зали гральних автоматів можуть бути лише в готелях категорій 3, 4 та 5 зірок. У Києві готель має містити від 50 номерів, у регіонах – від 25. Ліцензія на цей вид діяльності коштуватиме 35,4 млн грн і також видаватиметься на 5 років.

Щодо лотерей. Існуватимуть три оператори державної лотереї з ліцензіями на 10 років. Йдеться виключно про миттєву лотерею – паперову і тиражну. Це скретч-картки, за якими можна отримати миттєвий виграш. А от електронну миттєву лотерею, що використовується зараз в інтернеті, закон забороняє. Так само забороняє він і всі автомати ВЛТ (відеолотерейний термінал), які використовуються під виглядом лотереї, ставкомати і термінали в букмекерських пунктах.

Таким чином, стане неможливим проведення азартних ігор під виглядом лотереї!

По-друге, ми запроваджуємо відповідальність за порушення організації азартних ігор.

Якщо гральний бізнес працює без ліцензії – досить великий штраф (від 170 до 680 тисяч гривень, за повторне порушення від 680 до 850 тисяч гривень) або ж позбавлення волі. 

Водночас покарання чекатиме і на працівників правоохоронних органів за бездіяльність чи "кришування" грального бізнесу – від 6 до 8 років позбавлення волі. За допуск до гри осіб, молодших 21 року, – штраф близько 2 мільйонів 360 тисяч гривень, а за повторне порушення – анулювання ліцензії.

Щоб стежити за всім цим, ми створюємо Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. До її складу входитимуть 7 членів – державні службовці, виключно громадяни України, яких призначатиме та звільнятиме Кабмін.  

По-третє, ми маємо захистити наших дітей і стежити за тими, хто хворіє на лудоманію. Ми встановлюємо обмеження для тих, хто може грати, – підвищуємо вік з 18 до 21 року. Хто гратиме та скільки йому років – ідентифікуватиме охоронець на вході до закладу, вимагаючи паспорт.

Прийняття ставок і виплата виграшів – лише через банківські картки. Жодних електронних грошей, тільки офіційна картка!

Також існуватиме електронна база лудоманів. Тобто якщо людина усвідомлює, що є лудоманом, вона може написати заяву та зареєструватись в цій базі. Таким чином вона не зможе потрапити до грального закладу від 6 місяців до 3 років. Подібну заяву можуть подати і родичі такої людини. Реєстр існуватиме для всіх, тобто подав заяву в одному закладі, а зайти не зможеш в жоден інший.

По-четверте, гроші за ліцензії для закладів підуть у державний бюджет. А це попередньо 4 млрд грн на рік. Усі вони спрямуються через спецфонд на підтримку культури, спорту, медицини й освіти.

Таким чином, ухваливши закон і легалізувавши гральний бізнес, ми зробили з "сірого" ринку "білий". Ми дали можливість  не лише поповнити державний бюджет, але й захистити людей від ігроманії. Відтепер держава контролюватиме цю галузь та встановлюватиме обмеження. Тільки так ми зможемо принести користь і країні, і громадянам.

Данило Гетманцев, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.