Як зібрались боротись із нетверезими водіями

Трагічна ДТП 13 липня на Столичному шосе у 5 км від Києва, де загинуло двоє дорослих і двоє дітей, а за життя ще одного хлопчика борються лікарі, привернула увагу до юридичної відповідальності за п’яне кермування та інші порушення правил дорожнього руху. 

Верховна Рада моментально того ж дня прийняла в першому читанні законопроєкт №2695, спрямований на боротьбу із нетверезим водінням.

Цікаво, що чимало колег з громадського сектору різко розкритикували №2695, мовляв він не містить положень, які допоможуть протидії п’янству на дорогах, натомість будуть самі лише зловживання з боку поліцейських. Розбираємось, то що ж пропонує законодавець, який, щоправда, дещо заплутався із ст. 130 КУпАП і ст. 286-1 КК.

Передісторія

Ще у 2016 році працівники поліції розказували: майже кожну зміну я чи мої колеги ловимо п'яних, які позбавлені прав. 

Наївно думати, що якщо в нас когось позбавили прав, то він замкнув гаража і каже своїй машині: "Все, моя ласточка, прощавай. Через рік зустрінемося". Навіщо? Він буде собі далі їздити рівненько, як йому здається. Може, за рік його й не зупинять. А якщо зупинять, то 510 грн. штрафу.

Зрештою, ще тоді, у 2016 році, називались кроки для реальної боротьби із п’янством на дорогах:

- збільшити відповідальність за керування автомобілем особою, яка позбавлена такого права;

- визначити критерії для звільнення від відповідальності (порушення, які передбачають штраф у більше 10 000 грн., явно не можуть входити до таких);

- збільшити строки розгляду адміністративних справ з 3 місяців до 12;

- надати можливість органу, що склав протокол, подавати апеляційну скаргу на рішення суду.

Лише ці 4 точкові кроки змінили б статистику щонайменше на 30%.

Також для прихильників аргументу "та не зупинять мене" необхідним є запровадження:

- "пунктів тверезості" – місць, де водії автомобілів, всі або за певною вибіркою, зобов’язані зупинитись та пройти експрес-тест на рівень алкоголю в крові;

- сліпих (рейдових) перевірок – надання права за визначених умов на певний строк невеликій кількості патрульних поліцейських на зупинку будь-якого автомобіля та за наявності ознак сп’яніння зобов’язання водія пройти відповідний тест.

І це прекрасно, що більшість цих пропозицій реалізовуються (нарешті) у законопроєкті №2695.

Однозначні перемоги

Штраф за керування транспортним засобом особою без посвідчення водія стартуватиме із 3400 грн. (замість 510). А для особи, яка була позбавлена такого права, штраф починається із 20 тисяч гривень! Із обов’язковим додатковим +3 чи +5 років позбавленням прав.

Законопроєктом прибирається можливість звільнення по малозначності (ст. 22 КУПАП) для ст. 130 і для ст. 126. Закривається лазівка "Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу" – поки теж для ст.ст. 126 і 130. 

Це унеможливлює без перебільшення сотні випадків на рік, коли Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП за малозначністю і оголосити їй усне зауваження.

Строк позбавлення права керувати транспортним засобом тепер може плюсуватись аж до безкінечності.

Збільшення строку розгляду справи про адмінправопорушення до 1 року замість 3 місяців! Дійсно, нині сотні проваджень закривають за збігом строків притягнення до відповідальності. 

Доповнюють статтю 38 новою частиною такого змісту: "Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом року з дня його вчинення."

Положення, що спрощують роботу поліцейського (аби ними не зловживали)

Відтепер водій на вимогу поліцейського зобов’язаний буде не пред’явити, а передати посвідчення водія, а от електронне (Дія) – лише пред’явити. Таке собі спонукання до діджиталізації). 

Заразом і для не водіїв: "поліцейський має право вимагати в особи передати документи, що посвідчують особу, та/або документи, що підтверджують відповідне право особи". Також на вимогу поліцейського водій зобов’язаний буде вийти з транспортного засобу.

Запроваджують "пункти тверезості" – підстава для зупинки поліцейським транспортного засобу, "якщо така зупинка здійснюється під час проведення профілактичних заходів з метою проведення огляду водіїв з використанням спеціальних технічних засобів для перевірки на стан алкогольного сп’яніння". Звісно, було б правильно деталізувати відповідну процедуру і встановити ліміти для дій поліцейських, бажано на рівні закону.

Розширюються можливості поліцейського при проведенні поверхневої перевірки транспортного засобу: "поліцейський має право вимагати відкрити кришку багажника (навісний багажний пристрій), капот, двері салону, ніші, які можливо оглянути без їх розбирання, причепи та надати можливість перевірити відповідність ідентифікаційних номерів транспортного засобу." Однак точно не йдеться про "обшук" чи про "бардачок".

Неоднозначним видається і положення, що дозволяє здійснювати огляд водія на предмет сп’яніння за відсутності понятих, але під відеозапис. І тільки якщо без відео, тоді з понятими. 

"Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування  під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків".

Однозначні зради

Право розміщувати техніку, наприклад прилади автофіксації, без відповідних сповіщень – "у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг" –  про це. 

По-перше, це не відповідає основній, превентивній меті таких засобів. А по-друге, вже за пару днів положення камери всеодно з’явиться на картах і у навігаторах.

Чого ще бракує

Несистемним видається підхід до штрафування за порушення швидкісного режиму. Так, законопроєктом №2695 пропонується підняти штраф за перевищення на понад 50 км/год. 

Однак не пропонується логічне позбавлення права керування за повторність такого порушення (у будь-якій варіації) та не змінюється розмір "індульгенції" у +20 кмг/год – вже давно слід було б зменшити до хоча б +10 км/год.

Поки законопроєкт №2695 готується до другого читання, його потрібно допрацювати в частині ризикових положень. Але його треба приймати, аби нарешті почали працювати ті інструменти, які реально допоможуть протидіяти безвідповідальності водіїв – не просто більшими штрафами, а тими комплексними кроками, які уже 5 років чекають на своє впровадження в закон.

Владислав Власюк, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.