Аваков, уряд і Рада: усі проти всіх на бенефісі Зеленського
Трамп днями заявив, що участь Путіна у G7 – це "питання здорового глузду".
Дуже схоже на мафіозне "Нічого особистого, просто бізнес".
І це маркер нового в політиці. Якщо для політика старої школи, як, наприклад, для Меркель, у політиці головне – етичні стандарти і репутація як основний ресурс, то для нових вискочок це всього лише бізнес. Здоровий глузд.
Вигідно буде – нові з ким завгодно домовлятимуться. А стара Західна політична школа побудована на уроках Другої світової, на принципах недопущення нових гітлерів. Ніколи знову! Значить, грати треба за правилами, стандартами. А бізнес – другорядне питання. І саме у цьому вбачають здоровий глузд.
В Україні у політиці переважно представники нової школи.
В Україні використовується ще один американський шаблон, який формує політичні смаки. Фраза "Техас можуть грабувати лише техасці" в Техасі не актуальна. У нас – так. Якщо ви приїхали звідкись, ви маєте рахуватися з місцевими елітами. Якщо вас підняв ліфт Зеленського – не значить, що ви ковбой. Вчіться підносити сірника до сигари старших.
Ось на цих двох закріплених шаблонах їхатиме у виборчу осінь політика України.
Саме тому Україну цього тижня політично трясло.
Ми маємо єдину константу.
Це рейтинг Зеленського. Саме рейтинг. Бо фаворити, які нашіптуючи формують його думки, змінюються. Навіть змінюються ті, хто нашіптує тим, хто нашіптує Зе.
Так, від нього відпала категорична вата. Від нього відпала частина електоральної групи "аби тільки не Порошенко". Але 39% останнього опитування підтверджують ще осінні прогнози: рейтинг Зеленського влаштований по-іншому, ніж рейтинги старих політиків.
Ми бачимо парадоксальне: до усіх державних інституцій рейтинг довіри низький, а до голови держави – високий.
Рейтинг Зеленського звичайно повзтиме донизу. Він з константи колись стане перемінною. Але не так швидко, як би цього хотілося усім чотирьом умовним групам опонентів Зеленського, які представлені в парламенті:
- Проєвропейським політикам у фракціях "ЄС" та "ГОЛОСу";
- Проросійським силам у ОПЗЖ;
- Популістичним політикам навколо Юлії Тимошенко та частини "Слуг народу";
- Частині депутатів, які прийшли до парламенту від олігархів і ображені малою до їхніх патронів увагою.
А тепер про стандарти і шаблони.
Це просто бізнес, шановні. Політичний бізнес. В Україні окремі політики борються за Україну та її шлях у Європу.
А усі разом – за рейтинги.
Тому цього тижня основними мішенями були Аваков і уряд.
Громадська думка – проти Авакова. Активісти шпиняють його кришуванням "Нацдружин".
Особливо – діями проти ветеранів та активістів.
Особливо – ситуативним союзом з Коломойським.
Демонізація Авакова вдалася. Але він сам у цьому і винний.
Наче все правильно. Ату його.
Але підправлено усе виборчим соусом. Зараз цькуванням непопулярного міністра намагаються добрати популярності. Усі помітили взаємні закиди "ЄС" і "ГОЛОСу"?
"ГОЛОС" наполягає на заміні Авакова. "ЄС" – всього Уряду. Але у обох фракцій обмаль голосів для прийняття рішення.
Хто осідлає ненависть виборців, той матиме бонуси на виборах восени у Центральних та Західних регіонах.
Те ж саме й ОПЗЖ – нелюбов людей до відомства гуртує їхній електорат.
І у цікавій позиції щодо міністра МВС перебуває Зе!команда: кинути не можна нести. Де поставити кому? Розтяжка.
Але, я думаю, що технологи Зеленського зрозуміли: атаки на Авакова поки що не відбиваються на рейтингу Зеленського. Навпаки Аваков – громовідвід Зеленського. А для Зе!команди рейтинг – понад усе. Усе інше – вторинне.
Те ж саме стосується і уряду Шмигаля.
Маємо цікаву ситуацію.
Хтось, використовуючи навколополітичний шум, просто робить своє. Корупція у проектах "Великого будівництва" та системі Укравтодору – секрет Полішинеля.
Але танці навколо відставки уряду – правильна справа на закріплення електоральних груп, які відпали від "слуг". І, як сподіваються політичні гравці, будуть і надалі відпадати. Бо усі сподіваються на прискорення падіння рейтингів.
І їх, вважається, треба комусь ставити на баланс.
Але спішу розчарувати.
COVID-19 і карантин не відберуть рейтингів Зеленського найближчим часом. Мало того. Старші люди пам’ятають: радянська влада до Другої світової війни усім толочила, що погане життя – це наслідок царського режиму. А від Другої світової і до перебудови, що погане життя народу – наслідок війни.
Так і Зе!технологи твердитимуть: усі складнощі – від попередників і вірусу. І народ схвально киватиме головами.
А ще, якщо Слуги зроблять хід конем і внесуть зміни у виборче законодавство (а саме обов’язковість партійного висування у громадах з 15 тисячами і більше виборців), до них почнуть бігти за "франшизою" місцеві лідери.
Бо вибиратися від Зе поки що вигідно.
Люди ж мало дивляться на роки вперед. І не розуміють, що колись партквитки "слуг" потрібно буде закопувати. Або палити.
І тут – головний ризик Зеленського: помирити групи впливу у монобільшості. Знайти кожному цукерочку.
І тоді не станеться нічого неочікуваного до місцевих виборів.
1. Авакова не знімуть.
2. Уряд Шмигаля залишиться до осені.
3. У двох десятках областей (крім крайніх західних і крайніх східних) найбільші фракції у обласних радах, а значить і контроль над коштами ДФРР і Дорожнього фонду, будуть у "слуг". Але доведеться ситуативно домовлятися з кимось із нинішніх опонентів. Саме тому "слуги" дуже обережні у стосунках з "Батьківщиною".
4. Жодного міста-мільйонника "слуги" не виграють і їм там доведеться домовлятися з місцевими елітами. Наші техаси так просто не візьмеш.
Але щоб ми знали: Сталінград для "слуг" був із кінцем уряду Гончарука. Це він вийшов до умовної Волги.
Вибори восени будуть останнім успіхом Зе!команди. Далі ми побачимо, кого понавибирали у місцеві ради і самі цього злякаємося. Це буде початком кінця.
А як славно все починалося в одну новорічну ніч.
Віктор Бобиренко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
