Я виступаю за проведення аудиту САП
Однією з яскравих подій тижня минулого стала суперечка, що розгорнулася між генеральним прокурором Іриною Венедіктовою та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою в особі її очільника Назара Холодницького. За участі всіх його підлеглих. На відеозвернення з вулиці Різницької вони відповіли колективним відкритим листом.
На жаль, бездіяльність САП викликає і моє обурення. Давно! Вимір іде роками.
Процитую Генпрокурора: "Орган слідства може працювати 24 години на добу, зібрати масу цінних доказів, а прокурор, пропустивши важливі процесуальні строки, просто повністю знищить напрацювання слідчих або детективів. Слідство може бути за крок до повідомлення про підозру, а прокурор некоректно формулює питання для експертної оцінки і вся робота нанівець".
Далі – моя ілюстрація справедливості таких докорів.
Читайте також: Назар Холодницький: Я піду із САП в двох випадках: коли закінчиться строк або коли я сам цього захочу
На початку 2015 року на мене як суддю чинився тиск і пропонувалася неправомірна вигода за винесення рішення в інтересах тодішнього Полтавського міського голови Олександра Мамая. Я звернулася до правоохоронців, допомогла задокументувати злочин.
Прокуратура Полтавської області, здійснюючи розслідування, намагалася залишити осторонь Мамая та більш важливих осіб із його оточення. Обвинувачення висунули лише Дмитру Трихні, колишньому заступнику мера, направленому до мене домовлятися.
Мені вдалося привернути увагу до неординарної ситуації парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції, після чого, в листопаді 2016 року, керівник САП відновив слідство і спрямував справу до НАБУ.
Уже до кінця 2017 року детективи зібрали достатню кількість додаткових доказів і підготували проект підозри за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 27 – ч. 3 ст. 369 КК України (крім втручання в діяльність судді та пропонування хабаря, мали місце ще й завідомо неправдиві повідомлення про вчинення мною злочину).
Далі почалася нічим не виправдана тяганина з боку САП.
Бездіяльність прокурорів час від часу переривалася моїми чи моїх адвокатів зверненнями.
Тоді прокурори починали нервувати. При цьому найбільше їх турбувала медійна складова справи, тобто можливість розголосу їхньої поведінки.
18 серпня 2018 року відбувся допит Мамая. Певно, до Києва той прибув не з порожніми руками. Використані мером "вагомі аргументи" налаштували прокурорів із неймовірною довірою поставитися до його слів. Буцімто, безневинного градоначальника до вчинення злочинів провокували суддя Гольник із УБОЗом та цілим натовпом спільників, куди входили один із попередніх Генпрокурорів, посадовці обласної прокуратури й кілька народних депутатів – вони мітили у крісло мера, а я їм дорогу розчищала.
Раніше ці нісенітниці кілька разів розбирала прокуратура області за заявами Мамая та його спільників. Ніяких підтверджень моєї нібито протиправної поведінки з цілковито очевидних причин знайти не могла (кримінальні провадження № 42015170000000029 від 26 січня та № 42015170000000360 від 12 червня 2015 року закриті: перше – 28 серпня 2015-го, друге – 27 травня 2016-го).
Однак прокурор САП Олександр Снєгірьов вирішив надати обвинуваченням градоначальника стосовно мене нового життя. І мерщій, уже 21 серпня 2018 року, призначив експертизу (комплексну судову психолого-лінгвістичну!). Навівши у відповідній постанові тенденційний опис подій, що мав відбілити Мамая, створивши враження, ніби він і знати не міг про візити Трихни до судді.
Дарма, що Мамай у розмові сам окреслив повноваження Діми на подальші переговори зі мною. А той потім прямо казав, що діє як посередник між нами, неодноразово узгоджував із Федоровичем найбільш принципові умови, зокрема розмір хабаря. І хоча дуже боявся бути викритим, із дотриманням заздалегідь повідомленої мені системи конспірації (сума в тисячах доларів прозвучить як дата) продовжував перемовини, збільшуючи розмір "пропозиції".
У зверненні до САП і НАБУ від 31 жовтня 2019 року я просила прискорити завершення слідства.
Реакцією став виклик мене на допит до антикорупційної прокуратури як потерпілої на 21 листопада.
Тоді я звернулася з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. З надуманих причин прокурор Снєгірьов ухилився від надання мені такої можливості, чим фактично порушив вимоги ст. 221 Кримінального процесуального кодексу України.
Не відбувся й допит як такий. Замість цього в присутності мого адвоката прокурори Василь Кричун, начальник третього відділу САП, і Олександр Снєгірьов кілька годин схиляли мене до відмови від підтримання обвинувачення.
"Козирями" в їхніх руках виступали протокол допиту Мамая та згадувана вже експертиза, зміст яких був мені невідомим.
Потім я довідалася, що протокол допиту виглядає як заздалегідь підготовлені Мамаєм пояснення та не містить жодних уточнюючих запитань прокурора. А висновки експертів прямо суперечать змісту висловлювань і Мамая, і Трихни, зафіксованих протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Якби подібне твердили адвокати мера, я б не дивувалася. Їхнє завдання – у будь-який спосіб віднаходити аргументи на користь клієнта. Проте, коли фактично захисником осіб, підозрюваних у корупційному злочині, стає співробітник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, назвати нормальним такий стан речей неможливо.
Кричун і Снєгірьов достеменно знають, що напередодні моєї зустрічі з Мамаєм прокуратурою області була винесена спеціальна постанова. Про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Вона передбачала, що я як особа, залучена до проведення негласної слідчої дії, повинна зустрітися з Мамаєм і Трихною для обговорення намірів останніх, висловлених Трихною 17 грудня 2014 року.
Постанова зазначала, що обставинами, які свідчать про відсутність провокування особи на вчинення злочину, є добровільне звернення Гольник із заявою про вчинення злочину, пов’язаного з пропозицією, обіцянкою та наданням неправомірної вигоди, відсутність ініціативи з її боку щодо особистої зустрічі з Мамаєм і Трихною з метою обговорення передачі неправомірної вигоди за винесення рішення, при наявності такої ініціативи з їхнього боку.
Я ґрунтовно проаналізувала всі вади зайнятої процесуальними прокурорами позиції у зверненні до Назара Холодницького від 18 лютого 2020 року. Зокрема я писала:
"…міркування й доводи прокурора Снєгірьова О.М. є тенденційними та упередженими. Прокурор фактично виступає адвокатом Мамая О.Ф., його висловлювання носять характер звинувачування стосовно моїх дій як судді та викривача корупційного злочину і є такими, що ставлять під сумнів документування злочинів про пропонування, обіцянку та надання неправомірної вигоди посадовцям, зокрема суддям.
Недовіра до показань і дій в умовах контролю за вчиненням злочину особи, яка сумлінно повідомила про вчинення корупційного злочину та допомогла правоохоронцям його задокументувати, відвертий саботаж розслідування, відсутність прагнення до з’ясування всіх обставин справи з боку прокурорів Кричуна В.В. та Снєгірьова О.М., їхні неформальні підходи до здійснення слідчих дій ставлять мене, суддю-викривача, під удар корупціонерів, дискредитують місію та реальну діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, викликають недовіру до цього органу та можуть сприйматись як свідчення толерантного ставлення держави до корупції".
Я просила очільника САП внаслідок неефективного й невиправдано тривалого досудового розслідування замінити процесуальних керівників, виключивши зі складу групи прокурорів Кричуна та Снєгірьова. А також провести додаткові слідчі дії для неупередженого та об’єктивного встановлення всіх обставин справи, оперативного закінчення розслідування, оголошення підозр всім особам, винним у вчиненні злочинів, та спрямування до суду обвинувального акту.
24 березня керівник САП відповів. Підстав для зміни прокурорів не встановлено. Склад групи прокурорів розширено, старшим у ній призначено іншого прокурора.
А далі – знову тиша.
На жаль, я дуже добре розумію, що спонукає деяких прокурорів ставати адвокатами підозрюваних та обвинувачених. Розвалювати кримінальні провадження. Покривати злочинців.
Тому я виступаю за проведення ретельного аудиту САП.
Впевнена, виявиться чимало цікавого.
Лариса Гольник, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
