Моя мрія – щоб люди взялися за розбудову своїх міст і громад
За рекордними зливами, виходом із карантину та запуском ракети Ілона Маска ми майже не помітили одну з найважливіших подій в історії незалежної України. Формальна назва цієї події звучить не дуже урочисто: Кабінет міністрів затвердив перспективні плани реформування громад для всіх областей України.
Фактично ж це означає декілька важливих речей.
По-перше, ми можемо говорити про повністю завершену реформу за часів Зе!команди. Децентралізація ще має бути відображена в Конституції, але новий територіальний устрій – це факт. І місцеві вибори у жовтні вже відбуватимуться у нових адміністративних одиницях.
Децентралізація фігурувала у передвиборчих обіцянках багатьох партій. Але політична воля на це знайшлася лише зараз.
По-друге, ми вперше з 1991 року змінили мапу нашої держави. Як не пафосно це прозвучить, але ми відмовилися від мапи радянської України і отримали мапу України європейської.
У 20 столітті Україну нарізали на райони, не беручи до уваги етнічні, культурні та економічні особливості регіонів. Для багатьох сіл райцентри далеко не завжди знаходилися у тому місці, до якого зручніше добиратися. А добиратися доводилося: централізована система влади вимагала їхати "в район" для вирішення будь-яких дрібних питань. Які в цивілізованих країнах вирішуються на місці.
Децентралізація принесла в громади адміністративні послуги. Це означає, що людям не потрібно буде далеко їхати, щоб отримати довідку чи вклеїти фото у паспорт. Все це буде на місці.
Завдяки децентралізації в громадах з'являться не лише повноваження для вирішення місцевих питань, а й необхідні для цього ресурси. Зокрема громади нарешті отримають землі державної власності.
За статистикою, кожен третій українець живе в сільській місцевості. А децентралізація – це реформа, від якої найбільше виграють села, селища і невеличкі містечка.
Наші сусіди по Євросоюзу, до яких ми зараз їздимо на заробітки, почали проводити децентралізацію ще в 90-х роках минулого століття. Тому вони зараз живуть краще за нас. Хто бував у Польщі, Словаччині чи Угорщині, звернув увагу, що там різниця між містом і селом не така разюча, як у нас.
А ще є головний символічний здобуток реформи – українці отримали повне право називатися громадянами. Звісно ж, ми були громадянами України і до децентралізації. Але відтепер це слово відповідає своєму прямому змісту: ми всі стаємо мешканцями громад. Адже основною адміністративною одиницею незабаром, після ухвалення змін до Конституції, стане саме громада. Створена місцевими людьми для місцевих людей.
Попереду – місцеві вибори. Статистика каже, що українці завжди відвідували їх гірше, ніж парламентські та президентські. Бо від місцевої влади мало що залежало. Децентралізація змістила центр тяжіння зі столиці до регіонів. Тепер ваш вибір дійсно матиме значення.
Українці показали, що коли вони об'єднуються, здатні вирішити будь-яку проблему. Моя мрія – щоб з таким самим ентузіазмом люди взялися за розбудову своїх міст і громад. Адже для цього ми проводимо децентралізацію і віддаємо владу на місця.
Хто хоче – йдіть у депутати. Не обов'язково від "Слуги народу", але обов'язково із чесними намірами. Хто не хоче – контролюйте владу. Нове законодавство дасть широкі можливості для цього. Адже народовладдя – одна з наших передвиборчих обіцянок, а обіцянки ми виконуємо.
Але пам'ятайте: децентралізація – це не лише великі можливості, а й велика відповідальність. Проблеми розвитку вашої громади має вирішувати не президент, не прем'єр і тим більше не "смотрящій". Їхнє вирішення – передусім компетенція мешканців громади.
Наше завдання як партії влади – забезпечити втілення децентралізації на практиці. Допомогти людям обрати саме тих керівників, яким вони довіряють, і позбутися тих, які завдають громаді шкоди.
Запустити новий автобусний маршрут чи додати машин на вже існуючий? Побудувати за містом нове підприємство або спланувати там новий житловий квартал? Що принесе громаді більший зиск – аграрний бізнес чи туристичний?
Вирішимо це разом!
Олександр Корнієнко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
