Вудка замість риби: що запропонує Україна молодим громадянам до 30 років?
Цього року в останню неділю червня, разом із Днем Конституції, українці відзначатимуть ще одне традиційне свято — День молоді.
Слід визнати, державна молодіжна політика завжди залишалася на периферії суспільно-політичних процесів. Молодь, яка є двигуном змін у державі, одночасно потребує особливої уваги одразу у двох напрямках — надання можливостей для доступу до суспільних благ та створення необхідної соціальної інфраструктури для інтеграції в усі сфери життя суспільства.
На жаль, нормативно-правова база молодіжної політики в незалежній Україні формувалася ще протягом 1990-х років, а тому має ознаки та недоліки пострадянського сприйняття ролі і реалій життя молодих громадян. Часи змінилися, виникли нові виклики і потреби. Як наслідок – необхідність модернізації законодавства про молодіжну політику.
Чому це важливо?
По-перше, Україна поступово стає частиною європейської спільноти держав, в яких застосовуються зовсім інші підходи до формування молодіжної політики.
По-друге, за останні майже 30 років новітньої історії України, молодь стала значно освіченішою, мобільнішою та ближчою для решти світу. Конкуренція на глобальних ринках змушує держави боротися за талановиті кадри, кваліфіковану робочу силу. І саме впровадження ефективної молодіжної політики має стати фундаментом для подальшого економічного та соціального розвитку українського суспільства.
Днями разом з колегами-депутатами стали авторами нового системного законопроєкту №3718. "Про основні засади молодіжної політики", що створить нові можливості для молоді і може стати відправною точкою істотних змін у цій сфері. Над підготовкою тексту проєкту закону у Комітеті ВР з питань молоді та спорту працювали майже півроку, були залучені профільні міністерства та основні стейкхолдери країни. Переконаний, ця законодавча ініціатива знайде позитивний відгук і голоси у парламенті від усіх без винятку депутатських фракцій та груп.
Що передбачає новий проєкт закону?
По-перше, важлива новація – знижується верхня межа віку молоді з 35 до 29 років. Цим кроком ми наближаємося до стандартів ЄС (від 13 до 30 років) та ООН (від 15 до 24 років), а також закладаємо основи для більш концентрованого спрямування державних ресурсів на вирішення проблем молодих людей у перехідний період, коли їм потрібна найбільша підтримка. При цьому законодавчо ми зберігаємо верхню вікову межу у 35 років для молодих сімей для забезпечення їхньої участі у програмах пільгового кредитування та отримання житла.
По-друге, документом закладаються нові інституційні основи для реалізації молодіжної політики. На центральному рівні пропонується створити Національну раду з питань молоді як консультативно-дорадчий орган при Кабінеті міністрів України. На регіональному – молодіжні ради для залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики на місцевому рівні.
Так, cаме відсутність достатньої кількості молодіжних центрів та працівників є однією зі слабких ланок у формуванні молодіжної політики України. Наведу статистику — у Франції, наприклад, щороку готують 50 тисяч працівників із молоддю. В Естонії на 300 молодих людей — один молодіжний центр. В Україні показники у порівнянні з європейськими країнами відстають в десятки, подекуди в сотні разів.
По-четверте, для сприяння реалізації завдань молодіжної політики в Україні проєкт закону передбачає створення Українського молодіжного фонду — бюджетної установи, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством молоді та спорту України. При цьому наповнюватися Фонд буде не лише за рахунок бюджетних коштів, але й передбачена можливість залучення цільових грантів та міжнародної допомоги.
Ще один блок проєкту закону присвячений соціальним ініціативам та гарантій для молоді.
Один із важливих пунктів – можливість одержувати за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти у закладах освіти незалежно від форми власності та сфери управління. Причому для молодих громадян, які не мають дітей, ставка за кредитом становитиме 3%, а ті, хто має одну дитину, звільняються від сплати відсотків за користування кредитом. Молодим громадянам, які мають двох дітей, держава погашає 25 відсотків суми зобов'язань за кредитом, а тим, хто вже має трьох і більше дітей, ‒ 50 відсотків суми зобов'язань за кредитом.
Також держава буде забезпечувати працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення навчання. А роботодавцям гарантує надання дотації для працевлаштування безробітної молоді у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням Державної служби зайнятості молодих осіб за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Актуальну для молоді проблему доступності житла в законопроєкті пропонується вирішувати не тільки за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а й за допомогою розробки та втілення інших фінансово-кредитних інструментів. Для прикладу, популярний у країнах ЄС механізм надання житла в оренду з правом викупу.
Окрім того, житлове питання пропонується вирішувати за допомогою оплати пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів, надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво і придбання житлових будинків і квартир, фінансування будівництва житла для молодих сімей через застосування спеціальних житлово-накопичувальних депозитних рахунків у комерційних банках.
Це далеко не повний перелік новацій, які пропонуються у законопроєкті №3718 "Про основні засади молодіжної політики". Ми прагнемо створити стимули для налагодження партнерських взаємовідносин між молоддю та владою, підґрунтя для розбудови сильної та активної молодіжної спільноти, допомогти молодим громадянам долати найбільш складні перехідні етапи життя від юності до навчання, від пошуку першого робочого місця до створення сім’ї, а також скористатись різними перевагами державних програм підтримки.
Тривалий час молодіжна політика була не у пріоритеті держави саме через те, що на її реалізацію завжди бракувало коштів. Так, справді, на створенні молодіжних центрів та кредитуванні молоді багато не заробиш. Проте ми маємо розуміти дуже просту річ: інвестиції в молодь створюють додану вартість для вітчизняної економіки, закладають підвалини конкурентоздатного суспільства. В якому хочеться жити, досягати нових цілей, створювати сім’ї та виховувати дітей.
Василь Мокан, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
