Чи справді в Україні дискримінують російськомовних?

4 червня постпред РФ при ОБСЄ Алєксандр Лукашевич у своєму виступі на онлайн-засіданні Постійної ради ОБСЄ заявив про утиски прав національних меншин в Україні. При цьому чиновник держави-окупанта посилався на дослідження Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, заявивши, що нібито "69% украинцев хотят свободно использовать русский язык".

Насправді, досвідчений дипломат помилився. Якби чиновники МЗС РФ були сміливішими і розважливішими, вони могли б напряму звернутися до Фонду із проханням розтлумачити дані опитування. Проте можна обґрунтовано припустити, що справжньою метою російських дипломатів було не оприлюднення фактів, а дискредитація України шляхом маніпулювання соціологічними даними.

Оскільки МЗС РФ згадав Фонд, ми з радістю пояснимо, що насправді  думають і почувають українці. Просимо вважати цей текст відкритим зверненням до Постійної Ради ОБСЄ. Додатково, Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва обов'язково надішле цей текст англійською та російською мовами в ОБСЄ та особисто А.Лукашевичу.

Про що насправді говорять дані цитованого опитування?

Цитоване опитування Фонду "Демократичні ініціативи" містить запитання щодо статусу російської мови в Україні, викладене у такому формулюванні:

 На Вашу думку, який статус повинна мати російська мова в Україні?

Як бачимо, більшість українців вважають, що єдиною державною мовою має лишатися українська. А російська мова не повинна мати перешкод для використання у приватному житті. Така думка переважає в усіх регіонах.

Це запитання дає змогу з'ясувати думку громадян про статус російської мови, а не їхнє власне бажання говорити російською, як це протлумачив у своїй промові Лукашевич.

Такі дані навпаки свідчать про толерантність українців до російської мови, попри те, що Росія окупувала український Крим та розв'язала на Донбасі війну, внаслідок якої загинули вже більше 13 тисяч людей і ще десятки тисяч отримали поранення.

Чи дискримінують в Україні російськомовних?

На закиди щодо утисків російської мови українське суспільство дуже чітко відповіло ще у 2014 році.

На тлі окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі РФ нагнітала соціально-психологічну обстановку навколо мовного питання, аби використати його для виправдання інтервенції у внутрішні справи в Україні. Саме тоді опитування громадської думки показали, що утиски за мовною ознакою є лише вигадками російських пропагандистів: за даними КМІС, 72% жителів південно-східних областей (!) України не погоджувалися, що в Україні порушуються права російськомовного населення; за даними Міжнародного республіканського інституту, лише 12% громадян погоджувалися з наявністю утисків російськомовних.

Про це свідчили й пізніші дослідження: у 2016 році Група "Рейтинг" з'ясувала, що навіть на Донбасі (підконтрольному) 82% не бачать в Україні жодних утисків за мовною ознакою і лише 11% підтримують російську версію реальності.

Російські міфи легко спростовуються посиланнями на відповідні норми закону. Зокрема, пункт 2 статті 2 стверджує, що дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів. Це автоматично спростовує згадану тезу Лукашевича із цитатою "Демініціатив" про 69% українців, яким "забороняють вільно говорити російською".

Нагадаємо, що у РФ станом на 2019 рік не було жодної школи з українською мовою викладання, а в окупованому Криму лишилася лише одна школа з українською мовою навчання.

Для чого росіяни міфологізують мовний закон?

Поведінка представників РФ пояснюється тим, що російська мова є однією з найважливіших складових концепції "русского мира", яку РФ активно використовує для поширення свого геополітичного пливу.

Наслідками гуманітарної експансії РФ, у тому числі й мовної, є збільшення частки проросійських громадян у зарубіжних країнах, які на виборах підтримують проросійських політиків і таким чином повертають свої країни до сфери політичного впливу РФ.

Активність проросійського лоббі в Україні та відсутність чіткої позиції влади з гуманітарних питань актуалізує імовірність розвитку такого сценарію і в Україні.

Саме тому Фонд "Демократичні ініціативи" послідовно відстоює цінності європейського розвитку України, вивчає проблеми гуманітарної політики (мови, історичної пам'яті тощо), протидії російській інформаційній агресії та завжди закликає громадян України та міжнародних стейкхолдерів отримувати інформацію про ситуацію в Україні з фахових джерел та критично її оцінювати.

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.