Сім питань до Зеленського: корупція в оборонці після року нового президента
Під час президентської кампанії Володимир Зеленський пообіцяв боротися з корупцією в обороні, назвавши конкретні кроки такої боротьби. Цю обіцянку він надав нашій організації, відповівши на сім питань Запитальника, який було надіслано всім кандидатам у президенти. Пізніше ці кроки також були озвучені Русланом Рябошапкою, тодішнім представником Володимира Зеленського, під час організованого нами ток-шоу з кандидатам в президенти на тему оборонної корупції.
Отже, Володимир Зеленський планував переглянути існуючі політики і практики оборонних закупівель, мінімізувати корупційні ризики у сфері управління земельними активами Міноборони, докорінно змінити систему забезпечення військовослужбовців житлом, запровадити принципово нове законодавство у сфері охорони державної таємниці та провести глибинну реформу Державного концерну "Укроборонпром". Наскільки сьогодні співпадають наміри тодішнього кандидата в президенти з реальними діями вже діючого Президента? Команда НАКО підбила підсумки першого року каденції Президента Зеленського.
1. Боротьба з корупцією та євроінтеграція
У своїй відповіді рік тому Зеленський підтвердив, що бачить питання боротьби з корупцією як одну з основних передумов євроатлантичного шляху: "Питання антикорупційної політики, зокрема у секторі безпеки і оборони, протягом тривалого часу є одним із основних у відносинах Україна-НАТО, а ефективна система запобігання протидії корупції є однією із передумов для євроатлантичної інтеграції нашої держави. Тому перемога над корупцією є першочерговим і ключовим завданням нового Президента України. Програма (план дій) із подолання корупції у секторі безпеки і оборони уже зараз готується нашою командою".
Не зрозуміло, про яку саме програму йшлося, але на урядовому і міністерському рівні такої програми наразі не затверджено. За часів Уряду Гончарука була розроблена Програма діяльності Уряду, в якій було присвячено одну ціль євроатлантичній інтеграції (ціль 15.2. Сили оборони України досягли нових визначених спроможностей, що відповідають військовим критеріям членства України в НАТО), і антикорупційній діяльності (ціль 15.5. Рівень корупції в силах оборони суттєво знижено). Зазначені цілі цієї програми за часів міністра Загороднюка розписали у Плані дій Міноборони. Проте з приходом нового Уряду Шмигаля була розроблена нова Програма діяльності, в якій сектору безпеки і оборони було приділено всього 5 речень, а стосовно питань Україна-НАТО та антикорупційної діяльності в обороні не написано жодного слова. Більше того, зазначена програма Уряду в результаті розгляду більшістю комітетами ВРУ була повернута на доопрацювання.
Наразі є досі чинною Антикорупційна програма Міністерства оборони на 2018-2020 роки, затверджена наказом Міноборони. Вона є вже як мінімум застарілою та лише частково охоплює пріоритетні напрями антикорупційної діяльності урядів Гончарука та Шмигаля. У квітні цього року на брифінгу Міноборони начальник антикорупційного Управління МоУ, анонсував, що у міністерстві буде розроблено нову трирічну Антикорупційну програму. Отже, про яку антикорупційну програму чи план дій говорив Зеленський - неясно.
Щодо співпраці з НАТО, то, як відомо, поглиблення інтеграції ще з часів Порошенка почало блокуватися угорським вето через конфлікт навколо освітнього законодавства. Поки не вдалося провести вперше в історії весняну сесію Парламентської асамблеї НАТО в Києві, заплановану на травень цього року. ЇЇ перенесли на невизначений час у зв’язку з пандемією коронавірусу. Втім, будь-які сигнали для світової спільноти щодо незмінності курсу України на євроатлантичну інтеграцію, мають підкріплюватись реальними кроками. Річна національна програма (РНП) під егідою Комісії Україна-НАТО на 2020 рік була підписана Президентом тільки 26 травня, у той час як раніше РНП зазвичай затверджувалась в березні-квітні кожного року. Ця затримка проте не становить серйозної проблеми. РНП має бути ключовим інструментом здійснення реформ в Україні, які в результаті мають на меті підготувати Україну до членства в НАТО, на практиці рівень виконання заходів цього документу по результатах кожного року є низьким. Окрім переходу сектору на натівські стандарти, найважливішими для євроінтеграції є комплексні внутрішні реформи, які від нас очікують партнери з НАТО, закладені у Законі про "Національну безпеку". Йдеться про реформу закупівель та оборонної промисловості, реформу СБУ, реформу державної таємниці, посилення демократичного контролю на сектором, зокрема створення нового комітету у парламенті для нагляду над розвідкою.
Більшою проблемою є затримка із підписанням Президентом Стратегії національної безпеки. Стратегія є основою для розробки інших документів стратегічного планування у сферах національної безпеки та оборони, таких як стратегія воєнної безпеки, стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу, стратегія з питань зовнішньополітичної безпеки, контррозвідки і боротьби з тероризмом, цільових програм тощо. Можливо, Стратегія лежить у офісі Президента з 18 лютого, бо там допрацьовують нову главу про коронавірус. Але треба розуміти, що відсутність затвердженої Президентом Стратегії нацбезпеки стримує появу інших, надзвичайно важливих документів у секторі оборони, а отже гальмує досить термінові реформи у оборонному секторі.
2. Секретити прозоро: місія можлива?
"Новий законопроект про державну таємницю буде одним із перших, який Президент України подасть на розгляд парламенту" - ця обіцянка Володимира Зеленського є поки проваленою. Під першу хвилю так званого "турборежиму" цей законопроект не потрапив. Більше того, навіть самого законопроекту поки немає.
Сам Президент зазначав, що невиправдано високий рівень засекречування інформації є однією з причин корупції, і українське законодавство в сфері державної таємниці потребує суттєвого оновлення. Дійсно, розробка нового Закону "Про державну таємницю" назріла вже давно, адже ця система і досі функціонує у найкращих традиціях радянських уявлень про прозорість. Робота над новою концепцією захисту державної таємниці велася за часів Порошенка всередині СБУ, проте без будь-яких результатів. Президент Зеленський пообіцяв адаптувати законодавство про секретність до стандартів країн НАТО і ЄС, ввести нові засади засекречування та розсекречування інформації, запровадити поняття презумпції публічності інформації, переглянути порядок допуску до державної таємниці, у тому числі для іноземців (наприклад, військових радників з країн НАТО), тощо.
Наразі триває робота над новим законопроектом "Про охорону секретної інформації" на базі профільного комітету Верховної Ради. НАКО залучений до цього процесу. Ключову роль у процесі і надалі грає СБУ. Поки що зарано робити висновки, адже існує лише робоча версія документу. Вищеназвані пункти так чи інакше знайшли відображення у законопроекті, проте існує ряд ризиків, що деякі пропоновані нововведення можуть призвести до істотного ускладнення доступу до службової інформації або до незбалансованої ролі СБУ в цьому процесі. Саме тому важливо, щоб не тільки "секретчики", але і експерти від громадськості формували законопроект, наближаючи його до європейських норм.
НАКО слідкуватиме за тим, як розгортається законодавчий процес в цьому напрямку і наскільки остаточна версія закону врахує взяті Президентом зобов’язання, забезпечуючи оптимальний баланс між прозорістю і секретністю. Очевидно, що підготовка такого складного і комплексного законопроекту потребує проведення повного циклу публічної політики, залучення до розробки документу експертів та використання інших необхідних ресурсів. Обіцянка Зеленського внести такий законопроект одним із найперших була абсолютно нереалістичною.
3. Революції в оборонних закупівлях бути?
Обороноспроможність будь-якої держави безпосередньо залежить від її здатності до ефективного забезпечення власної армії. В Україні діє надзвичайно корупціогенна система державного оборонного замовлення. Тому, на жаль, наша країна поки не здатна гідно забезпечити потреби власних військовослужбовців та гарантувати ефективність використаних на оборону коштів. За засекреченям закупівель начебто "в інтересах національної безпеки" насправді нерідко стоять бізнес-інтереси політичних еліт, значні можливості для корупційних зловживань та уникнення здорової конкуренції. Розв’язання проблеми корупції в сфері закупівель було і залишається однією з найважливіших умов підвищення обороноздатності України. Не дивно, що реформа закупівель не просто підтримується наними західними партнерами, а стала однією із умов надання американської військової допомоги.
Президент зазначив, що для вирішення цієї проблеми необхідно розробити та прийняти новий закон про ДОЗ, що суттєво змінить систему оборонних закупівель. У своїх відповідях рік тому Володимир Зеленський озвучив бачення змісту даного закону. Зокрема, він наголосив на необхідності введення конкурентних процедур закупівель, врегулювання питань ціноутворення на оборонну продукцію та зниження рівня секретності.
На базі профільного Комітету Верховної Ради 9-го скликання доволі швидко розпочалася робота навіть не над новим законопроектом про ДОЗ, а ще над більш революційним законопроектом, який взагалі відходить від поняття ДОЗ. У розробці проекту закону "Про оборонні закупівлі" №2398-д, який має замінити Закон "Про державне оборонне замовлення" (ДОЗ) взяли участь представники Міністерства оборони України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Офісу Президента, Cлужби безпеки України, Державного концерну "Укроборонпром", Ліги оборонних підприємств України, Асоціації виробників озброєння та військової техніки, Асоціації "Українська оборонна та безпекова промисловість". НАКО був активно залучений до розробки цього закону як координатор від громадянського та експертного середовища. Рекомендації НАКО щодо усунення корупційних ризиків ДОЗу, викладені у нашому дослідженні 2019 року, враховуються законопроектом.
Вищезазначені обіцянки Зеленського реалізуються у даному законопроекті. Так, ним вилучається положення, яке дозволяє засекречувати інформацію про плани, зміст, обсяг, фінансування та виконання ДОЗ, що у майбутньому унеможливлює автоматичне засекречення даної інформації у оборонних закупівлях. Але розсекречення вже виконаних контрактів ДОЗ не відбудеться швидко. Пропонувався спеціальний уточнений порядок розсекречення таких документів, який передбачав створення Кабінетом Міністрів міжвідомчої експертної комісії, яка переглядатиме контракти і вирішуватиме, які з них можна розсекретити без шкоди для національної безпеки. НАКО підтримував такий колегіальний підхід, адже він дозволяє знайти оптимальний баланс між збереженням державної таємниці у випадках, коли це дійсно необхідно, і невід’ємним правом громадськості знати, на що були витрачені бюджетні кошти і чи є підстави для порушення кримінальних справ у разі зловживань. На жаль, дане положення не увійшло до остаточного тексту законопроекту і розсекречення відбуватиметься державними експертами у загальному порядку, тобто по мірі сплиття строків, на які було засекречено конкретні відомості. Крім того, державні замовники будуть оприлюднювати у відкритому доступі трирічні плани закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Законопроект також передбачає зміни до Закону "Про державну таємницю" - таємною має бути інформація, а не сам документ.
Законопроект також враховує обіцянку Президента щодо скасування закритого реєстру виробників оборонної продукції і створення напіввідкритого онлайн реєстру, але порядок його створення та ведення покладено на Кабінет Міністрів України.
Нові закупівельні процедури дозволять не тільки збільшити конкуренцію усередині України, але і створюють умови для державних замовників закуповувати оборонну продукцію за кордоном без посередників. Передбачено впровадження 4 процедур закупівель - як закритих, так і відкритих. Від процедури закупівель залежатиме порядок формування ціни та рівень таємності.
У грудні 2019 року Верховна Рада в першому читанні прийняла даний законопроект. 13 травня Рада розглянула його у другому читанні, проте за підсумками голосування депутати відправили його на доопрацювання.
Законопроект - прогресивний, гармонізує нас із законодавством ЄС, і відображає те, що обіцяв Зеленський перед виборами. Проте він складний і містить деякі недопрацьовані моменти. Експерти НАКО проаналізували корупційні ризики і проблемні пункти, які залишилися в редакції документа до другого його читання, і направили профільному комітету рекомендації щодо їх усунення та вдосконалення законопроекту в цілому. Наразі невідомо, які поправки внесуть депутати, адже досі триває дискусія над деякими політичними питаннями. Наприклад, кому треба надати більше важелів для контролю над закупівлями: РНБО чи парламентському Комітету (безперечно, євроатлантичним стандартом є парламентський контроль).
Планується, що закон буде прийнято уже в червні. Проте навіть тоді святкувати реформу оборонних закупівель буде зарано. Адже щоб цей закон і нова система запрацювали, треба буде прийняти ще приблизно 15 нових постанов, а також розбудувати спроможності Міноборони для ефективних закупівель. В результаті тестування цього інноваційного закону на практиці скоріше за все доведеться "полірувати" його, вносячи зміни у нього уже після прийняття. Проте сьогодні рух дійсно іде у позитивному напрямку.
4. Укроборонпром: "повністю готова реформа"?
На прес-конференції, присвяченій першій річниці свого президентства, Володимир Зеленський заявив: "У нас повністю готова реформа "Укроборонпрому". Повністю." Що стоїть за цим твердженням і наскільки реформа "Укроборонпрому" відповідає тому, що обіцяв Зеленський перед виборами.
Відповідаючи на Запитальник НАКО, Президент поділився планом дій щодо "Укроборонпрому" як частини системного реформування оборонно-промислового комплексу в цілому. Хоча іде рух на виконання даних обіцянок, треба зазначити, що він іде неструктуровано і непослідовно. В умовах коли, стратегічні рішення і документи затримуються, без них відбуваються більш технічні, точкові, кроки, яким бракує стратегічних орієнтирів.
Від самого початку своєї каденції Президент зробив ставку на заміну кадрів. Так, вже в червні його указами суттєво оновилася Наглядова рада "Укроборонпрому" - до неї увійшли Айварас Абромавичус, Андрій Загороднюк та Давид Арахамія. Її оновлений склад визначив своїм пріоритетним завданням проведення першого міжнародного фінансового аудиту за всю історію існування концерну. Згодом Айварас Абромавичус очолив концерн, а Наглядова рада, відповідно, знову оновилася: вакантні місця зайняли помічник Президента Андрій Єрмак, керівник "Укрпошти" Ігор Смілянський та виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко. За квотою новосформованого Кабінету міністрів до ради також увійшов екс-голова правління "Укргазвидобування" Олег Прохоренко. Таким чином "Укроборонпром" отримав повністю заповнену Наглядову Раду, яка затвердила стратегію корпоратизації та план фінансового оздоровлення підприємств. Проте, Наглядова рада, діяльність якої ведеться на волонтерських засадах людьми у яких є більш важливі пріоритети, ніж "Укроборонпром", надалі залишається "перехідною". Вона є більше формальністю, ніж повноцінною Наглядовою радою за стандартами корпоративного управління державними підприємствами ОЕСР.
Після заміни Генерального директора і повної заміни усього керівного складу Концерну, розпочалася бурхлива реформаторська і антикорупційна діяльність. Концерн став прозорішим. Йдеться про точкові позитивні зміни.
Наприклад, відповідність міжнародним стандартам у питанні регулярних внутрішніх та зовнішніх аудитів. Нагадаю, що НАКО більше двох років боровся за те, щоб у Концерні було проведено незалежний фінансовий аудит. Його початок неодноразово зривався та штучно затягувався через брак політичної волі тодішнього президента Петра Порошенка та його команди. У той же час була проведена серйозна робота за участю НАКО та міжнародних партнерів для формування технічного завдання та тендерної документації для закупівлі послуг аудитора. Президент Зеленський у своїх відповідях обіцяв НАКО, що такий аудит відбудеться. І дійсно новопризначене ним керівництво "Укроборонпрому" вирішило питання, яке тягнулось два роки, за два місяці. Конкурс нарешті завершився результатом і у вересні 2019 контракт на аудит було підписано з міжнародною компанією Baker Tilly. Процес аудиту буде завершено у кінці цього року, однак, як стало відомо в березні, на цьому концерн зупинятися не збирається. Наступним етапом стане проведення форензік аудиту - необхідної складової антикорупційної політики концерну, що відбудеться завдяки підтримці уряду Франції. Зокрема, він передбачає комплексну криміналістичну експертизу з метою виявлення прихованих шахрайських схем та махінацій з договорами, що ховаються під виглядом цілком законних операцій. Перші результати форензік аудиту очікуються вже влітку цього року.
Іншим прикладом позитивних змін у Концерні є переведення більшості закупівель на Прозорро. Ще з часів попередника Абромавичцса, Букіна НАКО був залучений у реформу закупівель Концерну, проте тоді Концерн для захисту національної безпеки наполягав на комерційних майданчиках, як от SmartTenderBiz, де результат тендеру архівується відразу після його закінчення.
Розпочата також практика прозорих конкурсів на посади директорів підприємств. Протягом листопада і грудня 2019 активно працював номінаційний комітет, що обирав директорів для підприємств-учасників "Укроборонпрому". У травні 2020 він поновив свою роботу. Окрім керівництва " Укроборонпрому", до членів номінаційного комітету увійшли представники Верховної Ради, РНБО, посольств США, Франції та Великої Британії, а також громадянського суспільства. Моніторинг з боку громадськості забезпечували НАКО та StateWatch.
Проте реформу не можна назвати готовою, оскільки не дано відповіді на більш стратегічне питання: що робити з "Укроборонпромом"? Ще з часів закінчення каденції Порошенка розпочались спроби ліквідувати його (законопроект Пашинського). Три подібних законопроекти протягом останніх місяців встигли зареєструвати й депутати дев’ятого скликання. Ніхто не заперечує, що у тому вигляді, яким він є зараз "Укроборонпром" не повинен існувати і є перехідною структурою. Питання лише у тому чи перехід відбудеться до нео-радянської системи, коли замість "Укроборонпрома" створять міністерство, під яке переведуть підприємства, чи до західної ринкової корпоративної моделі.
З 2017 року НАКО адвокував запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління в "Укроборонпромі". Потреба у відповідній реформі знайшла своє відображення й в обіцянках Володимира Зеленського. Зокрема, корпоратизація концерну на основі стандартів ОЕСР увійшла до його першочергового плану дій: відповідний законопроект Президент пообіцяв внести як невідкладний. Наразі такий законопроект "Про корпоратизацію" розробляється на базі Комітету ВР, проте роботу над ним далеко не завершено.
Протягом цього року новому керівництву концерну та його Наглядовій раді дійсно вдалося зрушити давно назрілу проблему з місця і здійснити ряд кроків у напрямку майбутньої корпоратизації. Результати тріаж-аналізу - комплексної оцінки 137 підприємств концерну - показали їх реальний стан справ. Так, зі 116 працюючих підприємств фінансово стабільними є лише 33. 27 підприємств виявилися фінансово нестабільними, тоді як ще 56 перебувають у поганому фінансовому стані.
За підсумками тріаж-аналізу та роботи незалежних фахівців залучених за фінансової підтримки британського та французького посольства "Укроборонпром" розробив та представив нову модель корпоративного управління з детальним планом його трансформації та необхідними для цього проектами законів. Концерн також оголосив про початок реструктуризації 50 підприємств та запропонував створити Фонд Оборонного Оздоровлення, що займатиметься реорганізацією і фінансовим оздоровленням проблемних підприємств та продажем надлишкового майна. Ще 28 неефективних підприємств, які не задіяні у виконанні державного оборонного замовлення і нічого не виробляють, передадуть до Фонду державного майна, Державного космічного агентства або ж будуть ліквідовані. Кошти, одержані від реалізації надлишкового майна, планують спрямувати на модернізацію виробництва і безпосередню трансформацію "Укроборонпрому". Внаслідок реформи корпоративного управління "Укроборонпром" запропонував створити 6 галузевих холдингів: ракетобудівний, авіаційний, авіаремонтний, бронетанковий, радарний та морських систем. Водночас, сам "Укроборонпром" у його нинішньому стані буде ліквідовано.
Те що сам "Укроборонпром" презентував свою стратегію реформування різним органам влади - Офісу Президента, Службі безпеки України, Кабінету Міністрів, Нацраді реформ та профільному комітеті Верховної ради України - викликало роздратування у Секретаря РНБО Олексія Данілова, який уже кілька разів публічно дав зрозуміти, що сам "Укроборонпром" не повинен вирішувати свою стратегію реформи, а повинен почекати, поки його долю вирішать профільне міністерство та Кабмін. Мова йде про створення окремого центрального органу виконавчої влади, який буде відповідати за формування та забезпечення реалізації державної військово-промислової політики і керуватиме об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
Те, що повинен існувати Центральний орган виконавчої влади відповідальний за державну військово-промислову політику, було закладено ще Законом "Про національну безпеку". Про цей орган згадав і Зеленський у своїх відповідях. Проте це положення дає такий широкий спектр дій із абсолютно протилежними рішенням. Адже може йтися про створення органу на базі МоУ, або на базі МЕРТу, або нового міністерства. Для партнерів із НАТО, зважаючи на їхні практики, більш природним виглядає, коли такий орган є у МоУ. Проте в Україні часто наголошують на конфлікті інтересів у МоУ, який є замовником озброєнь і зацікавлений закупити їх по найнижчій ціні, не інвестуючи коштів у розвиток і не даючи підприємствам ОПК заробити. З іншого боку, міністерство ОПК може призвести до перекосу, коли армії диктуватимуть аби вона закуповувала не те, що їй потрібно, а те що виробляють і що треба продати. У країнах НАТО, зокрема у США, з потужним ОПК, такого міністерства немає.
Отже наразі погляди посадовців, відповідальних за реформу Укроборонпрому, призначених Президентом, не співпадають. Очевидно, такі конфлікти закладені самим Зеленським, який вважає, що добре міксувати призначення "соросят" разом із "антисоросятами" для балансу. Хоча ніби-то ніхто не заперечує необхідність корпоратизації, розпочалась боротьба за контроль над цим процесом. Якщо цей процес контролюватимуть люди з ОПК з корупційним шлейфом часів Порошенка і Януковича, які займуть посади у новоствореному міністерсві ОПК, це викличе мало довіри до реформи. Уже не кажучи про те, якщо під міністерство передадуть контроль над підприємствами, що є радянським атавізмом і вікном для корупції і неефективності.
Відсутність єдиного бачення щодо реформи такого масштабу може негативно позначитися на її результатах. Йдеться щонайменше про її відтермінування, а щонайбільше про провал. Окрім консенсусу треба зазначити, що для для рефоми "Укроборонпрому" ще й не вистачає документів верхнього рівня". Починаючи від затвердженої Стратегії національної безпеки до огляду оборонно-промислового комплексу та розробки за його результатами Стратегії розвитку ОПК.
5. Нелегальна торгівля з Донбасом
Системна нелегальна торгівля з окупованими територіями Донбасу шкодить обороноздатності, збільшує зацікавленість певних осіб у затягуванні війни, призводить до значних економічних та іміджевих втрат. Президент зазначив, що "однією з причин цього явища є відсутність політичної волі для вирішення проблем", акцентуючи увагу на тому, що він таку волю має.
Володимир Зеленський також підкреслив важливу роль низки правоохоронних органів у протидії злочинності та корупції, зокрема й СБУ. На його думку, очолити систему інституцій, відповідальних за контроль за злочинністю, мають доброчесні професіонали. Отже успішність протидії корупції та злочинам в сфері нелегальної торгівлі безпосередньо залежить і від здійснення реформи самої Служби Безпеки України. Як і Петро Порошенко, Володимир Зеленський зобов’язався реформувати цю надзвичайно складну систему та позбавити орган невластивих йому функцій. Однак досі реформа так і не почалася, тоді як нелегальна торгівля не припинилася.
6. Безкінечна житлова черга у Міноборони
"Існуюча система забезпечення житлом військовослужбовців є неефективною та корупціогенною", - ось що озвучив НАКО Президент рік тому. Для того, аби зменшити корупцію у чинній системі, він запропонував провести її аудит, за результатами якого усунути можливі корупційні ризики. Зокрема, йшлося про сферу інвестиційного будівництва і повернення до Міноборони тих земельних ділянок, де інвестори не виконують своїх зобов’язань. Система забезпечення військовослужбовців житлом, на думку Президента та його команди рік тому, має бути видозмінена: приватизацію службового житла варто замінити системою соціального захисту військовослужбовців та їх сімей, наприклад, завдяки створенню нового механізму персоналізованої грошової накопичувальної вихідної допомоги.
Реформа такої надскладної системи потребує чимало часу, адже йдеться не тільки про перехід від однієї системи до іншої, але й про вирішення вже існуючих проблем, що накопичувалися протягом не одного року. Житлова черга - одна з таких проблем, оскільки на сьогодні близько 48 тисяч військовослужбовців чекають на гарантоване державою житло, а деякі з них безуспішно стоять у черзі на квартиру вже понад 20 років.
За перші 6 місяців роботи Міноборони вдалося провести аудит існуючої квартирної черги, оприлюднити списки загальної черги військовослужбовців та розробити концепцію переходу на повністю електронну систему черг до кінця 2020 року. Ці кроки сприятимуть мінімізації людського впливу в процесах забезпечення військовослужбовців житлом та зроблять їх більш прозорими. Паралельно планувалося запровадження депозитно-монетарної програми: замість багаторічного перебування у черзі вона мала надати військовослужбовцю можливість накопичувати гроші для подальшого їх використання на купівлю житла чи заставу для іпотеки.
Цьогорічне фінансування на будівництво та придбання житла для військовослужбовців складає рекордні 1,2 млрд гривень, проте навіть такого фінансування не буде достатньо для закриття багаторічної черги з військовослужбовців. Відповідно, постає проблема пошуку альтернативних джерел фінансування. За оцінками Міноборони, завдяки залученню коштів з обміну земельних ділянок на квартири - інвестиційному будівництву - чергу на житло можна закрити за п’ять років. Для порівняння, за умови збереження нинішньої системи, за розрахунками НАКО, на це може піти понад 600 років.
Однак цим планам можуть вкотре завадити корупційні ризики при укладанні інвестиційних договорів - надання земельних ділянок під будівництво в обмін на житлову площу. Так, за результатами останніх кількох років непрозорі процедури передачі земельних ділянок під забудови спричинили збитки на щонайменше 73 млн гривень. Відтак, одним із найбільших викликів для Міністерства є його спроможність запобігти корупційним схемам та забезпечити ефективність використання коштів, виділених на потреби військовослужбовців.
7. Битва за землю
З розпадом Радянського Союзу Міністерство оборони успадкувало понад 600 000 га землі. Через корупцію та неефективне управління відомство вже втратило контроль над приблизно 100 000 га. На цих землях мали бути розміщені об’єкти інфраструктури, що сприяли б забезпеченню обороноздатності країни. Проте внаслідок незаконного відчуження та самозахоплення, замість військових частин нині там зводять приватні вілли та сіють соняшник.
Першочерговими заходами команди Президента щодо вирішення проблем у цій сфері є проведення аудиту та інвентаризації земель оборони та подальше впорядкування електронного реєстру усієї землі та нерухомості. Згідно з планами Міністерства, це має відбутися протягом трьох років. У цей же термін відомство планує повернути до державної власності незаконно виділені або відчужені землі та об’єкти нерухомості.
За результатами вже проведених аудитів стало відомо, що лише у період з 2014 по 2019 роки Міністерство оборони втратило 278 земельних ділянок вартістю у понад 330 млн грн. До того ж виявилося, що про відчуження багатьох ділянок своєї землі Міністерство дізнавалося постфактум. Результати аналізу показали, що близько половини земельних ділянок банально не зареєстровані, відтак рішення щодо їх відчуження приймали місцеві органи влади без згоди Міністерства.
Тим часом при парламентському Комітеті з нацбезпеки, оборони та розвідки розпочала роботу робота група, яка працює над розробкою законопроекту "Про забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей із залученням недержавних коштів та передачу земель в оренду та відчуженням майна". Про результати її діяльності говорити наразі зарано, втім НАКО входить до складу цієї групи і ретельно моніторить законодавчий процес у цьому напрямку.
Отже, перші кроки антикорупційного плану дій виконано, однак перед державою загалом стоїть ще чимало задач: необхідно провести реєстрацію всіх земель, створити електронний реєстр для їх обліку та контролю, провести інвентаризацію об’єктів нерухомості і, звісно, повернути до державної власності незаконно втрачені активи. Станом на квітень 2020 року відсоток досі неоформлених земельних ділянок становить майже 44%, з яких понад 13 тис га - це самовільно зайняті ділянки чи землі, передані в результаті неправомірних рішень.
Отже, можна зробити висновок, що хоч Зеленський і не створив "свого Свинарчука", він не зміг за перший рік свого президентства суттєво просунутися до усунення оборонної корупції. Перші місяці роботи команди Президента дійсно продемонстрували наявність політичної волі до боротьби з корупцією у секторі оборони. Було розпочато чимало амбітних проектів у проблемних сферах сектору безпеки і оборони, проте зараз виглядає так, що сил та ресурсів їх завершити не вистачає.
Хоча і не варто було очікувати вирішення таких складних проблем за такий короткий термін, легітично було очікувати, що Президент вникне у проблематику і почне розбиратися у оборонному секторі. У лютому 2019, коли розгорівся Свинарчук-гейт після розслідування Бігус-інфо, його для політичної боротьби використали усі опоненти Порошенка, у тому числі Зеленський. Тоді, під час виборчої кампанії, Зеленський робив наголос на боротьбі з корупцією в обороні. На жаль, поки складається враження, що Президент цим стратегічним сектором мало цікавиться, делегувавши його "соросятам" і "антисоросятам", які боротяться між собою. При цьому його не можна звинуватити у тому, що він робить щось протилежне, ніж він обіцяв.
Насамкінець, обіцяних вироків і посадок у найрезонансніших справах поки не відбулося. Зокрема, сам Свинарчук-Гладковський, який став в Україні символом оборонної корупції і досі не сидить. Хоча це виходить за межі повноважень Президента.
НАКО й надалі буде спостерігати за кроками влади у боротьбі з корупцією оборонного сектора, а також слідкуватиме за перебігом розслідувань найгучніших корупційних справ.
Олена Трегуб, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
