Реформа прокуратури: чому зміни потрібно захистити

Реформа Державної фіскальної служби України просто "пішла лісом": замість ліквідації податкової поліції, що обіцяв президент Зеленський, Верховна Рада навпаки подвоїла її фінансування. 

Медична реформа Супрун починає дихати на ладан, судячи з постанови, якою повертаються старі принципи фінансування медзакладів. Хоча профільний міністр Степанов стверджує, що реформу не згортатимуть. 

Так само і реформа прокуратури нині під великим питанням, судячи з останніх призначень генеральним прокурором Венедіктовою своїми радниками прокурорів, які не пройшли атестацію. 

Занепокоєння викликає і нещодавній наказ Венедіктової, яким із процесу очищення ГПУ було викинуто представників міжнародних партнерів та громадськість. У результаті прокурорів фактично призначатимуть прокурори, а Генпрокурорка, як і міністр Степанов, стверджує, що реформа продовжуватиметься. 

Чергова реформа, яку очікує шторм, – публічні закупівлі через "Прозорро". Там жодних більш-менш конкретних претензій, просто міністр Петрашко назвав її "дивною". 

Цей дивний вислів вкотре підтвердив дивні речі, що відбуваються сьогодні в країні з низкою реформ. А все разом нагадує анекдот про пораненого їжачка, якого хлопчик знайшов у лісі, цілу зиму лікував, поїв молочком, годував горішками, а на весні їжачок заліз на вікно, розправив крила і полетів. Хлопчик подивився йому вслід і сказав: "Х...ня це якась, а не їжачок!"

Реформа прокуратури

Головною метою реформи прокуратури було докорінно змінити стандарти діяльності органів прокуратури. Зробити прокуратуру ефективною та такою, яку б поважало суспільство в незалежності від політичної ситуації в країні та від очільника головного офісу на Різницькій. Щоб дії та рішення генерального прокурора не підлягали сумніву, а з жодним прокурором в країні не можна було "домовитися". 

Саме тому під час атестації регіональних прокурорів Фонд Інновацій та Розвитку, який я очолюю, ініціював всеукраїнську громадську кампанію зі збору інформації щодо доброчесності, професіоналізму та етики кандидатів на посади регіональних прокурорів.

Ми вважаємо, що громадськість, активісти, журналісти-розслідувачі мають бути максимально залучені до реформи прокуратури, оскільки саме вони мають ту неоціненну масу інформації щодо кожного кандидата в регіональні прокурори, що може бути корисною Офісу генерального прокурора, а саме робочим та кадровим комісіям, що безпосередньо оцінюють кандидатів. 

Особливо цікава інформація до нас надходить з регіонів, де всі знають про кожного багато, знають, як живуть прокурори, на яких автівках їздять, який спосіб життя ведуть.

Ми хочемо, щоб кадрові комісії, які проводитимуть співбесіди з кандидатами в прокурори регіональних прокуратур, запитали в одного прокурора, яким чином він отримав від батька в подарунок 2-кімнатну квартиру в Рівному, яка коштує всього лише 50 000 гривень. 

А в іншого прокурора запитали, яким чином у його декларації за 2017 рік з'явилися чотири елітні авто, право користування двома квартирами і подарунок у майже півмільйона гривень. Так само було б цікаво поставити ще одному прокуророві питання, хто ж він – прокурор чи бізнесмен?

Всю отриману інформацію від громадськості ми передамо в Офіс генерального прокурора і будемо сподіватися, що всі ці питання таки отримають відповіді, а кадрові комісії зроблять відповідну оцінку. Лише тоді ми зможемо констатувати, що реформа не лише номінальна, але й правдива. 

При цьому ми вже маємо попередні аналітичні результати, що свідчать про те, що кандидати в прокурори регіональних прокуратур, які мають так звані фактори ризику – чи то велику кількість нерухомості, чи велику кількість автівок, чи були фігурантами великих корупційних скандалів – навіть не подавали свої документи на проходження атестації.

І це надзвичайно класний показник, який означає, що прокурори бачили заздалегідь, що вони під час співбесід не змогли б пояснити кадровим комісіям походження своїх статків. Саме це і було закладено в реформу, і дуже б хотілося, щоб так і було надалі. Це ті принципи, з яких не можна звернути, в іншому випадку реформа перетвориться на профанацію і все залишиться без змін.

Сподіваюся, що шторм, який накрив низку реформ в Україні, не означатиме відкат, інакше громадськість не мовчатиме. І, повірте, їй є що сказати і що зробити. Я це точно знаю.

Людмила Євсєєнко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.