Чи є правомірним недопуск журналістів до суду в особливому режимі роботи?

За порядок доступу до приміщень суду відповідають дві структурні одиниці в системі правосуддя: Державна судова адміністрація України (ДСА) та Служба судової охорони (ССО). Перша здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади, а друга – охорону приміщень. 

ДСА спільно зі ССО затвердили наказ № 185/169 від 16 квітня 2020 року, яким внесли певні зміни до Примірних правил пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їхню територію транспортних засобів (далі – Правила).

За затвердженими змінами, працівники ССО забороняють вхід будь-якій особі, яка не є учасником судового засідання (позивач, відповідач, третя особа, експерт, свідок та інші), а останнім – у випадку відсутності захисних масок чи респіраторів або за наявності ознак респіраторного захворювання.

Забороною доступу осіб до приміщення суду обмежуються їхні права. Говоримо саме про право осіб бути присутніми у будь-яких відкритих судових засіданнях, право представників ЗМІ здійснювати фото-/відеозйомку та аудіозапис судового засідання, тобто про конституційну засаду гласності та відкритості судового процесу. 

Гласність та відкритість також передбачають і право учасника отримати усну чи письмову інформацію стосовно своєї справи. Однак це вирішили шляхом роботи інформаційних центрів (доступні в телефонному режимі), а також відправленням документації електронною поштою.

Обмежувати права громадян заборонено, окрім випадків, прямо передбачених законом. Варто відзначити, що відповідно до положень закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" запровадження карантину передбачає і тимчасові обмеження прав фізичних чи юридичних осіб. Утім, такі обмеження повинні бути зазначені у відповідному рішенні Кабінету міністрів України і ніяк по-іншому.

Не заборонено – значить, дозволено?

Постанову Кабінету міністрів України від 11.03.2020 року № 211 я проаналізував вздовж і впоперек: вона не містить жодних вказівок на те, що право осіб у доступі до приміщень суду може бути обмеженим (обмеження засади гласності та відкритості судового процесу). А отже, самовільне обмеження прав фізичних осіб авторами змін до проєкту є незаконним.

Можливо, деякі юристи зможуть "притягнути" заборону проведення всіх масових заходів до заборони відвідування засідань особами, що не беруть у них участі. Але чи вірна буде така позиція? 

Масовий захід викликає асоціацію із розвагою або відпочинком, але в жодному разі із судочинством. Мені особисто важко назвати процес здійснення правосуддя "масовим заходом", хоча колись саме так все і починалось.

Утім, якщо виходити з того, що правосуддя – це масовий захід, тоді і гласність судового процесу обмежена під час карантину законно. Однак якщо все ж таки слідувати "духу закону", питання щодо обмеження права журналістів на фіксацію судочинства залишається невирішеним і в цьому випадку. Адже така фіксація можлива і без фізичної участі особи завдяки сучасним технологіям, а отже, і не буде створюватися загрози захворіти чи бути зараженим COVID-19. 

Представник ЗМІ може перед судовим засіданням встановити технічний засіб фіксації та забрати його вже після засідання, тим самим не створюючи скупчення у маленькій, як правило, залі судового засідання.

На превеликий жаль, Правила не дають нам чіткого розуміння відносно таких обмежень, а кожен представник ССО може розуміти їх по-своєму: хтось пропустить працівника суду без маски, а учасника – ні; або один дозволить прохід журналісту, а інший його не допустить.

Виходів із ситуації існує декілька. По-перше, можна розпочати процедуру оскарження змін до Порядку, що призведе до його безсумнівного скасування та безперешкодного доступу до суду під час карантину. Однак суттєвим мінусом є тривалість судового розгляду. Карантинні заходи закінчаться скоріше. 

По-друге, самі автори правок, ДСА та ССО, можуть надати роз'яснення або навіть внести доповнення до Порядку, якими передбачити можливість журналістам розташовувати засоби фіксації у залах судових засідань без подальшої фізичної присутності під час судового розгляду. 

Останній варіант, автоматично виправить ситуації із незаконністю обмеження засади гласності, адже в такому випадку ЗМІ забезпечуватимуть право фізичних осіб бути присутніми під час відкритих судових засідань, тільки вже дистанційно.

Денис Євтющенков, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.