Не тільки для Заходу: як праймеріз можуть відкрити нові можливості для України

Праймеріз по-українськи – звучить як щось нереалістичне. Але все це питання часу. 

Попри те, що формат знайомий політтехнологам, українці сприймають праймеріз як щось "чуже". І це не дивно, адже проведення внутрішньопартійних виборів у такий спосіб абсолютно непопулярно у нас в країні і є більше прерогативою Заходу. 

Праймеріз у 2010 та 2019 роках

Досвід організації праймеріз у українських політичних сил вже є – "УКРОП", "Сила людей" у 2019 році та "Сильна Україна" Тігіпка у 2010 році. 

Але їхній досвід праймеріз був більше локальною історією, не націленою на перспективу масштабування процедури для всієї країни. Так би мовити, для вирішення точкових партійних задач.

Праймеріз у 2020 році

На обговорення сьогодні праймеріз в "Слузі народу" варто дивитися інакше – з точки зору перспективи розширити цей формат для проведення будь-яких масштабних ініціатив держави, що потребують залучення громадськості.

Проведення внутрішньопартійних виборів в "Слузі" для обрання єдиного кандидата на участь у виборах мера Києва – це демократичний і прозорий шлях, який не допустить боротьби і конфліктів всередині. Він дозволить консолідувати зусилля і ресурс партії, уникаючи розпорошення голосів. 

Наприклад, свій варіант механіки праймеріз для "Слуги народу" по київській мерській кампанії я попередньо віддав на оцінку громадськості. З цього приводу провів голосування у власному телеграм-каналі: серед майже 14 тисяч тих, хто проголосував, – 71% "за".

Переконаний, що всі кандидати повинні відповідати жорстким критеріям: жити в Києві, знати проблеми столиці, пройти тести на профпридатність (як при прийомі на держслужбу), бездоганно володіти українською мовою і, звичайно ж, англійською не нижче intermediate, мати чітку програму розвитку Києва на п'ять років. А вже на цих підставах з трьох кандидатів, що набрали найбільшу кількість голосів, партія повинна висунути сильного кандидата в мери.

Тобто "Слузі народу" варто розглядати праймеріз не як інструмент для вирішення одноразової задачі, а як пілотний проєкт, який у подальшому зможе ефективно використовувати держава. Не виключаю навіть проведення виборів президента у такий у спосіб у майбутньому.

Механіки можуть бути різними. Важливо побачити у такому форматі перспективу і нарешті почати його використовувати. Реалізувати праймеріз і обрати кандидата можна на основі 3-4 соціологій або провести в "Дії". Додаток вже отримав дозвіл МВС і є підписаним для реалізації такого роду ініціатив у Кабміні. Технічну організацію може взяти на себе Мінцифра, аби забезпечити інформаційну безпеку. 

Завдяки "Дії" не потрібно голосувати фізично. Ми ж продовжуємо курс "держава у смартфоні", а це можливість залучити громадськість в онлайні. Також це допоможе не витрачати ресурси на організацію виборчих дільниць, а отже зберегти бюджет країни, який під час виборів зазнає дуже великих витрат.

Олександр Ткаченко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.