Відновлення авторського права на твори радянських авторів: мінне поле для видавців
Багато видавців, власників вебсайтів та інших осіб, які використовують твори померлих радянських авторів, вважають, що твори таких авторів давно перейшли в суспільно надбання і можуть використовуватися вільно.
Слід зазначити, що твори переходять у суспільне надбання після закінчення строку охорони твору авторським правом. Для використання таких творів немає необхідності отримувати дозволи у спадкоємців автора. Досить вказувати тільки ім'я автора при використанні твору.
Смак свободи від вільного використання творів радянських авторів з'явився у підприємців після прийняття в 1993 р. Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі Закон про авторське право).
Для того щоб в цьому переконатися, необхідно відкрити Постанову ВР України "Про порядок введення в дію Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 р.
В пункті 5 постанови сказано наступне:
"Установити, що передбачений статтею 24 Закону України "Про авторське право і суміжні права" термін охорони прав авторів застосовується до творів, на які термін дії авторського права до опублікування цього Закону не закінчився".
У зв’язку з тим, що відповідно до ст. 495 ЦК УРСР авторське право діє протягом усього життя автора і 25 років після його смерті, рахуючи з 1 січня року, який настає за роком смерті автора, то з 23.02.1994 р. (дата введення закону в дію) строк дії авторського права на твори радянських авторів, які померли до 01 січня 1969 р. (1993 – 25 років), не був продовжений до 50 років.
Все було добре, та ось біда. У 2001 р. на твори померлих авторів, які вже перейшли в суспільне надбання і десятки років використовуються вільно, відновили авторське право.
Читайте також: Чи може назва твору охоронятися авторським правом?
Як стягнути компенсацію за порушення авторського права на твір в Інтернеті?
Це означає, що з 2001 р. такі твори повинні використовуватися тільки з дозволу спадкоємців або інших осіб, яким належать майнові права на твори радянських авторів.
Крім того, з 2001 р. під заборону потрапили і похідні твори, які до 2001 р. були створені шляхом творчої переробки оригінальних творів радянських авторів, а саме переклади творів, сценарії до фільмів, фільми, персонажі літературних та аудіовізуальних творів та інші похідні твори.
Таким чином, до 2001 року твори радянських авторів, які померли до 01 січня 1969 р., використовувались вільно.
Про це потрібно знати видавцям, які видають твори радянських авторів, розповсюджувачам книжкової продукції, виданої до 2001 р., і власникам вебсайтів, які використовують такі твори.
У читачів неодмінно виникає питання. Хто ж підсунув, як в народі кажуть, свиню для осіб, які використовують твори радянських авторів?
Для відповіді на це питання, далеко ходити не треба. Досить відкрити Закон про авторське право в редакції 2001 р.
В пункті 4 Прикінцевих положень закону сказано наступне:
"Установити, що починаючи з дня набрання чинності цим Законом строки охорони авторського права, передбачені статтею 28 і частинами першою і другою статті 44 цього Закону, застосовуються у всіх випадках, коли 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом".
Таким чином, з 16.08.2001 р. (дата введення в дію нової редакції закону) відновлена авторсько-правова охорона творів радянських авторів, які померли після 31 грудня 1950 р. (2001 – 50 років).
У зв'язку з тим, що в Україні проблема відновлення авторських прав на твори радянський авторів не досліджувалася (принаймні я не знайшов публікацій на цю тему), то викладу свою точку зору на строки дії авторських прав на твори деяких відомих радянських авторів.
Український живописець, графік, монументаліст Василь Дмитрович Єрмилов помер 6 січня 1968 р.
Строк дії авторського права на його твори закінчився в 1993 році (1968 + 25 = 1993).
З 01 січня 1994 р. його твори використовуються вільно.
У зв’язку з тим, що Василь Дмитрович Єрмилов помер після 31 грудня 1950 р., то відповідно до частини 2 ст. 28 Закону про авторське право в редакції 2001 р. строк охорони його творів закінчується в 2038 р. (1968 + 70).
Таким чином, до 2001 р. твори Єрмилова В.Д. використовувались вільно, а з 2001 р. на їх використання необхідно мати дозвіл (ліцензію) від спадкоємців.
Український радянський поет і журналіст Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко помер 13 грудня 1963 р.
Строк дії авторського права на його твори закінчився в 1988 році (1963 + 25 = 1988).
З 01 січня 1989 р. його твори використовуються вільно.
Відповідно до частини 2 ст. 28 Закону про авторське право в редакції 2001 р. строк охорони його творів закінчується в 2033 р. (1963 + 70).
Таким чином, до 2001 р. твори Симоненко В.А. використовувались вільно, а з 2001 р. на їх використання необхідно мати дозвіл (ліцензію) від спадкоємців.
Народна художниця УРСР Оле́на Льві́вна Кульчи́цька померла 8 березня 1967 р.
Строк дії авторського права на її твори закінчився в 1992 році (1967 + 25 = 1992).
З 01 січня 1993 р. її твори використовуються вільно.
В даний час строк охорони її творів закінчується в 2037 р. (1967 + 70).
Таким чином, до 2001 р. твори Кульчи́цької О.Л. використовувались вільно, а з 2001 р. на їх використання необхідно мати дозвіл (ліцензію) від спадкоємців.
Академік УСРС Булахо́вський Леоні́д Арсе́нійович помер 4 квітня 1961 р.
Його наукові праці з різних питань сучасної української мови, її історії, зі славістики, загального мовознавства та інші використовуються вільно з 1986 р. (1961 + 25), але з 2001 р. на їх використання необхідно мати дозвіл (ліцензію) від спадкоємців.
А чи відновлено авторське право на твори радянських авторів, які померли до 01 січня 1951 р.?
Вважаю, що так, оскільки відповідно до ст. 28 Закону про авторське право 70-річний строк дії авторського права відраховується не тільки з дати смерті автора, але і з дати виникнення других юридичних фактів, наприклад, з дати посмертної реабілітації автора (п. 6 ст. 28) або з дати першого правомірного опублікування твору протягом 30 років після смерті автора (п.7 ст. 28).
Розглянемо приклади відновлення строку дії авторського права на твори авторів, які померли до 01 січня 1951 р.
До 2001 р. твори Ісака Еммануіловича Бабеля не охоронялися авторським правом, тому що автор загинув в 1940 р.
Оскільки автор був посмертно реабілітований в 1954 р., то авторське право на його твори діє протягом 70 років після його реабілітації.
Таким чином, з 2001 р. по 2024 р. (1954 + 70) діє авторське право на твори Бабеля І.Е.
До 2001 р. твори Михайла Опанасовича Булгакова не охоронялися авторським правом, оскільки автор помер в 1940 р.
Роман "Майстер і Маргарита" був вперше правомірно опублікований в 1966 р.
Оскільки твір був опублікований після 1950 р., то авторське право на твір "Майстер і Маргарита" діє з 2001р. по 2036 р. (1966 + 70).
Повість "Собаче серце" була створена в 1925 р., але правомірно опублікована тільки в 1987 р.
Таким чином, авторське право на твір "Собаче серце" діє з 2001р. по 2057 р. (1987 + 70).
Хочу навести ще один аргумент, що підтверджує дію авторського права на твори Бабеля І.Е. і Булгакова М.О.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих положень Закону про авторське право об'єкти авторського права, які є предметом міжнародного договору, до якого Україна приєдналася і згоду на обов'язковість якого дала ВР України, і які створені чи вперше опубліковані до дня набрання чинності закону, підлягають захисту за цим законом від дня набрання ним чинності, якщо на цей день зазначені об'єкти не стали суспільним надбанням в країні походження у зв'язку із закінченням строку їх охорони в цій країні.
Слід зазначити, що твори Бабеля І.Е. і Булгакова М.О. охороняються авторським правом в РФ.
У зв’язку з тим, що більшість осіб, які використовують твори радянських авторів, не здатні самотужки розібратися із строками дії авторського права на такі твори, такі особи можуть скористатися онлайн-тестом "Уточнення строку дії авторського права на твори радянських авторів", який дозволяє виявити твори, авторське право на які було відновлено з 2001 р.
Володимир Коноваленко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.