Як Зеленському побороти поганих чиновників?
В умовах світової пандемії коронавірусу COVID-19 в експертних колах точаться запеклі дискусії відносно виправданості або ж недоцільності впровадження тих чи інших обмежень для українців за таких умов.
Але колись пандемія врешті закінчиться, і українці повернуться до свого звичного життя. Того життя, де обмеження їхніх прав з боку недобросовісних чиновників тривають ледь не щодня.
Скандальні забудови, свавільні інспекції для бізнесу, необґрунтовані відмови у видачі дозволів тощо – все це давно стало нашою буденністю. Однак в рамках чинних законів такий стан змінити не вдасться…
В свою чергу, президент України Володимир Зеленський нерідко демонструє, що хоче побороти усіх поганих чиновників, які зловживають владою у особистих цілях та "смокчуть кров" з простих людей. Для цього він їздить у регіони і перевіряє тамтешній стан справ.
Однак президент не може об'їздити кожен куточок України. Зрештою, це не належить до сфери його повноважень. Але у боротьбі із такими чиновниками президенту зможуть допомогти Кабмін та депутати з рідної фракції "Слуги народу".
Отже, що останнім необхідно зробити?
Відповідь проста – досягти прийняття вже давно назрілого закону. Того закону, який з поміж усіх країн Європи відсутній лише в Україні (ну, і в РФ). Це законодавчий акт про загальну адміністративну процедуру.
Саме він не дозволить чиновникам приймати рішення, що негативно впливають на права та законні інтереси громадян і бізнесу – без їхнього відома і без залучення. Тільки такий закон забезпечить людям дотримання їхніх базових процедурних прав під час прийняття адміністративних рішень.
Покращить він й інвестиційний клімат, адже іноземні інвестори хочуть мати в Україні чіткі правила для своїх відносин з місцевими посадовцями.
Отже, як захистить закон про адміністративну процедуру громадян і бізнес у їх відносинах з чиновниками?
Насамперед через такі його новації:
- особа має бути вислуханою у разі загрози прийняття несприятливого для неї адміністративного акта (відмовного при наданні адмінпослуги; обтяжливого при інспекційній чи іншій втручальній діяльності). Все спрямовано на те, щоб почути особу, її аргументи, надати можливість подати додаткові відомості, документи. Тобто спрямованість на позитивне вирішення кожної справи, наскільки це можливо;
- буде впроваджена категорія "заінтересованих осіб", тобто тих, чиї законні інтереси може зачепити плановане рішення і яких теж треба залучити і вислухати. Це зокрема покликано подолати будівельні скандали та інші подібні свавільні ситуації;
- у адміністративних органів (державні служби, агентства, органи місцевого самоврядування тощо) і їхніх посадовців з'явиться обов'язок мотивувати свої рішення та зазначати порядок їхнього оскарження, зокрема якщо йдеться про негативні рішення. Це сприятиме прийняттю виважених рішень та чіткому розумінню громадянами правових механізмів захисту;
- буде запроваджене правило "мовчазної згоди" при отриманні погоджень і висновків від інших адміністративних органів. Це дозволить прискорювати та раціоналізувати розгляд справ та прийняття рішень, адже "мовчання" органу або чиновника понад встановлені строки означатиме його позитивну відповідь. Тобто і самим адміністративним органам стане працювати легше;
- набрання чинності адміністративним актом відбуватиметься лише з моменту його доведення у встановленому порядку до відома особи (осіб), яких відповідне рішення стосується;
- з'являться нові умови для ефективного оскарження адміністративних актів в досудовому порядку (зокрема через залучення громадськості до розгляду скарг). Це сприятиме швидшому і дешевшому оскарженню громадянами рішень чиновників та розвантаженню судів.
Який стан справ із законом зараз?
Наразі редакція відповідного законопроєкту вже доопрацьована новим складом Міністерства юстиції (у співпраці з іншими профільними міністерствами) і була передана на затвердження Кабінету міністрів України. Однак поки що питання "пробуксовує", і хочеться сподіватися, що це лише тимчасове непорозуміння.
До речі, Європейський Союз вже багато років наполегливо радить прийняти цей закон і навіть готовий виділити кошти на його імплементацію. Адже без закону про загальну адміністративну процедуру Україна не зможе наблизитися до стандартів ЄС. Для good governance та good administration – це одна з ключових вимог.
Однак загальна адміністративна процедура потрібна передусім самим українцям, права яких попираються чиновниками ледь не щодня свавільними рішеннями.
Що потрібно робити?
Міністерство юстиції як ключовий розробник законопроєкту має пояснити сутність законопроєкту кожному міністерству (зокрема його важливість для дотримання прав людини). Надалі законопроєкт необхідно якомога оперативніше винести знову на засідання Кабміну і врешті затвердити його.
Після цього – справа за народними депутатами. Монобільшість та інші демократичні фракції парламенту мають надати свої голоси на користь цього законопроєкту.
Таким чином, підписавши відповідний закон, президент Зеленський увійде в історію як перший в Україні президент, якому вдалося впровадити справедливу адміністративну процедуру і принципово по-новому захистити наших громадян від свавілля чиновників.
Євген Школьний, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
