Беззахисні захисники: на скільки вистачить масок і костюмів лікарям у регіонах?
Днями у МОЗ заявили, що кожен п'ятий інфікований коронавірусом в Україні – медичний працівник. Звісно, цю цифру можна пояснити частішим тестуванням саме цієї категорії, тож вона не є досконало репрезентативною.
Однак такі дані точно свідчать про те, що персонал лікарень є очевидною групою ризику, а через надзвичайну важливість цієї роботи нині – однією з пріоритетних груп захисту.
На рівні заяв у владі це справді визнають. Наприкінці березня президент Володимир Зеленський подякував медпрацівникам, порівнявши їхній внесок до загальної безпеки зі службою бійців на фронті: "Вони фактично перебувають на новій "передовій" і ведуть боротьбу з невидимим ворогом – коронавірусною інфекцією".
Учора ж в Офісі Президента повідомили, що лікарі зараз забезпечені на чотири тижні наперед. Проте, на основі яких даних там зробили ці розрахунки, – не зрозуміло.
Ще більше питань викликає те, яким чином ведеться облік та розподіл так званої гуманітарної допомоги, привезеної до України спецрейсами. На жаль, відповідальне міністерство не публікує в себе на сайті таких розподілів.
Інші доступні публічні дані, поки вказують, що захист самих лікарів нині перебуває приблизно на тому ж рівні, що й захист добровольців на Донбасі в 2014 році – тоді, коли вся країна скидалася на амуніцію військовим й самотужки возила постачання в зону бойових дій.
Для цього варто лише подивитися інформацію з кількох регіональних лікарень – вона вражає. Вражає критичною незабезпеченістю працівників навіть елементарними окулярами чи багаторазовими масками – рідко де цих засобів вистачає більше, ніж на день.
Дані у регіонах
Неналежна забезпеченість засобами індивідуального захисту – одна з найбільших причин того, чому число інфікованих медпрацівників зростає. І нині дуже важко встановити, які ж саме заклади потребують цього захисту найбільше, оскільки у профільних установах інформацією або не оперують, або ж не відкривають.
Хоча це могло б допомогти не лише державним органам для ефективності захисту медперсоналу, а й волонтерам, які би знали, куди і в яких кількостях цілеспрямовано організовувати допомогу.
Щодо загальної інформації, то, згідно з відповіддю на запит Центру протидії корупції від Центру громадського здоров'я (ЦГЗ), станом на 27 квітня в Україні вже були інфіковані 1749 медичних працівників, ще 4030 медичних працівникам було встановлено підозру на COVID-19.
В антилідери вирвалися Буковина, Тернопільщина, Рівненщина, Вінниччина, Кіровоградська та Івано-Франківська області, а також Київ.
Ситуація в областях: критична
За допомогою карти медичного забезпечення порталі YouControl наразі можна перевірити рівень забезпеченості закладів охорони здоров'я необхідними засобами. І хоча щодо багатьох лікарень інформація відсутня, навіть доступні дані змушують бити на сполох.
Візьмемо, до прикладу, Чернівецьку обласну клінічну лікарню.
І якщо з антисептиками ситуація не критична, то з костюмами, халатами, масками й окулярами вона коливається в межах 0-2 днів. Так, це означає, що цих обов'язкових для лікарів та медсестер засобів вистачить тільки на два дні максимум.
У Хотинській ЦРЛ, де підтверджено 52 випадки захворювання, засобів теж ледве вистачить на два дні, а от масок та халатів взагалі не набереться й на один день.
Тривожна ситуація й на Волині. В обласній клінічній лікарні, де зараз зареєстрована найбільша кількість захворілих медпрацівників (17), дані YouControl показують, що одноразових масок, респіраторів й костюмів біозахисту вистачить на один день, а от багаторазових масок й захисту для очей немає зовсім.
Сукупно ЗІЗ вистачить трохи більше, ніж на пів дня.
Невтішні дані й щодо Івано-Франківської міської клінічної лікарні №1, у якій підтверджено COVID-19 у 10 медичних працівників: халатів та костюмів вистачить на два дні. Як і у волинському закладі, зовсім відсутній захист для очей та багаторазові маски.
Ще один антирекордсмен на Прикарпатті – це Рожнятівська центральна районна лікарня, у якій зафіксовано 4 випадки захворювання, а от засобів індивідуального захисту вистачить трохи більше, ніж на добу.
Такі цифри викликають занепокоєння та примушують брати ситуацію в руки волонтерів.
При цьому важливо, що МОЗ – як профільний регулятор – мав би вжити всіх заходів, аби інформація про забезпечення засобами захисту лікарів своєчасно та об'єктивно відображалася онлайн та передбачала постачання не лише з боку держави, а й волонтерів. Це дозволило б нам усім об'єктивно оцінювати потреби та розподіляти ресурси.
Водночас викликає сумніви поведінка чиновників МОЗ у закупівлях.
Читайте також:
Що залишилось за кадром суперечки МОЗ та держпідприємства "Медзакупівлі України"
Як відомо, нещодавно навколо міністерства виник скандал з приводу закупівлі захисних комбінезонів для лікарів. Раптово це відомство вирішило закупити такі костюми в обхід спеціально утвореного підприємства за вдвічі більшою ціною, ніж могло би придбати їх в українського виробника.
29 квітня ж стало відомо, що ці новозакуплені ЗІЗ, які везуть до нас із Китаю, ще й затримуються на 10 днів. Доти частина лікарів, очевидно, і надалі залишатиметься на передовій без повного захисту.
Олена Щербан, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
