Корупційний скандал в МОЗ: як захистити медиків під час епідемії коронавірусу
За добу 21 квітня в Україні захворіли на коронавірус 107 медиків. Загалом кожен 5 інфікований в країні – лікар. В Італії, яка пережила пікове навантаження на медичну систему, ця цифра вдвічі менша, у Німеччині – в 10 разів.
Чому ми бачимо таку ситуацію? Частково тому, що лікарі банально незахищені і їх першими вражає вірус.
Що робить в цей час МОЗ? Намагається повернутися до старих корупційних схем. Так, у найкритичніший для української медицини період міністерство дозволяє собі ігри з закупівлями життєво необхідних речей – захисту для медиків.
Основу закладено: результати першого тендеру, який провело міністерство за кошти бюджету для боротьби з COVID-19, показали, що перевитрати коштів становлять 40% . Тобто 13 мільйонів гривень на вітер. Це, до слова, додаткових 50 тисяч костюмів захисту для лікарів.
Керівництво МОЗ пішло в обхід закупівель через незалежне спеціалізоване підприємство ДП "Медичні закупівлі України" та "прибрало" тендери до своїх рук. Держпідприємство днями раніше закупило костюми вдвічі дешевше. Причому закуплені держпідприємством костюми відповідають усім вимогам, які ставив МОЗ до початку тендеру.
Що таке ДП "Медичні закупівлі України" та чому його взагалі створили?
Якщо коротко, то через корупцію у МОЗ, що працювало переважно із "своїми" постачальниками. Через те, що свого часу закупівлі ліків для населення були сконцентровані в самому міністерстві. Це дозволяло фактично в одному міністерському кабінеті "вирішувати" всі питання. Наприклад, одразу можна було домовитися про отримання ліцензії, формування технічного завдання під конкретну компанію або про усунення конкурента, якому відмовляли в отриманні будь-якого папірця в МОЗ.
Від 2015 року МОЗ почало здійснювати централізовані закупівлі ліків через міжнародні організації. Нові ефективні та прозорі процедури, за оцінками Рахункової палати, дозволили заощаджувати до 40% бюджетних грошей та закуповувати деякі препарати в десятки разів дешевше. За час, поки країні допомогали міжнародники, ми мали сконцентруватися на вибудовуванні власних незалежних інституцій для закупівель.
На прикладі закупівлі костюмів для лікарів це видно – підприємство зекономило кошти на ще близько 50 тисяч одиниць захисту для лікарів.
Як можна витягнути закупівлі із рук МОЗу і допомогти лікарям?
Перш за все, важливо, аби закупівлі дійсно у переважній більшості проводилися централізовано. За якісної організації це дозволить отримувати нижчі ціни за рахунок великих замовлень.Також це дозволить якісніше перевіряти постачальників. Останнє не менш важливо зараз, коли на ринку з'являється багато шахраїв.
По-друге, необхідно посилити безпосередньо ДП "Медичні закупівлі України", якому зав'язує руки МОЗ, посягаючи на територію закупівель (читайте – грошей).
Для посилення незалежності держпідприємства можуть бути передбачені наступні кроки:
- підпорядкування підприємства безпосередньо Кабміну. Також Кабмін має бути головним розпорядником коштів для боротьби з коронавірусом. Таким чином, більше ніякий Ємець не зможе блокувати закупівлі через бажання призначити своїх "смотрящих";
- утворення незалежної наглядової ради у підприємстві за участі міжнародних експертів, які матимуть повноваження давати згоду на звільнення та призначення керівника за прозорими процедурами. Це дозволить отримати додатковий контроль над раціональністю закупівель та їх цін;
- створення прозорої процедури незалежного аудиту підприємства, зокрема за участі визнаних у світі аудиторів.
Щодо самих процедур закупівель для протидії COVID-19:
- держпідприємству варто сфокусуватися перш за все на взаємодії з українськими виробниками. Також силами урядових ресурсів варто налагодити співпрацю ДП з постачальниками Китаю напряму. Адже попри публічні повідомлення про численні спецрейси товарів з Китаю, на публічні закупівлі до державних замовників заходять вже українські посередники з китайськими товарами. А за такими посередниками часто і криється корупційна маржа на товар, якість якого треба додатково перевіряти.
- щодо іноземних поставок, то до них варто залучати міжнародні організації, які займаються закупівлями ліків. Це інструмент, який вже довів свою ефективність. Ба більше, кошти в міжнародників зберігаються на застрахованих рахунках, що є додатковим фактором безпеки;
- варто виробити за участі експертів і фахівців універсальні рекомендації щодо формування технічних вимог замовникам при закупівлі товарів для протидії коронавірусу. На прикладі із закупівлею костюмів ми бачимо, що міністерство влаштувало маніпуляції з технічним завданням до тендеру. МОЗ вирішив обрати власний тендерний комітет та завищені ціни і для реалізації цього плану в міністерстві просто взяли технічне завдання до закупівлі свого ж ДП "Медичні закупівлі України" і додали туди ще одну вимогу, якої не ставили раніше. Всі закупівлі для боротьби з пандемією в країні як централізовані, так і регіональні мають функціонувати за єдиними чіткими, об'єктивними та виправданими вимогами;
- варто передбачити необхідність оприлюднення замовниками (наприклад лікарнями) деталей щодо закуплених товарів: сертифікати якості, графіки поставки;
- окремо слід передбачити швидке оприлюднення інформації про розподіл товарів в заклади охорони здоров'я. МОЗу треба забезпечити координацію із регіонами щодо планування закупівель і розподілу ресурсів. Це дозволить уникнути ситуацій, коли лікарня сама закупила костюми, і їй ще й МОЗ привіз, але інші засоби захисту (наприклад респіратори) відсутні або сусідня лікарня страждає від відсутності засобів, коли інша не потребує їх стільки.
Ці кроки не потребують багато сил – лише менеджерських якостей. Їх потрібно було передбачити до епідемії, а не майже на її піку.
Медики на передовій війни з вірусом були перед ним голі, а тепер розплачуються своїм здоров'ям та здоров'ям своїх близьких. Навіщо вигадувати велосипед, якщо в Україні уже передбачені механізми прозорих та ефективних медичних закупівель? Кожному просто варто виконувати свою роботу. МОЗ у цьому випадку має займатися політикою та стратегією боротьби, а тактика (закупівлі ліків) – за профільними інструментами.
Олена Щербан, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
