Вірус тоталітаризму: як коронавірус стає головним ворогом свободи
Еліти будуть використовувати кризу для того, щоб перебирати все більше повноважень і закріпити цей статус-кво, встановлюючи режим "карантину" та самоізоляції як нову політичну та ідеологічну модель світу. Ренесанс ідей тоталітаризму – головний виклик для Заходу у найближчому майбутньому.
Пандемія коронавірусу, за визначенням Ангели Меркель, стала головним викликом з часів Другої світової війни.
З цим можна погодитися. Майже увесь західний світ вимушено вдався до режиму самоізоляції. В частині країн впровадили карантин. Як наслідок, економічна модель західного світу дала збій. Розірвалися ланцюги виробництва, ускладнилася міжнародна торгівля, під загрозою цілі галузі сучасної економіки, особливо в сфері туризму, послуг, культури.
Уряди усіх країн, що охоплені пандемією, так чи інакше вимушені вдатися до протекціоністських заходів, посилювати соціальну сферу і втручання держави в економічне життя країни, обмежувати права та свободи громадян.
Ідеологія неолібералізму, глобалізму та демократії опинилися під найбільшим ударом з часів свого існування. Карантин стає новою політичною моделлю світу.
На фоні зростаючих темпів поширення пандемії в Європі та США, країни Сходу в очах пересічних громадян західних суспільств демонструють позірну ефективність у боротьбі з хворобою.
"М'якотілому та ліберальному" Заходу протиставляють приклад Китаю та Сінгапуру. Причому мають на увазі не так реальні країни, як їхні образи в уявленнях західної людини. Тобто ідея порядку, "сильної руки", що гарантує порядок та безпеку, в обмін на обмеження свободи.
Вірус тоталітаризму інфікує розуми все більшої частини західних суспільств.
Для еліт, особливо у Східній Європі, режим карантину стане першою таблеткою, яку пропонують людині, щоб підсадити на регулярне вживання наркотиків. Боротьба з вірусом, фактично, стає необмеженим ідеологічним ресурсом для обґрунтування необхідності обмежувати все більше прав і свобод громадян, втручатися у все більше сфер життя людини, перебирати все більше повноважень у свої руки і консервувати статус-кво.
"Революційна необхідність" заміняє верховенство права. Потреба в єдності відкидає політичну боротьбу і змінюваність влади.
Коли буде переможено головного ворога, з'явиться новий. Тоталітаризм – це карантин, що не має кінця.
Україна уже пережила такий режим. Напевне, товариш Сталін достатньо ефективно поборов би коронавірус. Разом з половиною населення. В результаті, було б складно порахувати, що обійшлося нам дорожче – сам вірус чи боротьба з ним.
Читайте також:
Пандемія COVID-19 в Україні. Дані МОЗ України
Коронавірус із Бергамо: чому епідемія в Італії схожа на катастрофу, а у Німеччині – ні
Як Україні подолати коронакризу з найменшими втратами для добробуту: заява економістів
Тоталітаризм зазвичай привабливий для тих, хто не мав досвіду взаємодії з ним.
Безперечно, введення режиму надзвичайної ситуації необхідне для ефективного реагування на виклики, з якими зіштовхуються демократичні суспільства. Проте головною особливістю такого режиму є його тимчасовість.
Питання, над яким слід уже починати замислюватися країнам Заходу:
- як виходити з карантину і самоізоляції?
- як повертати довіру громадян до демократії?
- як заново привчати людей до свободи та відповідальності?
Еліти багатьох країн не захочуть віддавати повноваження, пізнавши плід концентрованої влади.
Засудження наслідків тоталітаризму і покарання його будівничих – це базова об'єднавча ідея повоєнного західного світу, головним історичним символом для якої став Голокост.
На жаль, ця базова установка перебуває в кризі тривалий час, а зараз може зазнати удару, від якого буде складно отямитися.
Таким чином, ми опиняємося зараз перед головним викликом свободи на найближче майбутнє. Свободи як базової цінності світу, рушія та головного мотиватора прогресу.
Ідея свободи переживе кризу ефективності. Головне наше завдання – не дати цій кризі бути перманентною.
Ми в жодному разі не маємо допустити повернення тоталітаризму.
Олексій Гончаренко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
