Реформа прокуратури: чому це важливо?

Весна прийшла… Зізнайтеся чесно, скільком із вас хочеться доповнити ці слова фразою "саджати будемо"?

А ще так само зізнайтеся, вірніше визнайте, що ці слова – це лише передвиборче гасло, яке не може мати нічого спільного з реальністю хоча би з однієї простої причини: щоб налагодити нормальну посівну (посадкову) кампанію, спочатку потрібно відділити зерно від лушпиння. 

Так само і прокуратурі важливо реформуватися задля того, щоб отримати максимальну довіру людей, і щоб на майбутнє, незалежно від того, хто буде генпрокурором, а  хто – керівником держави, ніхто вже не міг присіпатися і маніпулювати твердженнями про політичні мотиви посадок, замовні справи, корупційні зливання тощо… 

Однак вбачається, що це не всіх влаштовує, а найбільше тих, хто в темі прокуратури давно і глибоко. Та про все по порядку.

З тиждень тому Україна отримала нову генпрокурорку Ірину Венедіктову, яка вже висловилася стосовно своїх перших кроків на новій посаді. 

За її словами, по-перше, це провести аудит і справ, і кадрового стану в прокуратурі. "На порозі стоять 226 прокурорів по люстрації, 400 прокурорів, які були звільнені восени – вже є рішення про поновлення. Тому необхідно прийняти рішення, щоб з одного боку реформа прокуратури продовжувалася без перекосів, а з іншого, щоб все відбувалося таким чином, щоб прокуратура не лягла після того, коли відбудуться абсолютно законні кримінальні рішення", – зазначила Венедіктова.

А вже 18 березня до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання від 50 нардепів щодо відповідності Основному закону держави ухваленого законопроєкту щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури. 

У КСУ пояснюють, що суб'єкт права на конституційне подання обстоює позицію, що прийняття оспорюваного закону обумовило звуження змісту та обсягу існуючих прав громадян, запровадило дуалізм правових засад організації і діяльності прокуратури України, статусу прокурорів.

Читайте також:

Рада призначила Венедіктову генпрокурором

Як Коломойський, Медведчук і Портнов руками "слуг" влаштували розправу над Рябошапкою

Реформа прокуратури: що сховане за статтями президентського законопроекту?

Уповноваженими на конституційне подання від імени 50 нардепів виступили Ренат Кузьмін та Василь Німченко. Обоє з "Опозиційної платформи "За життя". Підписанти подання – переважно їхні колеги по ОПЗЖ.

Як випливає з тексту подання, закон про реформу прокуратури запровадив подвійне правове регулювання діяльності прокуратури України, перейменування Генпрокуратури в Офіс генпрокурора суперечить Конституції, приписи нового закону про прокуратуру містять низку термінів, які не мають чіткого визначення… Ну, в принципі, це і вся суть подання.

Конституційний Суд у відповідності до процедури взяв подання до розгляду, буде дивитись.

Одначе вкупі з позицією нової генпрокурорки щодо реформи прокуратури вбачаються можливі зміни у курсі щодо реформування прокуратури і вони відверто насторожують.

Поясню коротко, чому реформа повинна продовжуватись. 

Тому що її мета докорінно змінити стандарти діяльності органів прокуратури. Зробити прокуратуру ефективною та такою, яка б користувалася повагою суспільства і в якій буде престижно працювати завдяки можливостям для справедливого кар'єрного зростання та професійного розвитку.

Суха статистика: після першого етапу реформи Генеральної прокуратури з 1083 прокурорів, які подали заяви про намір пройти атестацію, успішно пройшли три етапи 610 прокурорів, тобто 56%. 

Нині триває другий етап реформи прокуратури, у якому беруть участь понад 90% регіональних прокурорів.

Експерти Фонду Інновацій та Розвитку, який я очолюю, ініціювали Всеукраїнську громадську кампанію зі збору інформації щодо доброчесності, професіоналізму та етики кандидатів на посади регіональних прокурорів. 

Так от, маємо перші вагомі результати.

Кандидати в прокурори регіональних прокуратур, які мають так звані фактори ризику – чи то велику кількість нерухомості, чи велику кількість автівок, чи були фігурантами великих корупційних скандалів, – навіть не подавали свої документи на проходження атестації. 

І це надзвичайно класний показник, який означає, що прокурори бачили заздалегідь, що вони б під час співбесід не змогли пояснити кадровим комісіям походження своїх статків. А значить, реформа таки відбувається у правильному напрямку. 

До речі, зараз, коли ми всі очікуємо етапу співбесід з кандидатами в регіональні прокурори, так само можна надсилати інформацію про доброчесність, етику та професіоналізм регіональних прокурорів або на мейл Фонду Інновацій та Розвитку, або на офіційну поштову адресу Офісу генпрокурора. 

І ми переконані, що така інформація може бути корисною як робочим групам, які перевірятимуть регіональних прокурорів, так і кадровим комісіям, які безпосередньо проводитимуть співбесіди з кандидатами.

Інформація може стосуватися незадекларованого майна, способу життя, що не відповідає офіційному доходу прокурора та членів його сім'ї, причетності до корупційних діянь, відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики, інших порушень законодавства України.

Ми переконані, що громадськості є що сказати стосовно регіональних прокурорів, і вона вже говорить про це, проводячи розслідування, або розкриваючи невідому загалові інформацію.

І це надзвичайно важливо, що процес йде прозоро та із залученням якомога більшої кількості громадськості. Тепер головне, щоб він йшов і надалі, а не згорнувся як гарне починання і не зійшов з позаторішнім снігом… Бо тоді щороку навесні будуть претензії як до посадкового матеріалу, так і до городників.

Людмила Євсєєнко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.