Про надзвичайний стан в культурі та економіці
Нещодавно я з подивом дізнався, що прокуратура буде перевіряти бізнеси, що звільняють працівників та скорочують заробітну плату на фоні економічної кризи. Одночасно уряд планує скорочувати видатки – не на "головне", наприклад, на культуру. Адже фокус громадської уваги під час надзвичайних подій зміщується, на мій погляд, від головного.
Процитую Wall Street Journal:
"Цунамі економічного розвалу зробить десятки мільйонів безробітними, а комерція і виробництво просто зупиняться. Великі компанії ще можуть протриматися кілька тижнів, чого не можна сказати про малий і середній бізнес.
Навіть багаті компанії працюють з дуже низькою маржею і з'їдять свої резерви за лічені місяці. Спочатку вони звільнять людей, а потім – закриються самі. Ще місяць в тому ж режимі, що й минулого тижня, і число звільнень вимірюватиметься мільйонами".
В українській економіці креативні індустрії – одні з тих, хто після карантину може не повернутися до життя. У них немає ресурсів та запасу міцності.
Сотні тисяч людей зараз лишилися без роботи. Тут і туризм, і театри, і кіно, і медіа, – я вже не кажу про майже всю сферу послуг, яка складає значну частину економіки великих міст. Часто це не тільки приватні, але й державні та комунальні підприємства.
І це, на жаль, реальність. Можна погрожувати хоч прокуратурою, хоч громом і блискавками, але якщо в обороті компанії немає грошей і є касовий розрив, то вона фізично не зможе платити податки, зарплати, оренду та вести діяльність.
І звинувачення бізнесу у небажанні продовжувати роботу та платити зарплати – це лише спроба зняти відповідальність з держави за ситуацію, в якій саме вона має підтримати і бізнес, і в цілому сферу культури.
Зараз ситуація виглядає безвиграшною: не заплатиш оренду – бізнес зупиниться. Не заплатиш податки – закриє прокуратура.
І це в той самий час, коли ми читаємо про безпрецедентні заходи підтримки бізнесу у всьому світі – від Туреччини та Чехії до США та Австралії: покриття державою значної частки заробітної плати працівникам закритих на карантин підприємств, відстрочки по кредитах та податках, мораторій на банкрутства тощо.
Якщо держава забороняє діяльність бізнесу, логічним здається, що це має відбуватись за її рахунок. ФРС США в цих умовах знижує кредитну ставку до майже 0% на додачу до 1.5 трлн доларів допомоги банкам для фінансування бізнесу. Окремо розроблена програма допомоги малому та середньому бізнесу.
Читайте також:
Що робити у разі пандемії: коротко про надзвичайний стан
У регіонах надзвичайна ситуація. Що це і як вплине на життя
Скільки захворіло на коронавірус COVID-19 в Украіні і світі
Ось, наприклад, Данія вводить пакет заходів, що оцінюється в 13% ВВП країни:
- Держава гарантує приватним компаніям сплату до 75% зарплати співробітників у разі відмови від скорочень;
- 70% нових кредитів банків приватним компаніям гарантовано державою;
- Виплати по безробіттю сплачуються без додаткових умов;
- Держава гарантує сплату фіксованих витрат компаній (наприклад, оренди) пропорційно падінню продажів.
Велика Британія анонсує власний пакет заходів із допомоги бізнесу, загальною вартістю 350 млрд фунтів:
- Оплату до 80% зарплат працівникам закритих на час карантину підприємств (ресторанів, пабів, спортклубів, кінотеатрів тощо). Ці зобов'язання включають виплати до 2 500 фунтів на місяць на людину.
- Безвідсоткові позики для закритих бізнесів на термін до 12 місяців.
- Підтримку орендарів на суму 1 мільярд фунтів.
- Подовження строку сплати податків для самозайнятих до січня 2021 року.
- Відстрочку оплати ПДВ для підприємств до червня 2020.
Інші країни також не лишаються осторонь. Швеція виділяє 31 млрд долларів для допомоги. Фінляндія – 10 млрд євро. Іспанія – 200 млрд євро. Франція – 345 млрд евро.
І справа не в тому, що у європейців гроші є, а в нас їх немає. У них немає також, вони будуть їх друкувати. Фактично, зараз європейські країни емітують додаткові гроші, щоб підтримати життєдіяльність економіки.
В довготривалій перспективі це може призвести до інфляції та падіння доходів. Проте сьогодні це дозволить підприємствам продовжити роботу та зберегти бізнес та можливості розвитку.
- По-перше, не скорочувати вже затверджений бюджет Мінкульту на 1 млрд грн, що зараз обговорюється в уряді.
- По-друге, збільшити проєктне фінансування: проводити онлайн тури музеями, сольні онлайн виступи артистів, допомогати у створенні веб-серіалів і новин, проводити онлайн екскурсії по країні, тощо. Думаю, колеги доповнять.
Перший пакет змін до чинних законів мною вже відправлено у комітет економічного розвитку Ради, який готує пакет змін до діючих законів на час кризи та уряду.
Крім кредитних канікул (невиплати відсотків по кредитах) – кардинально в 3-4 рази знизити відсоткову ставку НБУ з нинішніх 12,5% для малих та середніх підприємств, надати гранти для збереження робочих місць та відмінити орендну плату для креативних індустрій на період карантину.
Це, звичайно, не вичерпний перелік. До нас надходять чимало пропозицій в цей час. Креативні індустрії (та і сфера послуг теж) не те що б стурбовані – вони завмерли в переляку перед трагічною неминучістю.
Та криза – не лише період зневіри та економічного хаосу, але й вікно можливостей.
Зараз варто говорити не тільки про запровадження надзвичайного стану в країні проти карантину, а й про надзвичайний стан в економіці – заради майбутнього її громадян.
Олександр Ткаченко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
