Як держава платить за лікарів-привидів

Всі ми звикли до того, що різного штибу державні установи та підприємства можуть  неефективно або ж незаконно витрачати наші з вами кошти.

Способів вчинення таких розтрат багато: завищена вартість товарів чи послуг, протягування на тендерах наближених компаній, корупція у керівництві державних структур і так далі.

Однак, коли мова йде про медичні заклади вищої освіти, то ми стикаємось з непритаманним типом фінансових порушень. Він полягає у витрачанні коштів на державне замовлення по навчанню студентів, які згодом з різних причин не прибули до інтернатури чи до місця роботи.

Як виявилось, дана проблема вже протягом багатьох років завдає мільйонні збитки державному бюджету.

Про це ми сьогодні і розповімо у нашому матеріалі.

Ось вже другий рік StateWatch вивчає та аналізує те, як витрачають кошти державні медичні установи України. Тепер дійшла черга до медичних закладів вищої освіти.

Провівши аналіз багатьох перевірок у різних медичних "вишах", ми помітили незвичайний вид фінансового порушення.

Акти ревізій Рахункової палати та Державної аудиторської служби майже при кожній перевірці медичних закладів вищої освіти рапортували про фінансові порушення з незвичним описом:

"встановлено факти неприбуття випускників, які навчались за державним замовленням до інтернатури, до місця розподілу за державним замовленням, звільнення за невиконання навчального плану, внаслідок чого державному бюджету завдано матеріальної шкоди".

Простими словами пояснюючи, держава платить кошти вищим навчальним закладам для того, аби останні підготували певну кількість кваліфікованих кадрів для медичної галузі.

"Виші" в свою чергу отримують можливість взяти на безкоштовне навчання певну кількість студентів, однак при вступі укладають з останніми угоди, за якими студенти беруть на себе обов'язок після навчання піти до інтернатури, та відпрацювати 3 роки у місці, яке визначить держава в особі уповноважених на це структур.

Коли ж студенти покидають медичний заклад вищої освіти у зв'язку з невиконанням навчального плану, чи не прибувають до місця проходження інтернатури та місця розподілу за державним замовленням – кошти, що були використані на їхнє навчання, вважаються матеріальними збитками.

Однак чи дійсно зобов'язаний студент-інтерн відпрацьовувати три роки після навчання за рахунок держави?

Адвокат Наталія Матвійчук дає таке пояснення:

"Підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов'язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання."

Де і скільки було втрачено коштів?

З актів перевірок, що нам вдалось проаналізувати, найбільших збитків в даному питанні зазнав Одеський національний медичний університет.

Так, згідно з актом ревізії державної аудиторської служби, за період з 2015 по 2018 рік внаслідок неприбуття випускників до місця проходження інтернатури, звільнення випускників Університету за прогули без поважних причин, звільнення випускників за власним бажанням чи неприбуття для подальшого працевлаштування, зазначеними особами не відпрацьовано протягом трьох років в державному секторі, а також не відшкодовано ними вартості навчання та отриманої стипендії на загальну суму 5 мільйонів 950 тисяч.

Подібні порушення ми помічали ще у кількох медичних закладах вищої освіти.

Згідно з актом Фінансової державної інспекції за 2013-2015 роки Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького зазнав витрат у розмірі майже двох мільйонів гривень через випускників, що не приступили до роботи в закладах охорони здоров'я та не відпрацювали трьохрічного терміну за місцями роботи, визначеними у скеруваннях.

Таке ж фінансове порушення було зафіксовано і у Національному фармацевтичному університеті. Там з вини випускників державному бюджету було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1 мільйон 733 тисяч гривень. Про це ми дізнались з акту Фінансової державної інспекції за 2013-2015 роки.

Такі ж фінансові порушення ми знайшли при аналізі перевірок у Буковинському та Івано-Франківському медичних університетах, де суми порушень становили 950 тис. грн та 660 тис. грн відповідно.

Які юридичні наслідки?

Як вказує судовий реєстр, колишнім студентам медичних вузів не завжди вдається уникнути відповідальності у зв'язку неприбуттям випускників до місця проходження інтернатури чи до місця подальшого працевлаштування за скеруванням.

Наприклад, у лютому 2020 року Приморський суд прийняв рішення задовольнити позов Одеського національного медичного університету та стягнути з випускника(ці) кошти, що були витрачені державою на навчання у повному обсязі.

Дане рішення суд обґрунтував тим, що абітурієнт, укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, бере на себе відповідні зобов'язання: після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менш ніж три роки.

Оскільки абітурієнт не виконав свого зобов'язання, він повинен повернути кошти, що були витрачені на його навчання.

Ми хотіли поспілкуватись на дану тематику з представником Міністерства охорони здоров'я, аби дізнатись у них більше про дану проблему та її масштаби. А також щоб дізнатись, чи є у Міністерства плани щодо того, як можна вирішити подібну проблему, адже бюджет України щороку втрачає мільйони гривень.

Однак протягом місяця після того, як ми відправили запит на інтерв'ю, в МОЗ так і не змогли знайти час, щоб поспілкуватись на дану тематику.

Дехто може заперечити, що зараз Міністерство зайняте боротьбою з новим "коронавірусом", але варто зауважити, що запит на отримання інформації ми відправили 13 лютого, коли ситуація з "коронавірусом" в Україні ще і близько не була такою гострою, як зараз.

Стаття підготовлена в рамках проєкту центру StateWatch "Громадський контроль над бюджетними витратами медичних ВНЗ" за фінансової підтримки програмної ініціативи "Громадське здоров'я" міжнародного фонду "Відродження"

Олекснадр Гуменюк, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.