Реформа ДАБІ: як бути з децентралізацією
Реформувати не можна залишити – це про українську ДАБІ.
Держархбудінспекція давно стала однією з найкорумпованіших державних структур в Україні.
Ціна питання немала. Експерти називали цифри у понад три мільярди корупційних гривень на рік.
Тому очевидно, що зі змінами у цій структурі дуже важко.
"Ліквідація ДАБІ – хороша ідея", – казав уже попередній прем'єр.
Насправді це маневри, коли говорять: там є корупція і це треба просто ліквідувати. Це як розписатися у власній неспроможності. Корупція є і в прокуратурі. То що – її ліквідувати? Корупція є і в судах, то що – ліквідовувати суди і створювати трибунали?
Реформувати треба. Це однозначно. Питання лише – як, щоб не стало ще гірше.
Гірше бути не може? Може. Особливо, якщо через це реформування зв'яжуть руки міським інспекціям, які були створені в межах децентралізації в будівельній сфері в минулі роки.
Далі цифрами і фактами спробую пояснити, чому власне міські ДАБІ мають залишитися і чому у жодному разі не можна позбавляти їх повноважень, навіть на тимчасовий період. Ба більше, чому ці повноваження варто навіть розширити, особливо щодо будівель – історичних пам'яток.
Читайте також:
Інспекція з будівництва корупції
У Києві налічується понад 150 ризикових об’єктів житлового будівництва
Корупцію в Будівельній інспекції оцінили в 3 мільярди гривень на рік
Про плани уряду і хаос у містах
Врешті сьогодні вже маємо голосну заяву про реформування будівельної галузі в Україні вже до кінця цього року. Навіть є відповідний проєкт постанови Кабміну. І не один, а цілих два.
Була одна, а стане три. Де-факто, пропонують замість Держархбудінспекції створити кілька державних структур у сфері містобудування:
- утворять Державну інспекцію містобудування України з функцією державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
- утворять Державну сервісну службу містобудування України, за якою закріплять дозвільну та реєстраційну функції у сфері містобудування;
- з'явиться також Державне агентство з питань технічного регулювання і містобудування.
Водночас в уряді планують скасувати ліцензування виконавців робіт та передбачити персоніфіковану сертифікацію відповідальних виконавців робіт, закріпивши цю функцію за Міністерством розвитку громад та територій.
Як це все працюватиме і координуватиметься – звичайно, питання. Бо ж, як відомо, більше – не завжди означає якісніше. Крім того, вже є багато суперечливих моментів. Маю на увазі, звісно, чинне законодавство й озвучені плани реформування ДАБІ. А отже, навряд чи це все швидко запрацює.
І ще – незрозуміло, що ж із місцевими інспекціями. Їх, нагадаю, почали створювати кілька років тому в межах реформи децентралізації у будівельній галузі. Тоді частину повноважень у сфері містобудування передали місцевим громадам – великим містам, обласним центрам і навіть населеним пунктам з кількістю мешканців до 50 тисяч. І громади почали створювати свої місцеві ДАБІ, які отримали функції з надання адміністративних послуг в сфері будівництва, самостійного контролю за процесом будівництва, а також повноваження зупиняти самочинні будівельні роботи та притягувати порушників містобудівного законодавства до відповідальності.
І це працювало. Принаймні досвід Львова це доводить. Про це скажу далі.
Тим часом у боротьбі з корупційністю є намір зупинити чинність однієї постанови Кабміну (від 23 травня 2011 року "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю") – аж поки не запрацює запланована Державна інспекція містобудування України. А коли вона запрацює – невідомо.
І ось це, панове, мене як заступника міського голови з містобудування лякає чи не найбільше. Це просто катастрофа.
Таке рішення означає, що ті органи місцевого самоврядування, які зараз мають повноваження, не зможуть проводити перевірки і накладати штрафи. Їхня робота буде паралізована.
Врешті, це закінчиться тим, що у таких містах, як Львів (де власне працює міська інспекція ДАБК і перевіряє більшість будівництв) буде хаос: забудовники робитимуть, що хочуть, активізуються будівельні нелегали і шахраї, розгнівані люди вибиватимуть двері міської ради – і несила буде хоч щось зробити. Навіть за найбільшого бажання. Бо банально у міста не буде жодних повноважень.
Читайте також:
Нардеп розповів, як була влаштована корупція в сфері будівництва
Прем'єр про Будівельну інспекцію: там все настільки прогнило, що можливо простіше звільнити всіх
Львів: міська vs обласна ДАБІ
Львів отримав нові містобудівні повноваження ще 2016 року. Місцева ДАБК була створена однією з перших в Україні. У рамках децентралізації системи архітектурно-будівельного контролю.
Тобто місцева влада змогла самостійно реєструвати та надавати дозвільні документи на будівництво об'єктів І-ІV категорій складності (тепер замість категорій класи, але суті це не змінює), а також перевіряти будівельні майданчики та штрафувати порушників.
Це називали історичним моментом. І зрозуміло чому, бо що не кажіть, а владі на місцях легше здійснювати містобудівний моніторинг, виявляти незаконні забудови та реагувати на порушення. Це просто ефективніше.
За перший неповний рік роботи інспекції вдалось накласти на правопорушників штрафних санкцій на загальну суму 7,5 мільйона гривень, з яких було сплачено до місцевого бюджету майже 3 мільйони гривень.
З 2017-го до 2019 року суми штрафів збільшились з 13 до 15,5 мільйона гривень, реальні надходження до бюджетів місцевих рівнів зросли відповідно з 7 до 10,5 мільйона.
Львівська міська інспекція проводить по 600-700 перевірок на рік, за результатами яких у майже половині випадків фіксують правопорушення та виносять постанови про накладення штрафів.
Випадків самочинного будівництва багатоквартирних житлових будинків поменшало: у 2016-му їх було 16. І жодного на кінець 2019 року.
Водночас інспекція активно судиться із забудовниками через самочинне будівництво. І має не лише позитивні висновки. Вперше в Україні був реально виконаний такий вирок – самочинну багатоповерхівку на Личаківській міськрада знесла.
І за цей час жодного корупційного скандалу щодо міської ДАБІ.
Водночас на місцях усі ці роки залишалися так звані обласні ДАБІ – такі собі "філіали" державної архбудінспекції, тієї, що в Києві.
Львів – не виняток. У компетенції цієї структури – всі повноваження щодо об'єктів за класом наслідків СС3, а це великі будівельні комплекси і пам'ятки національного значення. Ну, і звичайно, функції нагляду.
І от тут у такого міста, як Львів, виникав серйозний клопіт. Хто хоч раз побував у місті Лева розуміє: у цьому місті – пам'ятка на пам'ятці. У центральній частині тут взагалі важко знайти не пам'ятку.
Так от, коли в якомусь будинку вікно перетворюють на двері (а оскільки це пам'ятка, то робити цього, звісно, не можна), міська рада, яка може бачити це неподобство навіть з вікна, не може – навіть якщо дуже хоче – притягнути до відповідальності зловмисника. Це повноваження власне обласної ДАБІ.
І тоді починається: місто влаштовує брифінги, робить заяви і звернення, щоб привернути увагу громадськості, ледь не встановлюємо чергування, щоб запобігти незаконній перебудові будинку та публічно присоромити несумлінного власника чи орендаря. Навіть особисті звернення чи дзвінки міських посадовців до обласної ДАБІ не діють. Відповідь одна: зробимо перевірку, а "вирок" такої перевірки зазвичай однаковий – не вдалося здійснити перевірку через відсутність власника (орендаря).
Тепер не про будівлі-пам'ятки.
Якщо порівняти обсяги робіт міської і обласної інспекцій, то дві третіх загального обсягу зараз виконує саме міська ДАБІ.
Ще один факт щодо ефективності роботи обласної структури.
У рамках розмежування повноважень до інспекції міста передали 364 архівні одиниці матеріалів перевірок з Департаменту ДАБІ у Львівській області. Серед цих переданих матеріалів за майже півторарічний строк роботи виявили лише один припис про знесення багатоквартирного житлового будинку та дві постанови про накладення штрафів за фактами самочинного будівництва багатоквартирних житлових будинків.
Більш ніж промовисто, не згодні?
Насправді місто має пряму мотивацію, щоби ДАБІ працювало ефективно. І йдеться не лише про фінансовий бік справи, тобто про зібрані штрафи. За великим рахунком, коли в місті великі забудови, щось встановлено не так, то всі приходять до міської ради скаржитися, бо вважають, що місто за все відповідальне. І це логічно. Тому, коли місто має такий інструментарій, як своє ДАБІ, воно зацікавлене, щоби був порядок. І Львів доводить це своєю діяльністю.
Тому мені більш ніж очевидно: передання повноважень на місця однозначно себе виправдало. І це обов'язково треба зберегти. А в частині історичних пам'яток – і розширити.
Звичайно, у роботі ДАБІ є багато проблем. Однозначно там треба проводити серйозне реформування. Але водночас приклад міської архбудінспекції свідчить: насправді й в умовах чинного законодавства, якщо нормально реорганізувати роботу і підібрати якісний персонал, воно працює.
Ліквідовувати чи тимчасово зупиняти контрольні функції міських ДАБІ – безглуздя.
Не заперечую, що якісь ротації чи реформи можливі, але є кілька але.
По-перше, процес реформування не повинен паралізувати навіть на короткий період роботу міських інспекцій, адже будівництво у місті триває безперервно.
Крім того, норми закону, яким місцеві інспекції уповноважені здійснювати архітектурно-будівельний контроль, не зупиняються та продовжують бути чинними. Тому рішення уряду щодо зупинки процедури контролю не відповідатиме ні закону, ні меті реформування.
Ну бо дивно виглядає, коли, з одного боку, ми в усій країні створюємо спроможні громади, наділяємо їх значними повноваженнями, а з другого боку, ті повноваження, що громади мали, у будівельній сфері зокрема, урізаємо;
По-друге, міські інспекції ефективніші за обласних колег. Тож відмовитись від гарного досвіду – просто глупство.
Звичайно, держава може і повинна залишити функцію нагляду. Хоча, по правді, обласна ДАБІ частенько безпідставно втручається у справи міської ДАБІ, займається таким собі шкідництвом.
Ну, і останнє. Переконаний, якщо призначити нормальних людей, організувати роботу і контроль, тоді все можливо. Навіть у такій структурі, як ДАБІ.
Любомир Зубач, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
