Епідемії, ЗМІ та дезінформація: вплив на рівень тривожності у суспільстві

Людина любить поговорити про свої хвороби,

а тим часом це найбільш нецікаве в її житті

Градус напруги, що пов'язана з появою нового китайського коронавірусу 2019-nCoV, з кожним тижнем лише підвищується. 30 січня ВООЗ оголошує надзвичайний стан міжнародного значення через розповсюдження вірусу за межі Піднебесної. ЗМІ рясніють новими шокуючими подробицями та рекомендаціями щодо захисту громадян від зараження.

Часом весь цей потік новин перетворюється на неконтрольований інформаційний безлад, який, до речі, починає нагадувати про випадки з попередніми спалахами епідемій у світі (гарячка Ебола, свинячий и пташиний грип тощо).

І в цей непростий для України час, коли ми тільки-тільки відійшли від неприємних звісток про епідемію кору, з'являється новий смертельний вірус, який потенційно може проникнути й на територію нашої країни.

Але чи дійсно на даний момент є вагомі причини для паніки, та як українцям взагалі реагувати на "вірусну" істерику?

Спекуляції на здоров'ї 

Здебільшого українці дуже болісно реагують на будь-які звістки про появи нових страшних хвороб, які нібито із шаленою швидкістю розповсюджуються світом. І, якщо нагадати про подібні прецеденти з початку нульових, то, напевно, набереться до 10-ти інфекцій, від сибірської виразки до дифтерії, про які ми обов'язково чули через ЗМІ.

Використовуючи свою впливовість на громадськість та людську підсвідомість, ЗМІ, зокрема неофіційні інсайдерські, можуть поширювати оманливий та потенційно небезпечний контент, тим самим підвищуючи соціальну тривожність.

Згадайте, з яким жахом українці говорили про пандемію свинячого грипу A/H1N1 у 2009 році. І це стало причиною для вдалих спекуляцій на ліках та "відмиванні" мільярдів. Осінь-зима 2009-го ознаменувалися немотивованим зростанням цін на деякі продукти харчування, зокрема фрукти з високим рівнем вітаміну С.

Ціни на фармацевтичну продукцію також почали поступово зростати, а з часом полиці аптек майже спорожніли через шалений попит на противірусні препарати та імуностимулятори. Подеколи в аптеках взагалі неможливо було знайти медичні маски. Зате вони з успіхом перепродавалися в столичних переходах та біля метро.

Подейкують, що саме завдяки зусиллям певних українських політиків, що тоді були при владі, і почалася вся ця "вірусна" істерика. І дивовижно, але ж незабаром вона так само різко й закінчилася.

Це зовсім не означало, що поширення хвороби не було. Так, був грип, який кожного року спалахує та забирає із собою життя тисяч людей. Але ж навіщо ЗМІ з подачі місцевої влади розповсюджували чутки про нові мутації грипу та його смертельну небезпеку для всієї України?

Відповідь вкрай проста: відмивання грошей – укорінена класика для влади всіх часів. А маніпуляції на тему здоров'я українців – це взагалі найприбутковіший кейс як для приватних фармацевтичних компаній, так і для Мінздраву.

І є певні ризики, що паніка навкруги китайського коронавірусу обернеться такими ж сумними наслідками для багатьох українців.

Сугестія. Інформаційні маніпуляції

Окрім матеріальних втрат у зв'язку з підвищенням цін на ліки, є не менш важливі – емоційні, які, до речі, можуть завдати ще більшої шкоди для людини.

Наша підсвідомість дуже чуйно реагує на будь-які сигнали ззовні, формуючи певну картину того, що відбувається. Тож, навіть не усвідомлюючи всієї відповідальності за розповсюджену інформацію, журналісти, блогери, пранкери можуть потенційно впливати на рівень тривожності та емоційної нестабільності тієї чи іншої людини.

У психології та психіатрії цей процес має назву "сугестія" – сукупність вербальних та невербальних методів впливу з метою спонукання до певних думок або дій.

У контексті інформаційної війни сугестія – дуже ефективний прийом маніпуляції людською підсвідомістю.

Наприклад, буквально нещодавно у соцмережах та на деяких інформаційних сайтах з'явилися старі добрі дописи про ВІЛ у бананах. Цьому фейку вже понад 5 років, але все одно, паралельно з появою нових невідомих хвороб та "епідемій" починає поширюватися провокаційна інформація про отруйні чи заражені продукти харчування як новий вид тероризму. Водночас із такими дописами збільшується кількість запитів у пошукових системах на відповідну тему. Тобто ми бачимо класичну сугестію в дії.

Або, приміром, є ще один спосіб маніпуляцій з інформацією – це публікації статей з яскравими, шокуючими заголовками, які максимально привертають увагу читачів. "В Україні зафіксували випадок коронавірусу!", "Нова епідемія може вбити кожного десятого українця!".

Втім, коли відкрити текст статті, ми бачимо, що йдеться зовсім не про китайський коронавірус 2019-nCoV, а про вже раніше відомий штам коронавірусу або взагалі про дифтерію у невакцинованих.

Але ж, який відсоток тих людей, які відкриють статтю та прочитають її до кінця, тим самим спростувавши для себе оманливий заголовок?

На тлі суспільної паніки, подібна дезінформація може бути вкрай небезпечною для особливо вразливих верств населення, зокрема старшого покоління українців, які ще не навчилися оперативно фільтрувати інформацію з інтернет-ресурсів.

У випадку з друкованими статтями, фокуси на кшталт скандальних заголовків або "ВІЛ у бананах" можуть не бути такими дієвими, адже друкована преса, як правило, ретельніше перевіряється редакторами, а статті частіше читають до кінця. Якщо бабця купила газету, то висока вірогідність, що вона буде перечитана від А до Я.

А ось на що це дійсно може вплинути – то це на продаваність видання.

Тривожність. Як реагувати на "епідемії"?

Проте, якими би емоційно стійкими та перебірливими в інформації ви б не були, повністю захистити себе від інформаційної агресії складно.

"Капсулізація" від будь-яких згадувань про віруси, інфекції, хвороби – не варіант, адже за купою інформаційного бруду завжди ховається щось дійсно важливе та пізнавальне.

Тож декілька елементарних порад допоможуть вам почуватися впевненішими та спокійнішими:

• Довіряйте тільки перевіреним джерелам інформації та коментарям міжнародних медичних фахівців або науковців у сфері охорони здоров'я. Але знайте, маніпуляції в політиці, ВООЗ, Мінздраві – найвищий ступінь сугестії. І вона більш завуальована, отже, й ефективніша. Тож завжди потрібно "включати мозок" та не піддаватися на масову істерію;
• Пам'ятайте: ваш психічно-емоційний стан прямим чином впливає на фізичний. Уникайте інформаційного перевантаження та обмежте себе в бажанні надмірного перегляду документальних стрічок на тему смертельних хвороб, пандемій тощо.

Наукові дослідження довели, що перегляд реалістичного шокуючого контенту викликає такі фізичні реакції, як пришвидшення пульсу, серцебиття, дихання, збільшення тиску, викид кортизолу (гормону стресу) та підвищення рівня цукру в крові. До того ж кожна людина має властивість проєктувати на себе недуги інших людей, що може спричинити іпохондричний невроз (нав'язливий страх захворіти або виявлення в себе неіснуючих хвороб).

• Будьте завжди спокійні та оптимістичні.

Дехто сприйме цю пораду з іронією, але не забувайте: людство пережило найсмертельніші пандемії – натуральну віспу, холеру, чуму, іспанський грип. А вже пізніше з'явилися вірус Ебола, ВІЛ, пташиний та свинячий грип, близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром тощо. Отже, коронавірус 2019-nCoV – це не перший і не останній вірус, який спіткає людство. З кожним роком ми будемо чути про спалахи вже відомих хвороб, а раз на 5-10 років стикатимемося з новими штамами та невідомими епідеміями. Але медицина не стоїть на місці. Тож не можна кричати "пожежа!", коли хтось запалює сірник.

Будьте здорові!

Олег Петровець, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.