Ліквідація Верховного Суду України неконституційна: що тепер буде з судовою системою?

Конституційний Суд України (КСУ) опублікував текст свого рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо судової реформи 2016 року. 

Цим рішенням Конституційний Суд визнав неконституційною ліквідацію Верховного Суду України та положення про менші суми довічного грошового утримання для суддів у відставці, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання.

У 2016 році в ході судової реформи Верховний Суд України ліквідували. Замість нього утворили новий Верховний Суд, до якого провели окремий конкурс. За задумом авторів реформи, така процедура дозволила б очистити найвищу судову інстанцію від недоброчесних суддів. 

Парламент вніс зміни до Конституції та змінив назву інституції з "Верховний Суд України" (ВСУ) на просто "Верховний Суд" (ВС).

Судді ВСУ не були автоматично переведені до нового суду, однак могли взяти участь в конкурсі до нього на загальних засадах.

Ліквідація старого Верховного Суду України ще не закінчилась, оскільки це рішення було оскаржено в суді. 

Наразі є дві окремі юридичні особи: Верховний Суд та Верховний Суд України. У ВСУ залишається 9 суддів, які відмовилися йти у відставку чи брати участь в конкурсі до нового ВС.

Закон також передбачав, що збільшене довічне грошове утримання може призначатися лише тим суддям, які успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання, а потім здійснювали правосуддя протягом принаймні трьох років.

Значна кількість суддів, у тому числі недоброчесних, відмовилася брати участь у кваліфікаційному оцінюванні та вирішила подати у відставку. Розмір довічного грошового утримання для них встановлювався законом і не міг збільшуватися.

Що саме Конституційний Суд вирішив щодо ліквідації ВСУ?

КСУ вирішив, що звичайний закон не може ліквідувати Верховний Суд (хоч би як його не назвали: ВС чи ВСУ). Тому положення закону щодо ліквідації ВСУ є неконституційними. 

Цим КСУ визнав, що ВСУ існує, і його судді зберегли свій статус.

Чи є конституційним "новий Верховний Суд"? Чи залишаються його рішення обов'язковими?

Так. КСУ відмовився визнати формування нового ВС неконституційним. Тому його рішення залишаються обов'язковими.

Отже, зараз існує два Верховні Суди?

Технічно – так. Є дві юридичні особи. Тепер парламент має вирішити як розв'язати цю колізію, пам'ятаючи, що відповідно до позиції КСУ ані ВС, ані ВСУ не можна ліквідувати. Швидше за все, законом обидва суди або об'єднають, або визнають однією особою.

Скільки зараз суддів у Верховному Суді?

У новому ВС 191 суддя, у старому – 9 суддів. Наразі здійснювати правосуддя можуть лише судді нового ВС. Парламент повинен прийняти рішення про те, як перевести суддів старого ВСУ до нового. 

Після прийняття змін до закону судді старого ВСУ також зможуть здійснювати правосуддя. При цьому загальна кількість суддів Верховного Суду (як старих, так і нових) дорівнюватиме граничній кількості у 200 суддів, яка була встановлена законом. 

Віднедавна діє нова редакція закону, яка зобов'язує скоротити кількість суддів Верховного Суду до 100, що викликало різку негативну реакцію Європейського Союзу і країн G7.

Читайте також: 

"Новий" Верховний Суд: реформа, якої не було

Чого очікувати від нового Верховного Суду?

Очищуй повільно: що сподобалося і що обурило "Венеціанку" в судовій реформі Зеленського

200 vs 100: скільки суддів потрібно у Верховному Суді

КС визнав неконституційним конкурс суддів Верховного суду – джерело

Що КСУ вирішив щодо довічного грошового утримання?

Конституційний Суд визнав, що всі судді мають єдиний статус, незалежно від того, виходили вони у відставку чи ні, а якщо виходили, то коли. 

Тому суми довічного утримання повинні бути рівними для всіх суддів, в тому числі і для тих, хто не проходив кваліфікаційне оцінювання. 

Сюди також входять усі судді, які пішли у відставку до прийняття змін до Конституції у 2016 році.

Це рішення КСУ суттєво вплине на видатки державного бюджету: тисячам суддів у відставці потрібно буде компенсувати різницю сум довічного грошового утримання за 4 роки. Загальна сума компенсації залежить від багатьох чинників, тому для її обчислення знадобиться певний час.

Як рішення КСУ вплине на судову реформу?

Рішення Конституційного Суду не матиме вирішального впливу на нинішній етап реформи, ініційований президентом Зеленським. 

Якщо парламент вирішить питання про статус суддів ВСУ до того, як, відповідно до закону 193-IX, буде створена Етична комісія, остання зможе перевірити на доброчесність цих суддів ВСУ та звільнити тих, хто критеріям доброчесності не відповідатиме. 

Водночас варто мати на увазі, що на розгляді Конституційного Суду перебуває і подання про визнання неконституційною судової реформи Зеленського.

Якого рішення можна очікувати від КСУ щодо закону про судову реформу Зеленського?

Майже дві третини суддів Конституційного Суду є представниками судової влади. Це рішення КСУ, особливо в частині довічного грошового утримання, ще раз підтверджує, що судова система має значний вплив усередині КСУ. 

У той же час, у питанні ліквідації старого ВСУ Конституційний Суд намагався знайти збалансоване рішення, яке не призвело б до якихось кардинальних правових наслідків. 

Для подальшого впровадження реформи важливо, щоб  Конституційний Суд при розгляді закону № 193-IX зберіг Етичну комісію при Вищій раді правосуддя та Конкурсну комісію з відбору Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що є ключовими інструментами очищення судової влади.

Що з цим всім робити?

Потрібно гарантувати, що Конституційний Суд не поставить під загрозу судову реформу та будь-яку іншу реформу в майбутньому. Для цього необхідно запровадити на рівні закону конкурсну процедуру відбору суддів КСУ, яка вже передбачена Конституцією України.

Проте на рівні змін до загального законодавства, цей процес залишається політизованим. Ідею запровадити незалежну конкурсну процедуру для відбору суддів КСУ перед виборами підтримала партія "Слуга народу". Водночас президент Зеленський пообіцяв ліквідувати політичний вплив на Конституційний Суд. 

Михайло Жернаков, Степан Берко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.