Чи врятують депутати Київради Чкалівський сквер від багатоповерхівки?
У тихому центрі Києва, на розі вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького стоїть дивовижно гарний фонтан, оточений великими старими ясенями, каштанами, кленами та вербами.
Десь на початку 1900-х його встановили на Софійській площі, але у 1925-му році перенесли сюди.
Навколо нього виріс один з найкрасивіших скверів Києва, і хоча поруч з'являються нові й нові багатоповерхівки, він залишається одним з небагатьох відкритих та зелених місць відпочинку для мешканців району.
Але не всі знають, яких зусиль збереження цього місця коштує місцевим мешканцям.
Проблема у тому, що впритул до цього скверу розташовані два незабудованих клаптики землі та досить велика територія Інституту геології НАН України, який, хоч і отримав ділянку виключно для експлуатації своєї будівлі, чомусь має твердий намір побудувати там 12-поверховий будинок.
Висотка, на думку місцевої громади, знищить той сквер, бо він фактично перетвориться на прибудинкову територію.
А на мою думку, як юриста і депутата та просто киянки, що виросла у цьому районі, ця багатоповерхівка коло Чкалівського скверу просто не має права на існування ані з юридичної, ані з загальнолюдської точки зору.
Більше 10 років змінюються потенційні інвестори, замовники та проєкти будівництва. Більше 10 років місцева громада та представники культурної інтелігенції чинять опір планам будівництва. І весь цей час Київрада відмовляється займати принципову позицію, залишаючи киян сам-на-сам із забудовником.
Вибір кожного з моїх шановних колег у цьому випадку – це виключно морально-етичний вибір, бо юридично правда повністю на боці захисників скверу.
Проєкт пройшов усі комісії, підстав для розірвання договорів більше, ніж достатньо:
- тут і об'єднання трьох ділянок незаконне,
- і будівництво на основній ділянці не дозволяється цільовим призначенням ділянки,
- і частина скверу фактично була самозахоплена.
Крім того, проти цього будівництва виступають і Міністерство культури, і Департамент охорони культурної спадщини КМДА. А Національна спілка архітекторів підготувала висновок, у якому перерахувала цілу низку порушень українського та міжнародного законодавства в охороні культурної спадщини цим будівництвом.
Єдина причина, яка може змусити депутата не віддавати свій голос за збереження цього скверу – це переконання у тому, що забудовники важливіші за простих киян, а нові багатоповерхівки – важливіші за культурну спадщину української столиці.
Ольга Балицька, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
