Зеленський і перезавантаження судової системи: доживемо?

Минулого тижня президент Володимир Зеленський заявив: 

"Я впевнений, що ми з вами доживемо до моменту, коли буде перезавантаження судової системи. Ви ж бачите, що відбувається. Поки що у нас складна ситуація з судами, і вона завжди була дуже складна. Тобто вони особистості в цій країні. Ми наразі з цим боремося. Ми говоримо про захист наших інвесторів". 

При цьому він також наголосив, що в Україні є багато порядних суддів, але є і багато проблемних кейсів, які не дають розвиватися Україні, не дають можливості захищати і внутрішні, і іноземні інвестиції.

Складно не погодитися зі словами президента про те, що ситуація в судовій системі України доволі непроста. Хоча ще складнішою є ситуація з органами суддівського врядування (Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Вищою радою правосуддя), до роботи яких за останній час було чи не найбільше запитань. 

Ще у березні 2019 року на той час кандидат у президенти Володимир Зеленський підтримав запропонований громадськістю Порядок денний реформи правосуддя. Порядок передбачає конкретні кроки для перезавантаження ВККС і ВРП, забезпечення незалежності судової гілки влади від так званих кураторів, що від імені Адміністрації президента здійснювали неформальне управління нею.

Однак, згадуючи про "багато проблемних кейсів, які не дають розвиватися Україні та захищати інвестиції", не можна пройти повз ті випадки, які прямо чи опосередковано пов'язані саме з будівлею на Банковій.

• 26.07.2019 – НАБУ та ГПУ провели обшук в Окружному адмінсуді Києва. Вони розслідували справу про втручання керівництва ОАСК в ухвалення рішень, вплив на роботу ВККС та організацію прийняття завідомо неправосудних рішень. 

Саме цей суд приймав рішення про розгін Майдану, поновлював на посаді Насірова, відстороняв Супрун, забороняв переіменовувати церкву Московського патріархату, скасовував націоналізацію "Приватбанку" тощо.

• 14 і 15.08.2019 – члени ВРП Володимир Говоруха та Андрій Овсієнко (тепер уже голова ВРП) відвідали Офіс президента напередодні розгляду клопотання про відсторонення ексголови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка й судді Ігоря Погрібніченка. Зрозуміло, що ніхто нікого тоді не відсторонив
• 10.09.2019 – Зеленський призначив заступником керівника Офісу президента Андрія Смирнова, адвоката, який займався справою ексголови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, директора ТОВ "Запорізький титаномагнієвий комбінат" (ЗТМК) Володимира Сивака та був захисником ексміністерки юстиції Олени Лукаш. 

В Офісі президента він фактично займається тим же, чим у свій час займалися Андрій Портнов у Віктора Януковича і Олексій Філатов у Петра Порошенка – правовою політикою та судовою системою. 

А ще особа з голосом, схожим на голос Смирнова, погрожувала викраденням представнику громади Протасового яру Роману Ратушному.

• 30.09.2019 – Зеленський призначив до Вищої Ради правосуддя Оксану Блажівську, щодо доброчесності якої виявили сумніви громадські організації Автомайдан, Центр протидії корупції, Фундація DEJURE та Трансперенсі Інтернешнл Україна. 

При цьому свого другого представника до Вищої Ради правосуддя президент не обрав і в результаті оголосив новий конкурс. Хоча серед фіналістів був відомий адвокат та активіст Роман Маселко, а також судді Роман Брегей, Віктор Фомін та Павло Пархоменко, кожен із яких свого часу отримував премію "Честь тижня" як суддя, що наближає становлення доброчесного і ефективного правосуддя в Україні.

• 10.10.2019 – на пресмарафоні, який проходив у Kyiv Food Market, відповідаючи на запитання про сумнозвісний Окружний адмінсуд Києва, Володимир Зеленський сказав: 

"Мені в цілому ніхто ручний не потрібен. Готовий розібратися з цим питанням. Готовий підписати указ, який допоможе справедливості й з приводу окружного адмінсуду… Немає питань. Дайте мені розібратися з цим Окружним адмінсудом… У мене не було цього питання. Я навіть не проговорював його зі своєю командою й навіть не знаю, в якому стані це". 

Після цього жодних коментарів щодо ОАСК президент не давав, а вже у січні 2020 року той самий Павло Вовк, якому ще влітку ГПУ вручала підозру, знову став головою цього суду. 

• 27.11.2019 – Агентство США з міжнародного розвитку та Посольство Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні надіслали на адресу ВРП свої пропозиції щодо міжнародних експертів до складу Комісії з питань доброчесності та етики. 

Ця комісія, зокрема, має оцінювати членів ВРП на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики, і, у разі виявлення невідповідності, ініціювати їх звільнення. 

Відповідно до закону України "Про Вищу раду правосуддя" Комісія мала бути створена до 5 лютого 2020 року. Але 6 лютого 2020 року ВРП визнала неможливим затвердження персонального складу Комісії та заявила, що Агентство США з міжнародного розвитку та Посольство Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні не є належними суб'єктами формування Комісії відповідно до закону. 

При цьому у листопаді Офіс президента заявляв, що міжнародні партнери, які подали до Комісії своїх кандидатів, повністю виконали норми закону щодо делегування своїх представників.

• 10.12.2019 – "нереформована" Вища рада правосуддя затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

По своїй суті воно повністю знецінило роль міжнародних експертів у доборі членів до нової ВККС та заблокувало сам конкурс, оскільки міжнародні організації, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, не захотіли делегувати у таку комісію своїх представників. 

Спершу ВРП сказало міжнародникам, що вони повинні подати своїх представників в Комісію до 2 січня. Згодом цей строк продовжили до 5 лютого, а потім ще раз продовжили, уже до 10 березня. 

Тільки особливого змісту у продовженні строків немає, оскільки саме Положення від цього не стає менш маніпулятивним чи більш законним. 

Експерти Центру політико-правових реформ заявили, що затверджена ВРП процедура конкурсного відбору членів ВККС істотно суперечить закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також створює зовнішні можливості для маніпуляції результатами конкурсу. 

Про інші провали ВРП, які вказують на неспроможність чинного складу Ради виконувати довірені їй обов'язки, можна прочитати тут.

• 04.02.2020 – Зеленський призначив свого другого члена до ВРП. Ним стала колишня суддя Тетяна Розваляєва, яка підтверджувала законність підписаних Вікторем Януковичем "Харківських угод", відповідно до яких, термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму було продовжено на 25 років. 

Також вона входила до складу п'ятої суддівської палати ВАС, що була спеціально створена за часів президентства Януковича для розгляду позовів до президента, Верховної Ради, Вищої ради юстиції, а згодом і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

За день до цього, 03.02.2020 Шостий апеляційний суд зупинив дію наказу про затвердження результатів конкурсу на концесію Херсонського порту та визначення його переможця. Прийняття саме цього рішення коментував президент, коли заявив про наявність проблемних кейсів, які не дають розвиватися Україні та не дають можливості захищати інвестиції. 

А ще можна згадати про масове залишення ВККС недоброчесних суддів на своїх посадах, обрання головами судових установ суддів, які затримувалися за водіння напідпитку, ухвалення сумнівних рішень всім відомим Баришівським судом, існування більше 40 скерованих до Вищого антикорупційного суду справ НАБУ щодо суддів тощо. 

Втім Володимир Зеленський все ж впевнений, що ми з вами доживемо до моменту, коли відбудеться перезавантаження судової системи. Поки що, як бачимо, слова і дії трохи розходяться. Як буде далі – побачимо.

Вадим Валько, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.