Об'єднання на засадах добровільності чи адміністративно-планова децентралізація?
Сьогодні триває завершальний етап процесу реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
Цей етап стосується передусім населених пунктів, які ще не входять до складу об'єднаних територіальних громад і, як наслідок, створення нових, укрупнених муніципалітетів.
Передбачається, що ОТГ буде охоплено 100% території України.
З моменту добровільного об'єднання громад, яке розпочалося у 2015 році, станом на 10 січня 2020 року, в Україні створено 1029 ОТГ з населенням 11,7 мільйонів людей.
Перспективними планами формування територій громад покрито 90,3% території країни. Динаміка загалом обнадійлива, але недостатня для завершення реформи у найближчі терміни.
Восени 2020 року на всій території України мають відбутися місцеві вибори, а до цього часу ще необхідно внести зміни в Конституцію та реформувати субрегіональний рівень.
Тому у владі поспішають. Адже чудово розуміють, що часу на розгойдування не залишилося зовсім.
Для пришвидшення реформи за поданням уряду Верховною Радою внесено зміни до закону "Про добровільне об'єднання територіальних громад", в частині спрощення процедури затвердження перспективних планів.
З цього процесу виключено обласні ради.
Тепер перспективні плани формування спроможних територіальних громад розробляються і подаються на розгляд Міністерству розвитку громад та територій обласними державними адміністраціями.
Однак від такого "турборежиму" страждає якість перспективних планів. Подекуди ініціюються нелогічні об'єднання, які не відображають як настрої депутатського корпусу, так і місцевих жителів.
На місцях
Наприклад, на Черкащині ще у 2019 році до Паланської ОТГ надійшли пропозиції від сусідніх Родниківської та Піківецької сільських рад про приєднання. По цих зверненнях Паланська сільська рада надала згоду на приєднання.
Прийняті сільськими радами рішення, у відповідності з процедурою, як того вимагає Закон, були передані в ОДА. Однак у презентованому областю проєкті перспективного плану дані села на даний час не включені у Паланську громаду.
Паланська ОТГ об'єднує 9 населених пунктів із населенням близько 8 тисяч осіб. За час свого існування громада реалізувала цілу низку амбітних інфраструктурних проєктів, які стосуються будівництва доріг, водогонів, капітальних ремонтів об'єктів соціальної інфраструктури.
Про самодостатність Паланської ОТГ свідчить індекс платоспроможності місцевого бюджету на 2020 рік – 1,8.
За результатами горизонтального вирівнювання взаємовідносин з державним бюджетом у 2020 році з місцевого бюджету ОТГ передбачено реверсну дотацію в сумі 6 млн 124 тис. грн (у 2019 році – 4 млн 106 тис. грн).
За підсумками 2019 року надходження доходів до бюджету Паланської ОТГ (без трансфертів) на одну особу становлять 7609 грн. За цим показником Паланська ОТГ посідає 2 місце із 57 громад Черкаської області.
Села Родниківка та Піківець також є економічно самодостатніми. Протягом останніх років у них за власні кошти відремонтовано дороги та об'єкти соціальної інфраструктури, утримується соціальна сфера сіл.
При цьому приєднання Родниківки та Піківця є економічно обґрунтованим і доцільним для завершення формування єдиного освітнього та медичного округу Паланської ОТГ.
З метою надання якісних освітніх послуг Паланська сільська рада у 2019 році пішла на реорганізацію однієї зі своїх малокомплектних шкіл, 27 учнів із якої доїжджають у Родниківку. В разі приєднання Родниківська інноваційна школа буде опорною для Паланської ОТГ.
Сільради дані аргументи неодноразово доносили до ОДА та Міністерства розвитку громад та територій. Однак знайти відповідального у цій ситуації, до кого можна апелювати, доволі складно. Очільники області спрямовують до уряду, мовляв як нам скажуть, так ми і зробимо. У міністерстві розвитку громад та територій навпаки заявляють, що за перспективні плани відповідають облдержадміністрації.
Відтак давайте розберемося, що таке "перспективні плани" і хто за них відповідає.
Що таке "перспективні плани" і хто за них відповідає
Згідно з оновленим законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", такий документ розробляється відповідною Облдержадміністрацією. Роблять це відповідно до методики формування спроможних територіальних громад. Охоплює перспективний план всю територію області. А насамкінець документ затверджується Кабміном
Як відомо, наприкінці січня уряд вніс зміни до "Методики формування спроможних територіальних громад". Було визначено чіткі критерії, що дають можливість оцінити рівень спроможності муніципалітету.
Також Кабінет міністрів зобов'язав у двотижневий термін ОДА оновити і подати на затвердження перспективні плани.
З огляду на це обласні державні адміністрації мають завершити роботу з підготовки пропозицій про внесення змін до планів та внесення таких пропозицій в установленому порядку на розгляд Кабміну.
Крім того, ОДА перед поданням оновленого перспективного плану повинні провести консультації з регіональними відділеннями всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. Згідно з законом "Про асоціації органів місцевого самоврядування", а також задля вироблення оптимальної і збалансованої моделі об'єднання.
Як відомо, за урядовими планами, прийняти перспективний план формування громад в рамках України мають до кінця лютого. Тож, аби уникнути мітингів і перекриття доріг (які вже спостерігаються в деяких областях), органам державної влади необхідно більш виважено ставитися до завершального етапу найважливішої реформи.
Адже основний принцип найдемократичнішої з реформ – добровільність об'єднання громад – зберігається і є основоположним.
Ігор Миклащук, Іван Фурсенко, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
