Як правильно скласти запит про зарплату посадовця?

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук за грудень заробив 76 тисячі гривень, міністр закордонних справ Вадим Пристайко – 234 тисячі гривень, а зарплата генерального директора "Укрпошти" в 2020 році взагалі складатиме 1,9 мільйона гривень?!

Цікавість до зарплатних питань спровокував колишній посадовець Павло Розенко, який збурив уми українців, заявивши, що народним депутатам підняли зарплати до 100 тисяч гривень. Пізніше інформація про депутатів виявилася фейком.

Натомість збільшення заробітних плат міністрам та їхнім заступникам справді відбулося. Це підтвердив очільник уряду, пояснивши, що "держслужбовці всіх рівнів мають отримувати гідну зарплату, щоб у них не було спокуси зловживати своїм службовим становищем".

"Наразі ми бачимо багато маніпуляцій щодо зарплат працівників уряду. Прошу не спекулювати цифрами, а розбиратися до кінця. У деяких випадках міністри в грудні отримали з затримкою виплати за декілька місяців. Представники Кабінету міністрів нададуть деталізацію з поясненнями", – запевнив Гончарук.

Та й голова "Укрпошти" обурюється, що йому дарма приписали зарплату під два мільйони: мовляв, ні, це все фейки. Але чи насправді це є фейком, а чи грою термінами? І що таке "зарплата" – голий оклад чи сумарні виплати?

Читайте також: 

Керівники Мінкульту отримали "під ялинку" сотні тисяч зарплати

Рада хоче послухати Кабмін з приводу "шалених премій" міністрам

Після скандалу із зарплатами уряд вирішив щомісяця публікувати доходи міністрів

Топ-посадовці, їхні фінанси та доступ до інформації

Як же розібратися у даному питанні? Як дізнатися, чи заявлені цифри є фейком?

Найпростіший спосіб – подати інформаційний запит.

Адже інформація про зарплати посадовців будь-яких органів влади, як і решта бюджетних виплат, є публічною інформацією, яку будь-який громадянин України має право отримати, надіславши простий інформаційний запит. 

Частина 5 статті 6 Закону "Про доступ до публічної інформації" гарантує: "не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно".

Вказану інформацію може бути обмежено в доступі, лише коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Чи є така шкода – розпорядник інформації має обґрунтувати.

Щоправда, відмови в наданні інформації про зарплати посадовців трапляються.

Ось, наприклад, у Харківській міській раді відмовилися надати інформацію про зарплату мера, пославшись на рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, зокрема на пункт:

"Положення частини другої статті 32 Основного Закону України передбачають вичерпні підстави можливого правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи (в тому числі й тієї, яка займає посаду, пов'язану з функціями держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім'ї)".

Такими підставами, на думку чиновників у ХМР, є: згода особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

При цьому розпорядник зазначає, що "не належать до інформації з обмеженим доступом лише персональні дані, зазначені у декларації особи".

"Такий висновок не відповідає дійсності, адже чинне українське законодавство містить низку норм, які прямо вимагають відкритості персональної інформації (наприклад, стаття 21 закону України "Про інформацію", стаття 60 закону України "Про запобігання корупції", стаття 11 закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" тощо).

Відкритість інформації про заробітну плату та інші виплати міському голові встановлена законом і отримання його згоди на розкриття такої інформації не потрібне", – коментує Віта Володовська, медіа-юристка громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки".

Як дізнатися реальний розмір зарплати міністра?

Як правильно написати запит про реальний розмір зарплати міністра, мера чи якогось іншого топ-посадовця? По-перше, подумайте, чи ви хочете отримати дані про "голий оклад"? Сумарні виплати? Загальну суму виплат за рік?

"Передумовою будь-якого успішного запиту в першу чергу є максимально точне та зрозуміле формулювання його предмету. Це дозволить якщо і не отримати усю запитану інформацію, то, принаймні, збільшити шанси захистити своє право – переконливо обґрунтувати, чому отримана відповідь є неповною, неточною чи просто відпискою", – пояснює Віта Володовська.

"У випадку із неоднозначно сформульованим запитом, розпорядник інформації швидше за все буде обирати тлумачення, яке полегшує для нього опрацювання запиту (надання меншого обсягу інформації, скорочення часу на підготовку відповіді чи пошук серед меншої кількості джерел)", – додає медіа-юристка.

Вона також прокоментувала інформаційний запит про зарплату мера Херсона.

Запитувач попросив надати "інформацію про заробітну плату міського голови від 01.01.2019 по 31.12.2019 року, включаючи матеріальну допомогу, премії, доплати, надбавки, лікарняні, відпускні, тощо". У відповідь запитувач отримав одну загальну цифру, з якої важко зрозуміти, якою ж є зарплата мера.

"Херсонська міська рада у своїй відповіді повідомляє загальну суму усіх таких виплат за 2019 рік. Чи є це правомірною відповіддю на запит? Однозначно, так. Водночас, відповідь на цей запит могла б бути і більш інформативною. Наприклад, запитувач міг отримати інформацію про такі виплати з розбивкою по місяцях та видах виплат. Це дозволило б, приміром, проаналізувати, коли і в якому обсязі міський голова отримував матеріальну допомогу чи "лікарняні". Проте обґрунтувати надання такої детальної інформації, виходячи із формулювання наявного запиту, було б важко, оскільки предмет запиту сформульовано досить загально", – тлумачить Володовська.

"Для отримання ж детальної інформації запитувач міг сформулювати запит, додавши, наприклад, уточнення, що надання інформації має здійснюватися шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2019 року окремо", – наголосила юрист.

Як підготуватися до подання вичерпного інфозапиту

Звісно, для отримання детальної інформації запитувачам може бути корисно здійснити певні підготовчі кроки для подання запиту:

• переглянути норми, що регулюють діяльність, бюджетування чи діловодство у сфері, якої стосується запит,
• а також вивчити опубліковані раніше документи, що містять аналогічну інформацію.

Це допоможе використати у запиті максимально коректні та точні терміни і назви.

Медіа-юристка Віта Володовська запропонувала шаблон для написання максимально ефективного інформаційного запиту про заробітні плати посадовців:

"Прошу надати інформацію про виплати, нараховані та виплачені (посада) (ПІБ) з (державного/міського) бюджету, у тому числі, як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 20ХХ року окремо".

А щоб надіслати запит, необхідно зробити лише 5 кроків:

1. Зайти на сайт "Доступ до правди".
2. Обрати з переліку розпорядника інформації. Якщо це міністр, то обрати відповідне міністерство. Якщо працівник місцевої адміністрації – то відповідну місцеву адміністрацію.
3. Сформулювати запит, скориставшись шаблоном.
4. Натиснути кнопку "Відправити".
5. За кілька днів перевірити свою електронну або поштову скриньку.

Головне – пам'ятати: не варто вірити на слово і розносити фейки, тим паче у ситуації, коли дізнатися правду так просто.

Леся Ганжа, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.