Кручу-верчу: маніпуляції з комунальним майном на прикладі Львівської облради

П'ятниця, 10 січня 2020, 08:00

Чим займаються обласні ради? Ви можете от так, щоб відразу, відповісти?

Міські та селищні ради, зрозуміло, займаються місцевою господаркою, обласні адміністрації – реалізовують державну політику на місцях, презентують виконавчу владу. А обласні ради?

За Конституцією, вони "представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст області". А фактично – затверджують якісь програми соціально-економічного та культурного розвитку областей, затверджують на них бюджети, які, до речі, формуються з коштів держбюджету, і ділять ці гроші поміж цими програмами.

Утім ще в обласних рад є комунальне майно. Наскільки це правомірно й логічно з погляду здорового глузду – питання відкрите. Але наразі воно в них є і вони ним розпоряджаються.

І от про одну цікаву стару-нову схему із цим комунальним майном, яку активно взялися реанімувати, зокрема на Львівщині – докладніше далі.

Просто, щоб ви дочитали, зазначу: йдеться про гектари (!) земель, які відібрали в місцевих громад. Незаконно, звичайно. І про це є кілька рішень Верховного Суду.

Але чому ж "схема" працює далі і не на самій лише Львівщині?

Комунальні заклади, а головне – земля під ними

Не так давно Великі Мости, Жовква, Журавно та Львів лишилися без частини земель. Не узгоджуючи з місцевими громадами, Львівська обласна рада запустила процес передачі земельних ділянок у свою власність. На секунду, йдеться про десятки гектарів.

Пояснення облради просте: є комунальний заклад, під ним земля і, мовляв, через технічні питання (адже на ділянці і так розміщений об'єкт нерухомого майна обласної ради) земля відходить облраді. Було ваше – стало наше. От і вся схема.

Чому це незаконно? Бо, за законом, власність на будівлю не надає право цьому власникові закріплювати землю під будівлею самому собі та самостійно визначати площу такої землі (радіус навколо будівлі).

Це підтверджують (хоч і не численні) рішення суду. Зокрема відстояла своє право у Вищому господарському суді Чернівецька міськрада щодо обласного комунального підприємства "Центр комунального майна". Всі попередні інстанції відхилили позов міста.

Є також рішення Верховного суду щодо позову Самбірської міської ради Львівської області. Йшлося про Комунальний заклад Львівської обласної ради "Обласна база спеціального медичного постачання".

Врешті, Верховний суд визнав незаконним рішення Львівської облради. На думку суддів, воно не ґрунтується на законі, оскільки повноважень розпоряджатись облрада не має, а лише право отримати землю під своїми будівлями.

Але нечітке правове регулювання, спрощена та безвідповідальна робота реєстраторів, а також те, що громади, чиї права на землю порушено, банально не знають про оборудки з їхньою землею і не захищаються – все це лише сприяє, і схема працює далі.

Як наслідок – понад два роки обласні ради тлумачать закон на власний розсуд та оформлюють права на земельні ділянки, що законно належать міським, сільським громадам.

Це робили і Чернівецька, і Вінницька, і Івано-Франківська обласні ради. Львівська – розпочала таку схему застосовувати в 2017 році. Встигли за цей час привласнити кілька великих ділянок у центрі міста Львова та прилеглих районах: це і площа Ринок, і вулиці Підвальна, Тиктора, Короленка. І навіть ділянку під самою обласною радою.

Територіями міста Львова не обмежились: прибрала до рук Львівська облрада і земельні ділянки в Самборі, Бродах та Жовкві.

Нескладно прослідкувати тенденцію: особливо бажані землі – медичних закладів та комплексу "Львівський історичний музей".

Схема. Продовження

А ось і свіжий випадок – наприкінці листопада Львівська облрада на своєму пленарному засіданні мала намір ухвалити рішення "Про реорганізацію психіатричної служби у Львівській області".

Воно передбачало змінити місцезнаходження комунального підприємства "Львівська обласна психіатрична лікарня" з вулиці Кульпарківської у місті Львові на вулицю в селі Заклад Миколаївського району Львівської області.

І тут одна ремарка: у цьому ж селі, за даними місцевих ЗМІ, мешкає теперішній гендиректор Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні Богдан Чечотка. Випадковість?

Фактично й територіально психіатрична лікарня й далі була б у Львові, але "на паперах" вона б переїхала.

Депутатам облради забракло 1 голосу, щоб провернути таку "реорганізацію". Підозрюю, що сталося це через розголос у ЗМІ та обурливі заяви львівських медиків і Львівської міськради.

Поясню, у чому річ і чому зчинився галас.

Реклама:
У разі "переїзду" психлікарні міський бюджет міста Львова втратив би протягом року 10-14 мільйонів податку на доходи фізичних осіб. ПДФО – це бюджетоутворюючий податок, який за своєю суттю безпосередньо пов'язаний з містом, де людина працює.

За такою логікою можна було би Львівську обласну раду зареєструвати у Донецькій області й там сплачувати ПДФО із їхніх зарплат.

Переконаний, такі рішення є шкідливими не лише для місцевого самоврядування. Вони розбалансовують територіальний устрій і конституційний лад. Адже Львівська обласна рада представляє спільні інтереси територіальних громад області. І місто Львів є не лише обласним центром, а й становить третину області за населенням. А тому такі кроки – більше, ніж дивні. Це як завдати підступного удару місту.

Тим паче, йдеться не про поодинокий приклад такої "реорганізації". І можна говорити про системність цього процесу. Принаймні на прикладі Львівської області.

У чому суть схеми і чому саме зараз?

Насправді, бачу кілька причин, чому такий поспіх і така активність Львівської облради саме зараз.

По-перше, зараз триває реорганізація закладів освіти та медицини. Вивільняються приміщення, зокрема й такі, що розташовані окремо, на окремих земельних ділянках. Щоб їх продати, треба оформити землю. Міста це розуміли і вимагали пояснень щодо майбутнього цих об'єктів.

От окремі "креативні" облради і придумали схему: закріпили землю – реорганізували – продали.

Хочете свіжесенький приклад – прошу. 19 листопада Львівська облрада реорганізувала Комунальний дитячий кардіоревматологічний санаторій. І вже 7 лютого 0,44 га землі у престижному районі міста продадуть з аукціону. Хочуть немало-небагато – 11 мільйонів. Земля у місті, а гарне наповнення бюджету – області.

По-друге, не за горами місцеві вибори – а відібравши в такий спосіб гроші у міст, можна заробити собі політичні дивіденди на місцях. Наприклад, у громадах, куди "переїжджають" лікарні. А отже, наближення виборів підігріває інтерес до таких оборудок.

Щоб не бути голослівним, наведу знову ж таки львівський приклад.

Кілька місяців за схожою до вже згаданої психлікарні схемою було перереєстровано Львівську обласну клінічну лікарню – зі Львова на Великий Любінь. Фактично, найбільша львівська лікарня юридично "переїхала" до 5-тисячного містечка.

У цей же час її головний лікар Михайло Гичка публікує звернення народного депутата Ярослава Дубневича щодо зміни юридичної адреси ЛОКЛ. А невдовзі цей переїзд заходилися позитивно оцінювати і сам Дубневич, й інші політики, які балотувалися до Верховної Ради в мажоритарному окрузі, де й розташований цей самий Великий Любінь. Збіг?

То чим займаються обласні ради?

І от ми повертаємось на початок нашого тексту і питання, яке ставили: а власне чим займаються обласні ради?

Земля, майно – хіба це їхня прерогатива? Хіба цим вони мають першочергово представляти спільні інтереси територіальних громад?

Наразі це більше схоже на шкідництво в інтересах кількох зацікавлених осіб.

Невдовзі на нас чекає зміна загальнодержавного адміністративно-територіального устрою. Може, саме час у цьому контексті задуматись і про обласні ради? Принаймні чіткіше виписати їхні функції – конче потрібно.

Любомир Зубач, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Соціальний бюджет-2025

Як не перетворити військового омбудсмена на весільного генерала

Полюбіть критичне політичне мистецтво. Промова Олени Апчел на нагородженні УП 100

ЄС обмежує, Україна – надає преференції. Що має змінитися у рекламуванні тютюнових виробів

Діти Майдану

Дорогою ціною