ДумайТЕ. Про справжню ціну обміну терористів та "беркутні"
По-перше, одразу заявлю, що ніхто з українських громадян не має гнити на "підвалі".
По-друге, утримаюсь від копіпасту історії Гілада Шаліта – оскільки уже пів року як ізраїльтяни ухвалили закон про переслідування рецидиву тероризму.
Якщо раніше звільнена особа починала займатись різними формами терору, вона одразу ж поверталася в тюрму відсиджувати попередній термін. Далі у найближчі місяці ізраїльська розвідка арештовувала десятки випущених злочинців. Багатьох Мосад ліквідував назавжди, що повністю не стикується з українським прикладом.
Окрема репліка – чому ізраїльтяни кілька разів міняли своїх армійців на сотні злочинців? У фундаменті державності Ізраїлю стоїть армія і престиж армійської служби – не те, що у нас, коли 23 роки до війни на Донбасі військовий був ледве не посміховиськом.
Також не варто забувати, що брат Біньяміна Нетаньягу, Йоні, є героєм і загинув при звільненні 106 заручників в Ентеббе.
Повертаємось до українських реалій, чому паралелі з "беркутами" – повна маячня?
Представник Російської Федерації у тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що наші чиновники не просто зобов'язалися не переслідувати "беркутів", які убивали людей на Майдані, а й мають забезпечити їм "процесуальну очистку".
На жаль, генпрокурор Руслан Рябошапка та його колега військовий прокурор Віктор Чумак на питання, чи не зупинить передача "беркутів" розслідування справ Майдану – банять журналістів у фейсбуці.
Хоча далекоглядний мінус цього кейсу очевидний. Крим і Донбас навесні 2014 стали жертвами "русской весны" через масову державну зраду локальних міліції, СБУ та військових.
Врятувавши зараз п'ятьох беркутівців, Росія забезпечує собі лояльність у правоохоронних структурах України, бо ж, раптом що, прикриє, визволить і потім працевлаштує, як легендарного Сергія Кусюка, мітинги у Москві кийками розганяти.
Це ще один сигнал небайдужій, активній частині суспільства, а не просто родичам Небесної сотні – що їхнє життя вартує нуль. І справа кожного – йти чи не йти йому робити революції під страхом смерті та ще більшим страхом, що його можливе убивство залишиться нерозслідуваним епізодом. Бо ж ти вже мертвий, а народу хочеться олів'є і святкового "Жіночого кварталу".
Читайте також:
На КПВВ "Майорське" почався обмін між Україною і ОРДЛО
Окремо хочеться виділити епізод із харківськими терористами, які отримали пожиттєве з конфіскацією, але одразу ж поїхали на обмін.
Юристи, з якими я спілкувалася, кажуть, що рішення – суто політичне. А в моральному сенсі – воно тупо освячує тероризм, як повсякденне явище. Бо навіть якщо на українському мітингу загинуть діти, Росія порятує підривників.
Все це нівелює поняття поваги до закону, до життя громадян і до справедливого покарання – що дуже потрібно росіянам, аби творити на нашій територій казна-що і сухими виходити із води.
Ще хочеться виділити черговий інформаційний "провтик" Офіса президента. Недопуск українських ЗМІ на "Майорськ" змусив цілу добу цитувати сепарів і їхніх лжечиновників.
Більше того, пропаганда ОРДЛО уперто називала терористів і беркутівців "військовополоненими", чим підмінювала поняття і уявлення про те, хто ними є насправді.
29 грудня в "Борисполі" чимало хто не дочекався своїх рідних – як мама Романа Онищука, бійця 24 бригади, викраденого неподалік Лисичанська у червні 2015 року, і сестра Сергія Хотєнова, солдата ротно-тактичної групи 169 центру, який пораненим потрапив до полону під час боїв за Дебальцеве.
Не усі вони є військовополоненими, поіменний список тих, кого отримала Україна, показує, що у Росії є величезні можливості збагачувати "підвали" безтурботними цивільними, аби потім обмінювати їх на "беркутівців" та терористів із умовою "процесуальних очисток".
Так, стало відомо про кількох водіїв рейсових маршруток, яких фактично здав роботодавець, чи про пані на ймення Єременко Валентина, яку 2017 року затримали в Луганську, коли вона їхала з кешем... для придбання квартири у Луганську.
Читайте також:
Президент: Без ексберкутівців ми б не отримали наших розвідників
У Порошенка заявили про звільнення 3000 заручників без поступок Путіну
"Беркут", бойовики та харківські терористи. Чи зможе Україна покарати винних після обміну
Є окремий кримський список полонених, і цих теж треба звільняти. Питання лише в тому, на які поступки знову піде Україна, якщо по суті у нас уже терористи з беркутівцями ідуть на одну вагу з героями ДАПу?
Якщо Росія звільняє усього 12 військовослужбовців, але фактично закладає бомбу в українське правосуддя і сіє розбрат між родичами героїв Майдану і тими, хто задоволено очікує святкування Нового року.
Не хотілося би нагнітати, але якщо вже звичайний електорат втомився від подій Майдану і початку "русской весны", не хотілось би забути і про інше. Що ми сяка-така держава, а не кур'єр батюшки царя.
Марина Данилюк-Ярмолаєва, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
