Проміжні результати роботи Антикорупційного суду: рейтинг суддів і темпи розгляду справ
Минуло вже більше 100 днів від старту роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Протягом цього часу практично кожного дня до суду надходили нові провадження у справах щодо "топкорупції", розглянути які загальним судам ніяк не вдавалося.
Однак якими насправді є темпи розгляду справ новим Антикорупційним судом?
Скільки вироків уже ухвалено?
Хто із суддів ВАКС призначив найбільше засідань, а хто найменше?
Коли можна буде оцінити ефективність діяльності Вищого антикорупційного суду?
Однією з головних причин відсутності вироків у справах "топкорупції" до початку роботи ВАКС було те, що майже кожне друге засідання у загальних місцевих судах не відбувалося, а перерви між засіданнями могли становити більше 2 місяців. Через це багато справ "провисало" і вони фактично не розглядалися.
А як цей процес відбувається в Антикорупційному суді?
За словами голови суду Олени Танасевич, з 5 вересня по 5 грудня 2019 року до першої інстанції ВАКС надійшло 191 кримінальне провадження, з яких 45 були повернуті загальним судам назад за підсудністю, по 4 провадженнях відмовлено у затвердженні угоди або повернуто обвинувальний акт прокурору, по 2 – ухвалено вироки.
На розгляд слідчих суддів надійшло 2142 клопотання, 720 скарг, 65 заяв. Закінчено розгляд 2457 проваджень.
Суддям Апеляційної палати ВАКС загалом надійшло 444 кримінальні провадження, у 343 із них уже ухвалено відповідні рішення.
Важливо також нагадати, що до Вищого антикорупційного суду входять 38 суддів, з яких 27 – це судді першої інстанції, 9 із них є слідчими суддями, та ще 11 – судді Апеляційної палати ВАКС.
Читайте також:
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Що відомо про нове керівництво Антикорупційного суду і коли він врешті запрацює
Ухвалені вироки
За цей час Вищий антикорупційний суд вже встиг ухвалити два вироки. Зокрема, перший вирок ВАКС було ухвалено щодо судді у відставці, яка не подавала електронні декларації. На засіданні вона пояснювала, що декларації подавала, але не в електронному вигляді, а паперовому.
Колегія суддів визнала її винною і призначила 51 тис. грн штрафу з позбавленням права обіймати державні посади (окрім виборних) протягом року.
Оскаржувати вирок до апеляційної палати обвинувачена не стала і він уже набув законної сили.
ВАКС розглянув цю справу менше, ніж за за 2 місяці. Наприклад, Солом'янський районний суд міста Києва розглядав її 1,5 роки та до кінцевого судового рішення там і не наближався.
У другій завершеній справі вирок було ухвалено щодо заступника директора ТОВ "Фармаплант Україна". Останній здійснював фінансові операції з коштами, які було одержано внаслідок вчинення злочину, що передувало відмиванню доходів на загальну суму більше 6 млн доларів США, за попередньою змовою групою осіб.
Вирок у цій справі було ухвалено на підставі угоди про визнання винуватості. Обвинуваченому призначили покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна. При цьому його було звільнено від позбавлення волі з іспитовим строком у 2 роки.
Між отриманням обвинувального акту Антикорупційним судом та прийняттям остаточного рішення минуло менше 1 місяця. Натомість у Шевченківському районному суді міста Києва ця справа перебувала на розгляді понад 7 місяців, але прийняти остаточне рішення судді там так і не змогли.
Підготовче провадження
Якщо порівняти темпи проведення підготовчих судових засідань у одних і тих же справах між ВАКС та загальними судами, то у більшості випадків вони зросли.
Наприклад, у справі екссудді та прокурора із Луганщини колегії суддів Антикорупційного суду знадобилося менше 2 місяців для призначення справи до судового розгляду.
Натомість з моменту направлення цього обвинувального акту вперше до загального місцевого суду у березні 2016 року і до призначення справи до судового розгляду тоді пройшло майже 15 місяців, а справа змінила три суди.
Тобто судді Антикорупційного суду провели підготовче засідання у 7,5 разів швидше, ніж це було раніше.
Є також справи, де судді ВАКС проводили підготовчі засідання в 11 – 12 разів швидше, ніж їх проводили загальні суди. Наприклад у вже згаданій справі щодо судді у відставці, яка не подала електронні декларації, справу призначили до судового розгляду за 18 днів, натомість місцевий загальний суд витратив на це 209 днів.
Кількість засідань
За допомогою інформації, отриманої в апараті суду, а також використовуючи базу даних clarity-project та opendatabot вдалося зібрати та проаналізувати дані щодо кількості засідань по кожному/кожній судді Вищого антикорупційного суду як судді по розгляду справ у першій інстанції. Даний аналіз охоплює осінній період роботи суду.
Так, з 05.09.2019 по 30.11.2019 (61 робочий день), суддями Вищого антикорупційного суду було призначено 349 засідань по розгляду справ у першій інстанції:
- 26 – у вересні;
- 161 – у жовтні;
- 162 – у листопаді.
У середньому за 3 місяці роботи на одного суддю припало 50 засідань.
Рейтинг суддів
Рейтинг суддів, які мали найбільшу кількість призначених засідань
(як засідання де суддя був/була головуючим, так і ті, де суддя був/була звичайним членом колегії)
- перше місце – 73 засідання (Леся Федорак)
- друге місце – 71 засідання ( Катерина Сікора)
- третє місце – 66 засідань (Віталій Крикливий)
Рейтинг суддів, які мали найбільшу кількість призначених засідань у якості головуючого судді:
- перше місце – 34 із 57 засідань (Віктор Маслов)
- друге місце – 28 із 73 засідань (Леся Федорак)
- третє місце – 24 із 59 засідань (Тетяна Гавриленко)
Загальний рейтинг суддів ВАКС за кількістю призначених засідань:
- Леся Федорак – 73 (28 як головуюча)
- Катерина Сікора – 71 (17 як головуюча)
- Віталій Крикливий – 66 (12 як головуючий)
- Тетяна Гавриленко – 59 (24 як головуюча)
- Олексій Кравчук – 58 (20 як головуючий)
- Олена Танасевич – 58 (13 як головуюча)
- Вікор Маслов – 57 (34 як головуючий)
- Олег Федоров – 57 (13 як головуючий)
- Олег Коліуш – 55 (22 як головуючий)
- Ярослав Шкодін – 53 (18 як головуючий)
- Олег Ткаченко – 52 (23 як головуючий)
- Ігор Строгий – 51 (12 як головуючий)
- Інна Білоус – 50 (18 як головуюча)
- Віктор Ногачевський – 49 (23 як головуючий)
- Маркіян Галабала – 49 (19 як головуючий)
- Лариса Задорожна – 49 (14 як головуюча)
- Євген Крук – 47 (15 як головуючий)
- Віталій Дубас – 37 (7 як головуючий)
Окремо наведу цифри по трьом суддям, які продовжують розглядати виключно ті справи, які були розподілені на них до 20.09.2019, оскільки після цієї дати вони стали слідчими суддями і нові справи на них не розподіляються:
- Катерина Широка – 7 (2 як головуюча)
- Тимур Хамзін – 20 (0 як головуючий)
- Сергій Мойсак – 29 (15 як головуючий)
Варто відзначити, що різна кількість призначених засідань у суддів викликана відпустками, відрядженнями, лікарняними тощо.
Крім того голова суду (Олена Танасевич) та її заступник (Євген Крук) виконують додаткові функції, тому коефіцієнт навантаження через виконання адміністративних обов'язків впливає на зменшення кількості справ, в яких вони є головуючими. Водночас це не впливає на їхнє навантаження як звичайних членів колегії.
Також у суддів є ще засідання, на яких відбувається "читання" повного тексту ухвал (рішень), однак вони тут не враховані, так як у реєстрі призначених до розгляду справ ці засідання не відображаються.
Читайте також:
Початок роботи Антикорсуду: як вийти з можливого колапсу з тисячами справ
Чого чекати від Антикорупційного суду
100 днів роботи Вищого антикорупційного суду: перші результати
Підсумок
Загалом оцінювати результати роботи Вищого антикорупційного суду варто не раніше кінця 2020 року. На цей час судді вже мали б завершити розгляд значної частини зі своїх справ.
Однак уже зараз можна констатувати, що темпи розгляду кримінальних проваджень є набагато кращими, ніж вони були у загальних судах.
Хоча заради справедливості варто відзначити, що й завантаженість у суддів ВАКС є меншою.
Також однозначно позитивним моментом є підвищення ясності, чіткості та структурованості судових рішень, які ухвалюють судді Вищого антикорупційного суду.
Разом з цим варто пам'ятати, що високий ступінь довіри до суддів та судових рішень, які вони ухвалюють, досягається не темпами розгляду справ, а через законність та обґрунтованість цих рішень.
Авторитет Вищого антикорупційного суду формується насамперед через доброчесність, професійність, безсторонність та непідкупність його суддів та працівників. Хочеться сподіватися, що в Антикорупційному суді вони саме такі.
Вадим Валько, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
