Прогнози 2019: західні експерти вгадують у 50% випадків, українці та росіяни часом просто брешуть

Традиційно наприкінці кожного року Центр контент-аналізу перевіряє правдивість прогнозів, які цього року стосувалися і публікувалися 12 місяців тому.

Наразі настала пора вивчити, які прогнози на 2019 рік справдилися, а які – ні. Розглянемо найцікавіші висновки.

Вітчизняні та закордонні прогнози на рік

Якщо порівняти результати аналізу прогнозів на 2018 та 2019 роки, то ми чітко бачимо різницю між українським та західним підходами до передбачень.

Торік, у розпал української внутрішньополітичної боротьби, теми прогнозів в основному стосувалися українських реалій і висловлювалися вітчизняними аналітиками. Тому три чверті контактів з аудиторією мали помилкові прогнози.

Найбільше серед цих прогнозів було песимістичних, всі очікували на глобальну "зраду".

Прогнози були одним із методів політичної боротьби, а тому могли навіть навмисно розповідати про геть неправдиві речі, аби лише сформувати хайп.

Економічні прогнози були дещо об'єктивнішими за політичні, але теж тяжіли до песимізму.

А от на рік, що минає, частина українських спікерів боялася щось прогнозувати через величезний фактор невизначеності: вибори. Особливо у політичних темах: таких було лише 3, і в них 82% всіх контактів з аудиторією мали прогнози, що містили сумнів.

За браком своїх, медіа активно поширювали прогнози від міжнародних інституцій: МВФ, Bloomberg, Fitch тощо. В них лише у 18% містилися якісь сумніви у своєму передбаченні.

У результаті, якість прогнозів поліпшилася від різко помилкової до майже статистично випадкової: трохи більше половини контактів з аудиторією мали передбачення, що не справдилися.

Іншими словами, зазвичай читати прогнози західних експертів – це означає з імовірністю 50/50 споживати неправдиву інформацію. На відміну від передбачень українських та російський аналітиків, де частка неправди суттєво більша, особливо в політичних темах.

Правдивість прогнозів за ключовими темами, кількість контактів з аудиторією

клікніть на зображенні, щоб відкрити у більшому вікні

Отож, цитовані в медіа спікери торік нафантазували:

• Розгортання світової економічної кризи;
• Падіння біткоїна;
• Початок повномасштабного наступу РФ;
• Сповільнення зростання ВВП України (у це вірили навіть державні інституції);
• Курс гривні, вищий за бюджетний показник;
• Падіння цін на житло.

Ну і, звісно ж, ніхто зі сміливців, що наважилися передбачати результати президентських виборів, не дали правильного прогнозу.

Не обійшлося минулого року і без маніпулятивних прогнозів, хоч їх і було менше, ніж у кампанії на 2018 рік.

Найкраще поширилося "пророцтво" колишнього радника Путіна Андрія Ілларіонова, уже звичного для нас автора "поганих новин". Наприкінці 2018 він заявив, що 2019 року буде повномасштабне вторгнення Росії, яка не бачитиме іншого методу вирішення проблем. Імовірно, так він натякав, що на виборах варто віддати перевагу договороспроможному кандидатові – інакше буде війна. Такий собі шантаж.

Позитивні тренди та найпоширеніші аргументи експертів

Із позитивного – побільшало експертів, які говорили скоріше про тренди та фактори впливу на майбутнє, аніж про події, а відтак, страхували себе від помилок.

Так само побільшало і видань, які на це звертали увагу.

Ми вважаємо це позитивною тенденцією, і в аналізі прогнозів на 2020 рік врахуємо як окрему категорію.

Автори найбільш поширених помилкових і правдивих прогнозів, кількість цитувань у медіа

Вся інфографіка: Центр контент-аналізу

Серед найпоширеніших аргументів, якими автори помилкових прогнозів пояснювали свої слова, були такі:

• Обвали на фондових ринках світу (мали спричинити купу проблем як у світі в цілому, так і конкретно у США та в Україні).
• Заборона банком Китаю майнінгу біткоїну (не відбулася, на його курс не вплинула);
• Жорстка політика НБУ (вона справді була такою, але її вплив на ВВП та інші показники врівноважився іншими факторами);
• Неправдиві урядові показники (на них посилалися політично заангажовані експерти, зокрема, Олександр Охріменко);
• Запровадження повноцінного воєнного стану в Україні (було у проросійських медіа);
• Небажані (для РФ, для бізнесу тощо) результати виборів, які, як стверджувалося, призвели би до багатьох бід.

Читайте також:

Прогнози-2017: рейтинг найбільших помилок

Катастрофи-2018, які не сталися: рейтинг неправдивих прогнозів-2017

Поради

Відтак, оновимо наші щорічні поради для всіх учасників комунікації:

Експертам, які ще не завершили "прогнозну кампанію" на 2020 рік, обережніше ставитися до своєї аргументації, покладаючись лише на надійні тренди і фактори впливу, а також піддавати сумнівам свої передбачення.

Медіа – звертати увагу на мотивацію експертів, замислюватися про можливі цілі прогнозів.

Читачам – враховувати обидві наведені вище поради, порівнювати різні прогнози на одну тему, а також перевіряти, чи автор допускає, що його прогноз не справдиться. Якщо критичності немає – довіряти такому прогнозові менше.

Повний розбір кожного "пророцтва" доступний у презентації Центру контент-аналізу.

Артем Захарченко, Олексій Півторак, Дмитро Фомін – Центр контент-аналізу, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.