Наш світогляд обмежують штампи
Думати, аналізувати, робити висновки, приймати рішення – завжди складно.
Значно простіше мислити стереотипами, бути у двополярній (чорно-білій) системі координат, делегувати відповідальність за прийняття рішення на когось іншого.
Прогрес, результат – це про вихід за межі шаблонів і стереотипів.
Людина мисляча – це людина, що не дозволяє собі штампів.
На жаль, управління суспільними настроями здійснювати значно простіше, коли широкі верстви мислять шаблонами, читають заголовки і вдаються не до аналізу, а лише до інтерпретацій.
А тепер по суті. Спробуйте провести контекстний аналіз слів "ветеран" і "переселенець" або просто "загугліть" ці слова. Що випадає?
Узагальнюючи, можна сформувати такий синонімічний ряд. "Ветеран" – радикал, агресивний, неадекватний; "переселенець" – лінивий, нероба, "сєпар", крадій. Всі ці категорії підпадають під визначення "девіантної поведінки". Хто виїхав смугою громадського транспорту? Звісно, авто з номерами АН! Хто затіяв бучу в п'яному вигляді на вулиці? Неадекватний ветеран!
А знаєте в чому парадокс? Категорії "ветеран" та "волонтер" (у нашому випадку дотичні і навіть похідні поняття) досі є лідерами суспільної довіри!
Тобто що виходить? ЗМІ, соціальні мережі, громадські діячі та "експерти" всіляко посилюють інтерпретації та штампи щодо неадекватності та небезпечності "ветеранів". А суспільство схильне цій категорії довіряти. І це при тому, що "втомлених від війни" з кожним днем стає все більше.
За даними групи "Рейтинг" від 6 грудня поточного року, 69% населення довіряють волонтерам, 68% – ветеранам, 66% – президенту, 65% – армії. А далі – провалля. Симптоматично, що найменше довіряють судам – 14% і органам прокуратури – 15%.
Але ось це стереотипне мислення, інформаційна війна не проходить марно – довіра до ветеранів і волонтерів потроху спадає. Лише загроза поширення агресії підживлює суспільні очікування.
Пам'ятаєте, з чого розпочалася Помаранчева революція?
З розподілу українців на сорти.
Я впевнена, що технологи Януковича розділяли суспільство, діючи за російським сценарієм. В цьому і була сутність гібридної війни: спочатку серіал "Мєнти", потім деструктивні суспільні технології, потім викривлений інформаційний простір, потім – анексія Криму і окупація частини Донбасу.
Чи можна було цьому протистояти, враховуючи масштабно непорівнювальні бюджети на пропаганду в Росії та Україні? Я впевнена, що можна. І інструменти тут очевидні: правда, прозорість, професіоналізм, правове поле.
Сьогодні на порядку денному знову стають актуальними питання штучного суспільного розподілу та протистояння окремих аудиторій. Мені однаково неприйнятні тези про "неадекватного ветерана" та про "сєпара-переселенця".
У моїй команді працює велика кількість переселенців, які у своєму патріотизмі можуть дати фору найбільшому патріоту з Галичини. І я також не одного разу спостерігала, як наші визнані воєнні герої готові "винести за дужки" весь свій попередній військовий досвід, якщо це стосується кадрових перспектив або якихось дрібних "ніштяків". Всі ми – лише люди.
Я підтверджую кожне слово цієї заяви. Я дякую всім, хто по-перше, прочитав заяву повністю, по-друге, зрозумів, по-третє, підтримав.
Насправді, у правовій державі не може бути іншого підходу.
Насправді, патріотизм – це консолідовувати суспільство, а не розпорошувати його.
І да, я впевнена, що будь-який розвиток подій довкола цієї справи призведе до серйозних репутаційних втрат держави.
Чому?
В одному випадку, якщо провина затриманих буде доведена, тінь впаде на весь ветеранський та волонтерський двіж, який сьогодні має найбільшу суспільну підтримку.
З іншого, якщо провина не буде доведена, очевидні репутаційні втрати понесе вже сама адміністративна модель влади.
Мені здається, це очевидні принципи сильної, єдиної, демократичної України!
Читайте також:
Глава Мінветеранів про справу Шеремета: Держава програє репутаційно
Що відомо про людей, яких підозрюють у причетності до вбивства Шеремета
Оксана Коляда, для Української правди
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
