Чому апеляційний суд має відхилити позов "С14" проти "Громадського"
6 серпня Господарський Суд Києва завдав ударy по свободі ЗМІ та незалежній журналістиці в Україні, вставши на сторону праворадикального угруповання "С14" у його суперечці з Громадським телебаченням.
Угруповання подало позов проти "Громадське" на захист "честі, гідності та ділової репутації" після того, як у 2018 році телеканал повідомив про сумнівні дії представників "С14" у Твіттері, назвавши їх "неонацистською групою".
І хоча призначене судом покарання для "Громадського" – стягнення судового збору та зобов'язання спростувати інформацію – здається незначним, рішення суду може серйозно зашкодити висвітленню у медіа важливих подій в Україні, в умовах коли багато ЗМІ й журналістів вже і так практикують самоцензуру.
Київський апеляційний суд наразі планує засідання щодо розгляду апеляційної скарги "Громадського" на рішення Господарського суду 7 листопада.
Більшість людей, ймовірно, погодиться, що "неонацист" – це ярлик, якого слід уникати. Господарський суд, по суті, погодився з цим твердженням, і, посилаючись на висновки лінгвістичного аналізу, прийшов до висновку, що твіт "Громадського" був неправдивим і наклепницьким.
Проте суд відмовився заслуховувати будь-які докази, що підтримували б позицію "Громадського", а також не намагався оцінити суттєвий інтерес громадськості у висвітленні цієї теми Громадським телебаченням.
Фактично рішення Господарського суду посилює і без того значний тиск на українські ЗМІ, схиляючи їх уникати суперечливих тем, попри зацікавленість громадськості в їхньому висвітленні.
Нещодавнє опитування журналістів, проведене на замовлення Центру прав людини ZMINA, показало, що 96% журналістів помічають цензуру в тій чи іншій формі в українських ЗМІ. Особливо, якщо мова йде про теми, які вважаються непопулярними серед громадськості або шкідливими для інтересів держави.
Рішення Господарського суду також суперечить європейським стандартам стосовно медіа та свободи вираження поглядів.
Читайте також: Суд задовольнив позов С14 проти Громадського, яке назвало організацію "неонацистською"
В цілому, відповідно до критеріїв, визначених Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), засоби масової інформації мають широкі можливості публікувати й отримувати думки та інформацію, включно з такою, що шокує або ображає людей.
Будь-які обмеження свободи слова в засобах масової інформації – або взагалі будь-чиєї свободи слова, коли вже на те пішло – мають обумовлюватися доведеною "необхідністю у демократичному суспільстві".
ЄСПЛ також неодноразово констатував, що свобода вираження поглядів та свобода медіа особливо важливі, коли мова йде про питання, в яких існує значний суспільний інтерес.
Такий суспільний інтерес є очевидним у випадку інформації про затримання та доправлення особи до правоохоронного органу недержавною групою, як це зробило "С14" у ситуації, якої стосувався твіт "Громадського".
Більше того, PR-акції "С14", спрямовані на підвищення видимості групи, спрацювали, перетворивши її на "публічну", діяльність якої ЗМІ мали б детально висвітлювати. Відповідно до європейських стандартів, такий статус публічності автоматично послаблює будь-які претензії людини або групи публічних осіб на захист від суперечливої критики.
І все ж суд відмовився розглядати докази, що підтверджують репортаж "Громадського" про "C14", і не врахував, наскільки важливими для висхідної української демократії є подібні повідомлення стосовно контроверсійних і суперечливих питань, особливо про публічних осіб чи групи.
Більше того, згідно з аналізом рішення суду організацією "Платформа прав людини", української організації, яка спеціалізується на медіа-праві, суд фактично відмовився робити власні юридичні висновки, вирішивши натомість дозволити виконувати роботу суду лінгвістам.
Це також суперечить основним стандартам, визначеним Європейським судом з прав людини, відповідно до аналізу "Платформи прав людини".
Враховуючи той факт, що Господарський суд відмовився проаналізувати суттєвий інтерес суспільства у висвітленні інформації про "С14" і право "Громадського" публікувати власний репортаж на цю тему, Апеляційний суд Києва має скасувати рішення суду нижчої інстанції.
У демократичному суспільстві на кшталт України вкрай важливо повідомляти про діяльність публічних груп, тим більше про такі, що намагаються брати на себе функції правоохоронців і мають досвід застосування насильства.
Проте, якщо рішення суду залишиться чинним, то самоцензура в медіа, ймовірно, посилиться. А медіасектор, підданий сильній самоцензурі, не може виконувати свої найважливіші функції: забезпечення суспільної дискусії, контроль за діяльністю посадових осіб та висвітлення питань, що становлять суспільний інтерес.
Метью Шааф, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
