"Індекс згоди": фракційна єдність українського парламенту у діаграмах
Від початку роботи Верховної Ради IX скликання у різних ЗМІ досить часто з'являлися матеріали, присвячені дисципліні всередині владної фракції.
Але чи дійсно за перший місяць роботи ВР у "Слуги народу" були проблеми з одностайним голосуванням?
Чи є проблеми з дисципліною в інших фракціях? Адже їхні лідери не надто схвально відгукувалися про можливість отримання важелів тиску на своїх колег по фракції під час розгляду законопроєктів №1038 і 1045-1, що передбачали посилення фракційної дисципліни.
Спробуємо відповісти на ці запитання.
Методологія
Для розрахунку партійної єдності пропонуємо використовувати так званий Індекс згоди. Він розраховується за наступною формулою:
Індекс згоди дорівнює 1, коли група законодавців голосує як єдиний блок.
Індекс згоди дорівнює дорівнює 0, коли група законодавців однаково розділена між трьома альтернативами голосування.
Результати за серпень – вересень
За перші два місяці роботи нової Ради (серпень – вересень) парламентарі проголосували 548 питань на пленарних засіданнях.
Значна частина з них носять суто формальний характер, як от: голосування про скорочення внесення альтернативних законопроєктів, доручення профільному комітету розглянути проєкт тощо.
Ці питання важливі для роботи ВРУ, однак вони здебільшого не викликають певних дискусій всередині фракцій щодо їх підтримки, а отже, мають потенціал викривлювати показник єдності до вищих значень.
Для підрахунку за серпень – вересень була сформована вибірка з 160 голосувань, які стосуються:
- розгляду законопроєктів, суб'єктом подання яких був президент,
- кадрові рішення (як от призначення на посаду міністра),
- законопроєкти, що стосуються змін до Конституції,
- а також інші законопроекти, проголосовані за основу або в цілому.
Дані по голосуваннях були взяті з порталу Rada4You.
Дані демонструють, що у визначений період фракція "Слуга народу" мала найвищий показник одностайності під час голосування.
Найнижчий показник у депутатської групи "За майбутнє", але і він вищий за середній.
Цікаво, що попри схильність Індексу дещо завищувати показники малих фракцій, саме найбільша фракція, у якій наразі 252 народних депутатів, має майже ідеальний показник фракційної єдності.
Окрім того, що середній показник Індексу згоди найвищий у "СН", фракція також має найбільше мінімальне значення Індексу у порівнянні з "найгіршим" показником інших фракцій.
З "box plot" діаграми стає зрозуміло, що показник міжквартильного розмаху найменший у фракції президента. Тож, відповідно, показники єдності фракції у голосуваннях не так відмінні між собою, як у інших фракціях з більшим міжквартильним розмахом.
Водночас, саме фракція президента має найбільшу кількість так званих "викидів" – даних, що значно відрізняються від загального набору даних.
Наприклад, на голосуванні "Про вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (№1062)" Індекс згоди фракції – 0,73. Щодо цього голосування писало видання "Новое время", про створення окремої групи, у фракції "Слуги народу" під проводом депутата Іллі Павлюка, чиїх бізнес-інтересів міг стосуватися законопроєкт.
Гістограми частот голосування виявляють ще одну цікаву закономірність.
У фракції "СН" – найменша кількість голосувань з ідеальною одностайністю (тобто там, де Індекс згоди дорівнює "1").
Найбільша кількість голосувань з ідеальним показником єдності у "Голосу" – 54 та "Європейської солідарності" – 52:
Наступна таблиця демонструє показники Індексу згоди фракцій у голосуваннях за законопроекти, суб'єктом подання яких був президент (у вибірці таких законопроєктів 30).
Серед законопроектів, поданих Володимиром Зеленським, рівень одностайності під час голосування у всіх фракцій вищий, ніж у загальній вибірці голосувань.
Результати, зображені у другій таблиці, показують, що питання, подані на розгляд президентом, викликають менше розбіжностей у фракції, ніж голосування без прив'язки до суб'єкта подання.
Тобто вони мобілізують як партію влади, так і опозицію.
У порівнянні з першою вибіркою міжквартильний розмах та мінімум у всіх фракцій зменшився.
Граничне мінімальне значення Індексу зменшилося у "Європейської солідарності" та "Голоса".
Ті ж самі фракції, що і на першому графіку, знову демонструють викиди.
Що стосується частоти, з якою фракції досягали максимальної єдності, то тенденція із загальної вибірки повністю зберігається: найменша кількість голосувань з ідеальною одностайністю – у "Слуги народу", найбільша кількість голосувань з ідеальним показником єдності – у "Голоса" та "Європейської солідарності".
Результати за жовтень
Для порівняння, у минулому місяці Верховна Рада розглянула 458 голосувань. З них у загальну вибірку потрапило 96.
Для більшості фракцій, окрім "Голоса", Індекс єдності дещо впав, однак рейтингова позиція усіх фракцій залишилася незмінною.
На "box plot" діаграмі у жовтні місяці трохи збільшився міжквартильний розмах.
Як і у вересні, у фракцій "Слуги народу" та "Голоса" наявні кілька викидів, а у "СН" знову немає голосувань з ідеальним Індексом згоди.
У виборці за суб'єктом подання, голосувань, ініційованих президентом, у жовтні значно менше, ніж у вересні – лише 8.
Окрім "Батьківщини" та "За майбутнє" показники єдності інших фракцій знизилися.
Особливо це помітно на прикладі "Опозиційна платформа − За життя", чиї показники впали з 0,81 до 0,53, що, водночас, менше за показники фракції у загальній виборці за жовтень місяць на 1,23.
Інші фракції продовжують демонструвати вищий показник єдності, коли порівняти з голосуваннями без поправки на суб'єктів подання.
В цілому можна сказати, що за перші три місяці роботи Верховної Ради президентська фракція попри свій розмір демонструє дуже високі показники єдності під час голосування, особливо під час голосувань за законопроекти, подані Володимиром Зеленським.
Зважаючи на те, що до початку роботи парламенту у ЗМІ почали з'являтися повідомлення про різні методи підтримки фракційної дисципліни у "СН", можна припустити, що саме вони вплинули на одностайність голосування.
Вищий Індекс згоди у фракцій при голосуванні, суб'єктом подання якого був президент, вірогідно, є результатом того, що такі законопроєкти сприймаються лідерами фракцій як більш важливі чи принципові, а отже, вони докладають більше зусиль для одностайного голосування своїх фракцій.
На противагу цьому, падіння єдності при таких голосуваннях у жовтні (проти результатів за вересень) може свідчити як про продовження загальної тенденції зменшення єдності голосування у загальній виборці, без поправки на суб'єкта подання, так і (у випадку "Опозиційної платформи − За життя") про утворення у фракції табору "симпатиків" та "антипатиків" президента.
Однак недосконалість кількісних методів вимірювання чи то фракційної єдності, чи то фракційної консолідованості, все ж вимагає окремого розгляду конкретних кейсів, з урахуванням контексту проведення голосування.
Поліна Бондаренко,спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
