Як повернути українців з іноземних тюрем?
Сьогодні майже 6,2 тисячі наших громадян перебувають за ґратами в чужій країні. Найбільше – в Росії, Італії, Білорусі, Греції та Польщі.
Усіх в'язнів можна розділити на дві категорії:
- Люди, довірою яких скористалися нечисті на руку особи. Наприклад, "втемну" використали людину, яка їде за кордон, у якості наркокур'єра. Або ж, як у випадку з українцями в Греції, завербували їх, нібито для перевезення на судах туристів, а насправді помістили в трюми цих кораблів нелегальних мігрантів.
- Люди, які свідомо йдуть на злочин за кордоном, усвідомлюючи чи не усвідомлюючи усі ризики та наслідки.
В будь-якому випадку ми – депутати Верховної Ради – не є слідчими та суддями. Також ми не можемо нарікати на правосуддя іноземних судів (якщо мова йде не про політично мотивовані вироки).
Натомість набагато продуктивніше та ефективніше розробити реалістичний механізм повернення українських громадян додому безвідносно до їхньої реальної вини.
Для цього при Комітеті з питань прав людини створена робоча група щодо пошуку шляхів повернення українських громадян, які відбувають покарання у місцях несвободи в Греції.
До неї увійшли народні депутати, представники МЗС, Мін'юсту, Міністерства соціальної політики, профільного департаменту з протидії торгівлі людьми Нацполіції.
Наразі в Греції за ґратами перебувають 168 українців, яких звинувачують в транзиті нелегальних мігрантів. Для цієї країни питання мігрантів дуже болюче – лише в 2015-2018 роках туди прибуло 1,6 мільйона нелегалів.
Тому грецькі суди діють дуже жорстко – строки ув'язнення стартують від 20 й досягають фантастичних 280 років! Для багатьох де-факто це означає довічне ув'язнення.
Читайте також:
У Греції "застрягли" понад 150 українців, засуджених за перевезення нелегалів
У Греції двох українців ув'язнили на 180 років через перевезення нелегальних мігрантів - ЗМІ
Засудженим у Греції українцям можуть зменшити термін ув'язнення – МЗС
Понад сотню українців потрапили за грати у Греції через обман – Денісова
Стоп-машина. Як українські моряки сидять у закордонних в'язницях
Наше завдання – скоординувати дії різних українських міністерств та відомств з парламентом та вийти на результативний діалог з грецькою стороною.
Для цього ми готові вирушити до Греції, щоб провести безпосередні переговори з генеральним прокурором Греції та міністром захисту громадянина уряду Грецької республіки.
- Застосувати Конвенцію про передачу засуджених осіб (тобто можливість відбувати покарання в Україні);
- Актуалізувати роботу щодо підписання двосторонньої угоди про передачу Україні умовно-достроково звільнених осіб (наразі таких 29. Зараз вони змушені періодично відмічатися в органах правопорядку Греції, а щоб там жити, мають шукати роботу та житло. В їхньому статусі це зробити надзвичайно важко);
- Посилити адвокатський захист українців під час суду. На жаль, цей захист завжди коштує немалих ресурсів, але є два прецеденти, коли якісний юридичний захист на стадії апеляції дозволив виправдати українців Віктора Мельника й Дениса Щербину;
- В рамках угоди між урядами України та Греції 2008 року про боротьбу з організованою злочинністю розглянути можливість надання грецькій стороні додаткової інформації про розслідування щодо злочинних груп, які втягують простих громадян в нелегальний транзит мігрантів. Такі факти будуть свідчити, що ув'язнені українці є лише жертвами транснаціональної організованої злочинності.
На жаль, такі питання швидко не вирішуються, це залежить не лише від нашого бажання, але й від позиції грецької сторони.
Наразі ситуація дозволяє бути обережним оптимістом – Греція готова до діалогу і ми мусимо їй запропонувати своє бачення вирішення проблеми.
В процесі дискусії є шанс досягнути компромісу, а з ним і результату – повернення хоча б частини наших громадян додому.
Головне – бажання усіх відповідальних установ в Україні діяти й координувати свої зусилля.
Мотивація мусить бути високою, бо ставкою є життя десятків наших співгромадян й ми повинні боротися за кожного з них.
Дмитро Лубінець, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.