Чи "продадуть" українцям фейкову судову реформу?

Попередник Володимира Зеленського на старті свого президентського строку обіцяв "жити по-новому". По-новому мали запрацювати суди. Але попри започатковане кваліфікаційне оцінювання всіх суддів, оновлення верхівки судових органів та заснування Вищого антикорупційного суду, судова реформа була провалена.

Саме такий висновок випливає з аналізу опитувань громадської думки. Рівень довіри до судової системи становить всього 14%, а повної довіри лише в 1%! Не дивно, що більшість громадян вимагає все почати спочатку, виправивши недоліки допущені у постмайданні роки.

Активісти теж незадовго до першого туру виборів перерахували, які рішучі кроки має зробити новообраний президент, щоб відновити громадську довіру до судів.

Нова влада, вочевидь, знає про запит суспільства та експертної спільноти. Зокрема, кроком до перезапуску судової системи команда Зеленського вважає законопроект №1008, вже проголосований у першому читанні в парламенті.

Чи справді це так?

Ініціативу президента України частково розкритикували незалежні експерти, представники міжнародних партнерів (посли ЄС та Канади), та ті, кого безпосередньо торкнуться зміни (зокрема, судді Верховного Суду України).

Експерти Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану звертають увагу на такі вади законопроекту Зеленського:

• відсутність перезапуску Вищої Ради Правосуддя (ВРП),
• недоцільне зменшення кількості суддів Верховного суду,
• неоднозначність ролі міжнародних експертів у складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) тощо.

Показово, що подібні критичні зауваження висловлювалися ще у 2017 році, щодо судової реформи президента Порошенка. Нехтування цими зауваженнями і, як наслідок, актуалізація названих загроз теж було чинником зниження довіри і до колишнього президента, і до судів.

Якщо й команда Зеленського так само ігноруватиме голос незалежних експертів, замість судової реформи Україна побачить, а громадяни ще й відчують на собі, деградацію судочинства. Проте, на відміну від 2014-2018 років, цього разу наслідки для команди Зеленського будуть ще більш болючими, оскільки довіра до нього набагато вища.

Президент і його партія "Слуга народу" продемонстрували, що достатньо добре вміють працювати з громадською думкою. Так, згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", проведеним 6-10 вересня 2019 року, 71% опитаних задоволені діяльністю президента Зеленського. У порівнянні з липнем рівень задоволеності роботою глави держави зріс майже у півтори рази.

Команді президента вдалося прокомунікувати та залучитися підтримкою громадян, стосовно основних ініціатив.

Абсолютна більшість опитаних українців (понад 90%) підтримують ініціативи стосовно дострокового припинення повноважень народного депутата за кнопкодавство та прогули, зменшення кiлькостi народних депутатiв з 450 до 300 та зняття депутатської недоторканностi.

Більше 70% підтримують надання законодавчої ініціативи громадянам України, розширення повноважень президента щодо призначення керiвникiв Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупцiйної прокуратури (САП), а також збiльшення кiлькостi уповноважених з прав людини (омбудсменiв).

Близько двох третин виступають за закрiплення в Конституцiї норми про вибори народних депутатiв за пропорцiйною виборчою системою та скасування адвокатської монополiї.

Значна частина цих пропозицій є суттєво дискусійними, особливо серед неурядових експертів, але українці пов'язують їх втілення з "новою якістю" політики від президента Зеленського. З огляду на такий поствиборчий "медовий місяць" та вдале інформаційне позиціонування, команда президента має карт-бланш на реалізацію практично будь-яких дій у сфері судочинства.

Зараз помітно, що команда Зеленського намагається зібрати всю можливу владу в одних руках. Запропоновані половинчасті зміни процедури добору суддівських представників на вищі посади можуть запровадити політичний контроль над важливими для влади судами. А з досвіду правління президента Януковича нам вже відомо, що від політичного контролю над судами до вибіркових судових процесів над політичними опонентами – менше, ніж один крок.

Поки ще не пізно, ми хотіли б звернути увагу нової влади та медіа на те, що запити громадян на напрямки судової реформи не завжди можуть бути дороговказом для проведення такої реформи.

Наприклад, переважна частина українців (63%) вважає, що в позитивний бік на довіру до судів вплинуть притягнення корумпованих суддів до кримінальної відповідальності та очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів. Ще трохи більше третини опитаних (37%) згадували про негайне реагування відповідальних органів на дисциплінарні проступки суддів та подолання кругової поруки.

Отже, існує загроза, що затримання кількох недоброчесних суддів, разом зі швидкими і суворими вироками у поєднанні з грамотною медійною кампанією можна "продати" як початок "повноцінної судової реформи".

Тим часом, поки триватиме антикорупційний гайп, парламентська більшість ухвалить закони, які дозволять підпорядкувати судову владу президенту або особам, які зловживають його довірою. А судді, налякані "посадками", швидко перебудуються під нову вертикаль влади.

Отже, як і в 2014 році, країна знову опинилася на роздоріжжі: проведення реальної реформи судових органів чи зміна декорацій та лаштунків, за якими судами керуватимуть "свої люди" нового президента.

Звісно, ніхто не заперечує, що одним з головних завдань правоохоронних органів є очищення судів від корумпованих суддів. Врешті-решт, це те, чого справді чекають українці, і від цього залежить рівень підтримки й інших ініціатив нової влади.

Однак нам усім треба пильно стежити, кого і як саме буде переслідувати нова влада: чи це будуть "ритуальні жертви", судді, що втратили політичних покровителів, чи злочинці в мантіях, стосовно яких незалежні журналісти і розслідувачі роками збирали докази зловживань і правопорушень.

Якими би не були рішення команди Зеленського стосовно судової гілки влади, головним мірилом успіху завжди буде рівень довіри громадян до суду. Позитивний баланс довіри до судів формується впродовж років, а то й десятків років.

Першим кроком у цьому напрямку може бути створення умов для незалежної роботи новоствореного Вищого антикорупційного суду. На сьогодні це єдина судова інституція, з якою пов'язані значні очікування громадяни України: створення ВАС підтримують понад 41% населення, в той час як не підтримують лише 20%.

Це хороший стартовий показник, і якщо суддям ВАС не чинитимуть перешкод у роботі, у них з'явиться шанс поступово підтягнути довіру до всієї суддівської системи.

Андрій Сухарина, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.